• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Традиційні критерії, застосовувані для формування повідомлення для ЗМИ

Схема 8. Засоби впливу на аудиторію

Схема 7. Форми передачі повідомлень

Схема 6. Класифікація громадськості

Схема 5. ТИПОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЙ

Схема 4. Система зв'язків з громадськістю

Система ЗЗГ складається з наступних основних елементів:

1. Організація (фірма, політична струкура, державний заклад, громадська організація), яка зацікавлена у зв'язках з громадськістю (схема 5)

2. Агенства по зв'язках з громадськістю.

Переваги та недоліки внутрішнього підрозділу ПР

та зовнішніх агентств з ПР

3.Громадскість - це певна група (групи) людей, які виражають свою думку з якої-небудь проблеми, а також реагують на події, заходи та поведінку своєї організації та ситуацію, що виникла (відкрита і закрита гр.)

2. Інформація (повідомлення) - первинні дані про стан конкретного предмета, явища, процесу, їх кількісні і якісні характеристики, які отримуються і передаються людьми усним, письмовим способами, або за допомогою технічних прийомів.

3.

4.

Додаток:

Слова мають два типи значень: денотативне (значення) і коннотативне (яке мається на увазі).

Денотативне значення — це те звичайне значення, яке можна знайти в словнику і яке прийнято в більшості людей, об'єднаних загальною мовою й загальною культурою.

Коннотативное значення — це емоційне або оцінне значення, що ми надаємо словам виходячи зі свого досвіду або контексту, у якому ці слова вживаються.

Навіть загальновживані, здавалося б, слова, варто використовувати з обережністю, тому що далеко не знають їхнє справжнє значення. Наприклад, у ході одного з досліджень з'ясувалося, що серед людей, постійно читаючі газети, тільки 14% розуміють всю суспільно-політичну лексику; слово "суверенітет", як виявилося, розуміється по-різному - і як "щось, пов'язане з релігією", як взагалі "щось злісне й негативне".

Фахівці в області паблик рилейшнз повинні для кожної цільової аудиторії підбирати слова, які будуть "пізнані" цією аудиторією як "свої».

У числі найпоширеніших символів можна назвати хрест і зірку Давида. Символи, виступаючи свого роду абревіатурою, допомагають людям краще вловити складні або неоднозначні поняття.

Багато років тому Липпманн пояснив, що символи й стереотипи задовольняють потреба в "привнесенні (1) визначеності і ясності а також (2) сталості й стабільності значень у те, що інакше було б невизначеним і нестабільним...

Ми схильні скоріше сприймати те, що має форму стереотипів, створених для нас нашою культурою".¹

Всі частіше комерційні й некомерційні організації надають особливу увагу символам (у формі логотипів) для створення певного іміджу в очах громадськості й для полегшення впізнавання, а також для того, щоб придбати капітал у вигляді повсюдного впізнавання й - у міру можливостей - схвалення.

Одним з останніх символів такого роду є значок повторної переробки, за допомогою якого маркетологи й компанії демонструють свою заклопотаність станом навколишнього середовища. Більше того, у наш язик міцно ввійшов новий термін — зелені, котрим описуються стратегії інформаційного впливу й Пр-Акцій, сформульовані для демонстрації уваги до екологічних проблем і готовності боротися за чистоту навколишнього середовища.

Безумовно, символ повинен бути чітко помітним, унікальним і відповідним характером організації, що його використовує. Однак зміна суспільної думки в результаті впровадження в суспільну свідомість нових цінностей часом приводить до того, що звичні символи здобувають негативний відтінок.

При обмеженості доступу до фактів і з обліком того, що одержувана інформація, що ставить своєю метою прояснити якесь питання, тільки ще більше його заплутує, не дивно, що аудиторія в значній мірі покладається на стереотипи, які створюються в процесі узагальнення яких-небудь специфічних і яскравих вражень.

Як указує Ліппманн, "картинка в наших головах" складається у великому ступені з того, що ми бачили й чули зі ЗМІ. Безумовно, наші думки про тривалу війну в Югославії, ядерних випробуваннях в Індії, етнічних зіткненнях в Індонезії, а дорівнює й наші подання про людей, що діють у цих ситуаціях, складаються на підставі того, що про це показує телебачення, розповідає радіо, пишуть журнали й газети.

\

Метою продукування будь-якого повідомлення є досягнення згоди між продуцентом інформації (організацією) та отримувачем (громадськістю).

В науковій літературі виділяють 4 основні стратегії:

1. Стратегія підтримки – використовується система винагород та покарань, яка використовується продуцентом, виходячи з поведінки отримувача.

2. Стратегії альтруїзму– засновані на зверненні до отримувача із закликом надати допомогу продуценту або третій стороні.

3. Стратегії аргументів– використовується (а) – прямі вимоги, в яких продуцент не викладає отримувачу логіки чи мотивів своїх звернень; (б) – пояснення, в яких продуцент викладає отримувачу одну або декілька причин свого звернення; (с) - натяки, в яких продуцент викладає ситуацію чи обставини, з яких отримувач має зробити відповідні (бажані для продуцента) висновки.

4. Стратегії обману- являють собою ситуацію в викривленому вигляді, викладають неправдиві причини або обіцяють винагороди або покарання, які не входять до компетенції продуцента.

Додаток:

.

Фахівець ПР повинен так формулювати свої повідомлення, щоб редактор випуску новин, орієнтуючись на свої професійні стандарти, визначив їх такими, що заслуговують на увагу уваги (звідси вимога до ПР фахівця, щоб він добре знав специфіку інформаційних мас-медіа добору повідомлень).

Повідомлення також повинні бути доступними для розуміння — інакше кажучи, нескладними, без жаргонних виражень; аудиторів повинна без зусиль схоплювати суть повідомлення.

Повідомлення повинні бути або тематичними, або локальними, тому що аудиторія звичайно найбільше цікавиться інформацією нового й дотичного їхнього регіону.

Однак важливіше всього інше: повідомлення повинне бути вибудуване так, щоб на нього обов'язково пішла негайна реакція.

Стратегія ПР-Акцій повинна бути взаємовигідною, точно так само й повідомлення повинні бути взаємовигідними. Повідомлення повинне бути подане так, щоб включена в нього інформація відповідала на питання аудиторії, відповідала її інтересам і сподіванням, а також спонукувала членів аудиторії до дії (причому ця дія повністю повинне збігатися з інтересами аудиторії і її потреб).

Для формулювання повідомлення можна використовувати формулу « 30-3-30», виведену не дуже давно вченим і письменником Клеєм Шонфельдом.

Перше число формули позначає, що більшість аудиторій приділить вашому повідомленню не більше 30 секунд незалежно від того, наскільки цікава його тема й оригінальна оформлення. 30 секунд - максимум, на який ви можете розраховувати; за цей час треба встигнути викласти ключові пункти повідомлення, які повинні бути яскраво подані, позитивно пофарбовані й нести основне значеннєве навантаження.

Друге число (3) указує на те, що деяка частина аудиторії буде вивчати ваше повідомлення протягом трьох хвилин і прочитає всі заголовки й підзаголовки, розгляне ілюстрації й фотографії, а також поцікавиться висновками, якщо ви їхнього відповідним чином виділите.

Третя цифра (30) показує, що знайдуться люди, які приділять вашому повідомленню стільки часу, скільки потрібно для його повного розуміння.

Читайте також:

1. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
4. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
5. Алгоритм формування потенціалу Ф2
6. Алгоритм формування статутного фонду банку
7. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
8. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
9. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
10. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій
11. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
12. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів

Переглядів: 1030