• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність підприємництва і його організаційно-правові форми

Формування та створення ринкових відносин передбачає становлення та активний розвиток підприємницької діяльності суб’єктів господарювання національної економіки. В умовах ринку основною метою здійснення підприємницької діяльності є одержання прибутку та задоволення потреб ринку і споживачів.

У відповідності з Законом України «Про підприємництво» останнє визначається як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Правильне розуміння сутності підприємницької діяльності випливає також із визначення її значення для функціонування ефективної системи господарювання. Економічне значення підприємництва полягає насамперед у тім, що воно: по-перше, служить головним фактором структурних змін у системі господарювання; по-друге, створює живильне середовище для конкуренції і завдяки цьому стає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку країни в цілому; по-третє, сприяє найефективнішому використанню інвестиційних. матеріальних і нематеріальних ресурсів; по-четверте, забезпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.

Підприємництво є основним елементом ринкової системи господарювання, для якого характерні такі основні ознаки: самостійність, ініціативність, економічна свобода та відповідальність, творчість, ризикованість, ефективне використання виробничих ресурсів.

Згідно з чинним законодавством України підприємницька діяльність може здійснюватись у всіх сферах економічної діяльності людей. У сучасній економіці головним суб’єктом підприємництва виступає підприємець – особа, яка здійснює підприємницьку діяльність у відповідності з основними принципами та вимогами діючого законодавства.

Як цілісна система підприємництво передбачає поєднання суб’єктів та об’єктів підприємництва.

Об’єктом підприємництва виступає сукупність видів (сфер) економічної діяльності, в яких шляхом мобілізації капіталу і робочої сили підприємець здійснює виробничу або іншу діяльність з метою одержання прибутку.

Суб’єктами підприємницької діяльності в Україні виступають: громадяни України ті іноземні громадяни; фізичні і юридичні особи всіх форм власності, держава в особі відповідних органів.

Підприємець – самостійний суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність шляхом постійного пошуку нових оригінальних ідей, творчих підходів до вирішення господарських проблем, ефективного поєднання факторів виробництва, реалізує свій економічний інтерес для максимізації розміру одержаного доходу.

У 80-ті роки у країнах Заходу спостерігався «підприємницький бум» - стрімке зростання числа підприємців. Воно було зумовлено приватизацією державної власності, розвитком малого та середнього бізнесу. Американська фірма «Мак-Бер Компані» визначила риси вдалого підприємця:

пошук можливостей та ініціативність (готовий до неодноразових зусиль для подолання перешкод, змінює намічену лінію поведінки заради досягнення мети);

спрямованість на ефективність та якість (знаходить шляхи виготовлення продукції краще, швидше та дешевше);

залучення до діяльності колективу (береться за справу разом із працівниками або замість них);

цілеспрямованість (ясно формулює цілі, має бачення на перспективу);

прагнення бути поінформованим (особисто збирає дані про клієнтів, постачальників, конкурентів);

систематичне планування і спостереження (стежить за господарськими показниками і використовує їх для прийняття рішень);

здатність переконувати, встановлювати ділові та особисті зв'язки;

самовпевненість (прагне незалежності, вірить у свою здатність вирішувати складні завдання).

Чинне законодавство України передбачає певні обмеження для зайняття підприємницькою діяльністю для певної категорії громадян:

· військовослужбовці;

· службовці органів прокуратури, державної безпеки, МВС, суду, державного арбітражу, державного нотаріату;

· представникам органів державної влади та управління;

· громадянам, що мають судимість за економічні злочини.

Підприємництво – це центральна економічна категорія ринкової економічної системи, яка характеризує сукупність економічних, юридичних, соціальних відносин між суб’єктами господарської діяльності, що здійснюються суб’єктами такої діяльності з метою одержання економічного або іншого ефекту.

Головною ознакою підприємництва є економічна свобода та самостійність її суб’єктів. В умовах ринку кожен підприємець самостійно вирішує основні господарські питання: що виробляти, скільки виробляти, куму реалізовувати, за якою ціною та як розпоряджатись одержаним прибутком. Для підприємницької діяльності властива висока ступінь відповідальності за прийняті управлінські рішення та їх наслідки.

В умовах цивілізованого ринкового середовища здійснення підприємницької діяльності має відбуватись на підстав таких основних принципів:

· вільний вибір видів діяльності;

· залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

· самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

· вільний найм працівників;

· залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

· вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

· орієнтація на максимальне задоволення потреб споживачів;

· самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд;

· творчість, постійний пошук нових ідей, дотримання вимог ділової етики.

Сутність підприємництва як економічної категорії проявляється у її функціях:

1) організаційна - організація процесу виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) шляхом поєднання капіталу та робочої сили;

2) ресурсна - мобілізація матеріальних чинників, людських ресурсів та грошових коштів;

3) стимулювання покращення результативності виробництва з метою одержання більшого розміру підприємницького доходу;

4) постійний пошук нових ідей, підходів, новаторство та розробка ефективних управлінських рішень.

У відповідності з чинним законодавство для ефективного розвитку підприємницької діяльності в країні мають бути створені сприятливі умови, зокрема, для розвитку малого та середнього підприємництва. Основні увага при цьому має приділятись формуванню стабільного політичного середовища, формуванню нормативно-правової бази, створенні сприятливих «умов гри» в ринковому середовищі. Основними умовами здійснення підприємницької діяльності є:

· створення відповідної нормативно-правової бази, яка формує необхідні правові аспекти здійснення та розвитку підприємництва;

· стабільна політична, економічна та соціальна політика держави, спрямована на стимулювання розвитку підприємницької діяльності в країні;

· активний розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності шляхом залучення приватних інвестицій та впровадження новітніх технологій виробництва товарів і послуг;

· захист інтелектуальної власності;

· ефективна система державної підтримки розвитку підприємництва (пільгове оподаткування, кредитування, підтримка малого та середнього підприємництва);

· розбудова ринкової інфраструктури, яка сприяє нормальному режиму функціонування підприємництва.

Для розвитку підприємництва в країні держава повинна забезпечити відповідні умови розвитку конкуренції на ринку, ефективний механізм регулювання економічних процесів і явищ переважно ринковими економічними методами. Переважними важелями створення сприятливих умов для діяльності підприємців мають стати виважена фінансово-кредитна, податкова, цінова політика держави, розбудова ринкової інфраструктури та активізація дії її основних елементів, сприяння розвитку інноваційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату та забезпечення реалізації соціально спрямованих економічних програм. При цьому за підприємцями залишаються всі права і економічні свободи відносно вибору сфери і форм діяльності, ринків збуту продукції та партнерів.

Ринкова економіка надає широкі можливості для розвитку підприємництва різних видів та організаційно-правових форм. Розрізняють виробниче, комерційне, посередницьке, фінансове, інноваційне та страхове підприємництво.

Виробниче підприємництво відбувається у різних сферах економічної діяльності з приводу виробництва товарів та надання послуг.

Комерційне (торгове) підприємництво – діяльність, яка здійснюється шляхом купівлі-продажу товарів та послуг з метою одержання прибутку.

Посередницьке підприємництво передбачає діяльність з надання різноманітних послуг: консультаційних, інформаційних, консалтингових, лізингових, аудиторських, маркетингових, які є необхідними для забезпечення нормального режиму функціонування суб’єктів підприємництва.

Фінансове підприємництво – діяльність, суб’єктів підприємництва на фінансовому ринку з приводу купівлі-продажу цінних паперів, валюти, акумулювання тимчасово вільних коштів та їх розподілу і використання з метою одержання прибутку. Суб’єктами фінансової підприємницької діяльності виступають: комерційні банки, інвестиційні фонди, кредитні спілки тощо.

Інноваційне підприємництво – діяльність, спрямована на інвестування коштів в створення інноваційного продукту (продукт, який значно підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень, є більш конкурентоспроможним і має істотно вищі техніко-економічні показники в порівнянні з аналогами).

Страхове підприємництво – особлива форма фінансового посередництва, пов’язана з охороною майнових і особистих інтересів, що передбачає внески до страхових організацій та відшкодування витрат у випадку настання страхової події.

Поряд з цим завжди виокремлюються індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності, тобто такі можливі види останньої, як: а) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна; б) спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності; в) корпоративне підприємництво, матеріальною підвалиною якого служить акціонерна власність.

Підприємництво та підприємства існують у різних організаційних та організаційно-правових формах. Поняття "організаційна форма" відображає окремі форми об'єднання людей для здійснення їх спільної діяльності у межах певної структури. Такими організаційними формами виступають одноосібне господарство, партнерство (товариство), корпорація.

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
7. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
9. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
10. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
11. Безособові дієслівні форми на –но, -то
12. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.

Переглядів: 958