Подолання формаційних ознак суспільного розвитку.

Заперечення класичних ознак формаційного розвитку має ще одну особливість. Воно здійснюється як планетарний процес, що реалізується на основі глобалізації в ході сучасного етапу науково-технічного процесу системних зв'язків різних суспільно-економічних структур. Такий розвиток ґрунтується на об'єктивних процесах.

Поряд з визначеними раніше ознаками сучасного суспільно-історичного розвитку особливо важливим у характеристиці постіндустріальної цивілізації, в яку поступово входить людство, є те, що за своїм змістом вона несе на собі риси структурно цілісної системи.

Визнання зростаючої цілісності світової цивілізації — одне з найбільш фундаментальних положень, що характеризують сутність процесів, які розглядаються.

Добре відомо, що історія людської цивілізації визначалася все-світністю розвитку і на попередніх етапах. Людство завжди було єдиним. І ця єдність мала місце навіть тоді, коли взаємодія між націями і народами за своїми зовнішніми ознаками ще не мала чіткого вираження.

Проте всі попередні цивілізації розвивалися лише за нормами сумативної цілісності. Принципова новизна постіндустріальної цивілізації полягає у тому, що її розвиток здійснюється в напрямі поступового переростання сумарної цілісності світу в структурну цілісність. Яке значення для осмислення сучасних процесів суспільно-історичного розвитку має це положення?

Головна особливість розвитку структурно цілісної системи полягає у тому, що елементи, які її конституюють, все більшою мірою підпорядковую-ться цілому. Вони вступають у нові взаємозв'язки, що диктуються цим цілим, перебудовуються згідно з законами його функціонування і розвитку. Формування структурної цілісності сучасного світового процесу супроводжується подальшим посиленням ролі та значимості загальноцивілізаційних принципів розвитку.

Відповідно до цього змінюється субординація внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку. Останні набувають статусу верховенства, беруть на себе провідну функцію у визначенні загальної траєкторії суспільно-історичного прогресу. На цьому ґрунті відбувається зближення різних соціально-економічних систем розвитку.

Таке зближення стає можливим завдяки нагромадженню людством могутнього пласту матеріальних і духовних цінностей, що утворюють об'єктивну основу розвитку сучасного цивілізаційного процесу. Накопичення загальнолюдських цінностей в економіці, політиці, культурі, моралі стає дедалі вагомішим порівняно з пластом антагоністичних відносин між окремими соціально-економічними утвореннями. Все це зумовлює, з одного боку, дифузію класово-формаційних детермінант, які завжди виступали як чинники, що утримували інтеграційні процеси у руслі біполярної структури, а з іншого — пріоритетність загальноцивілізаційних процесів.

Водночас перехід до нового типу спільності суспільства — структурної цілісності загальноцивілізаційного процесу, поступове подолання нерівномірностей суспільного розвитку окремих націй і народів не виключає, а, навпаки, передбачає широкий розвиток їхніх специфічних національних особливостей. У цьому процесі зближення різноманітних соціально-економічних структур здійснюється не за принципом «або — або» і не на основі взаємного поглинання, а за схемою, яку передбачав великий російський учений і правозахисник А. Д. Сахаров: шляхом зустрічного взаємозближення протилежних принципів розвитку. Таке зближення передбачає не подолання їхніх своєрідностей, а, навпаки, взаємозбагачення, подальший розвиток позитивних надбань, що у процесі розвитку перетворилося на загальнолюдські цінності.

Як засвідчує світовий досвід, саме за таким принципом розвивається економічний устрій країн соціально орієнтованого ринкового господарства. Еволюційний процес становлення і всебічного розвитку такого господарства в країнах Заходу відображує наповнення функціональних структур капіталізму соціальним змістом. Такому розвитку країн розвиненого ринкового господарства, що здійснюється на основі глибоких якісних перетворень у системі технологічного способу виробництва, сприяла відкритість його структур. Це давало змогу капіталістичній системі активно вбирати все позитивне, що було напрацьовано людством, у тому числі те, що теорія відносила раніше до суто соціалістичних елементів розвитку.

На цьому ґрунті відбувається процес становлення якісно нового за своїми критеріями суспільства — суспільства «без ... ізмів». Це суспільство, що поступово долає класичні класово-формаційні ознаки і повністю будує свої принципи на загальнолюдських цінностях. Можна сказати, що постіндустріальна цивілізація за своєю соціально-економічною суттює постформаційна цивілізація.Формаційні утворення — соціалізм, капіталізм, не притаманні постформаційній цивілізації. У своєму розвитку вона долає обмеженості кожної з цих структур.

З огляду на це слід оцінювати історичну місію капіталізму. Стимулюючи становлення постіндустріальної цивілізації, він тим самим створив матеріальні передумови для подолання формаційних ознак суспільного розвитку. Майбутнє людства — це становлення суспільства, що розвиватиметься не на класово-формаційних, а загальнолюдських принципах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологічна революція і покликана нею до життя постіндустріаль-на, інформаційна цивілізація потребують повороту всієї суспільної системи до людини.	\|	Україна в структурі загально-цивілізаційного процесу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.