• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 4

ТЕМА 2. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ТА ВЕДЕННЯ СТРАХОВОЇ УГОДИ

1. Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань

2. Основні умови припинення дії договору страхування

3. Шляхи вирішення суперечок між суб’єктами страхових відносин

Мета: визначити порядок укладання та ведення страхової угоди

1. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому.

Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якого здійснюються регулярні, послідовні страхові виплати у вигляді ануїтету.

Договором страхування життя обов'язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов'язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.

Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).

Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування.

Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Здійснення страхових виплат та виплата страхового відшкоду­вання проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його пра­вонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається стра­ховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

Проте є обставини, за яких страховик може відмовити у здійс­ненні страхової виплати або страхового відшкодування. До них законодавство відносить:

1.навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укла­дено договір страхування, спрямовані на настання страхового ви­падку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з вико­нанням ними громадянського чи службового обов'язку, у стані не­обхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавст­ва України;

2.учинення страхувальником-громадянином або іншою осо­бою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що привів до страхового випадку;

Рисунок 1 – Умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань

2. Функціонування страхового сектора країни значною мірою залежить від якості та ефективності її механізмів вирішення суперечок. Суперечки між страховими компаніями та держателями страхових полісів є звичним та неминучим явищем. Якщо не вирішувати їх ефективно та справедливо, це викличе зайві витрати та може стати головною перепоною на шляху розвитку здорової страхової галузі.

Оскільки в господарських стосунках суперечки неодмінно виникають, їх необхідно вирішувати належним чином. Ефективний механізм врегулювання суперечок має задовольняти три фундаментальні критерії: економічна ефективність, справедливість та доступність.

По-перше, вирішення суперечок повинно бути економічно ефективним та швидким. Інституції та процедури врегулювання суперечок повинні споживати якомога менше економічних ресурсів. Ефективність означає також зведення до мінімуму затримок у прийнятті рішень. Швидке врегулювання суперечок суттєво впливає на зменшення пов’язаних з ним витрат.

По-друге, суперечки повинні вирішуватись неупереджено та справедливо. Сторони конфлікту повинні відчувати безпристрасне та об’єктивне ставлення до себе. Процес вирішення суперечки та участь у ньому повинна задовольняти сторони. Це вимагає високого рівня прозорості у питанні прийняття рішень. Кожне рішення повинне бути зрозумілим та добре обґрунтованим. З метою сприяння справедливості система також повинна бути структурована таким чином, щоб збалансувати нерівність у позиціях сторін.

По-третє, схема вирішення суперечок має бути легко доступною та добре відомою. У більшості країн головним бар’єром на шляху формального вирішення суперечок є витрати. До головних причин, що можуть відвернути від використання цієї схеми, належать також і її загальна неефективність через затримки чи надмірну складність. Належна доступність означає, що сторони знають про існування цієї системи та в змозі використовувати її для захисту своїх позицій без надмірних витрат і зусиль.

3. Дія договору припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1. закінчення строку дії договору;

2. виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

3. несплати страхувальником страхових платежів у визначені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, коли перший або черговий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика впродовж 10 робо­чих днів з моменту пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4. ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності, за виня­тком випадків, передбачених статтями 22, 23, 24 Закону „Про страхування";

5. ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавст­вом України;

6. прийняття судового рішення про визнання договору страху­вання недійсним;

7. в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страху­вання не може бути достроково припинена страховиком, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує усі умови договору страхування та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншій не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишив­ся до закінчення дії договору, із відрахуванням нормативних ви­трат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкоду­вання, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальни­кові сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальникові по­вертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимо­га страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору страху­вання з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи,, ви­значених при розрахунку страхових тарифів, фактичних виплат страхових сум та страхових відшкодувань, що були здійсненні за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування жит­тя страховик виплачує страхувальникові викупну суму, яка є май­новим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Якщо вимога страхувальника зумовлена невиконанням страху­вальником умов договору страхування , страхувальникові повер­тається викупна сума.

Недійсність договору страхування пов'язана з його укладенням після страхового випадку, а також, якщо об'єктом договору стра­хування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Договір страхування визначається недійсним у судовому по­рядку.

Рисунок 2 – Основні умови припинення договору страхування

Питання для самоконтролю

1 Умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань

2 Припинення дії договору страхування

3 Умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 433