• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання 1.

Практичні завдання

До заняття:

Завдання 1.Проаналізуйте чинні програми з російської мови для 1-4 класів і для 5-12 класів. Перегляньте зміст роботи та вимоги зі стилістики. Які стилістичні уміння й навички учнів визначено в чинній програмі 5-9 класів з цього розділу. Як враховано принцип наступності у програмі для старших класів?

Завдання 2.Доберіть зразки ділових паперів, публіцистичних жанрів, написання яких передбачено чинною програмою.

Завдання 3.Складіть пам’ятку «Навчання учнів публіцистичного (ділового) мовлення».

На занятті:

За умовами використання вправ зі стилістики поділяють на такі різновиди:

1. супровідні (вони використовуються паралельно під час вивчення мовного матеріалу);

2. спеціальні (призначені для вивчення тільки стилістичних тем і відомостей);

3. на закріплення й поглиблення знань (тренувальні вправи і завдання).

Доберіть по одній вправі до кожного різновиду, визначте до них мету і завдання, форми і місце роботи.

Завдання 2.Напишіть фрагменти уроків, на яких п’ятикласникам даватимуться поняття про стилі мовлення, елементарні відомості про їх особливості.

Завдання 3.Проаналізуйте зміст теми «Стилі літературної мови» (9 клас). Яка мета і завдання цієї теми в системі стилістичної підготовки учнів? Які методи, форми і прийоми, на вашу думку, були б найбільш оптимальними для його опрацювання?

Завдання 4.У посібнику В.Я. Мельничайка, М.І. Пентилюк, Л.П. Рожило «Удосконалення змісту і методів навчання української мови» (К.: Рад. школа, 1982. – С.68.) зазначено: «Ідея вивчення рідної мови у функціонально-стилістичному аспекті виражається в систематичному формуванні стилістичних умінь і навичок: 1) заміни одних мовних одиниць іншими з урахуванням їх стилістичних властивостей (стилістичний експеримент); 2) розрізнення стилів, визначення основних їхніх ознак; 3) встановлення стилістичного забарвлення і функції певної мовної одиниці у мовленні; 4) удосконалення стилю сказаного й написаного (стилістичне редагування); 5) користування тим чи іншим стилем (конструювання стилістично диференційованих зв’язних текстів)».

Проаналізуйте підручник з української мови для 10 класу. Якою мірою реалізовано в ньому ідею вивчення синтаксису у функціонально-стилістичному аспекті?

Семінарське заняття– форма навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію за попередньо визначеними темами, до яких студенти готують тези виступів шляхом підготовки індивідуально виконаних завдань.

Головна мета семінару– забезпечити студентам можливість оволодіти уміннями і навичками використання теоретичних знань стосовно особливостей галузі, що вивчається, систематизувати опрацьовану студентами літературу, зіставивши її з матеріалом лекції, формувати вміння критично оцінювати різні джерела знань.

Функції семінару:

- поглиблення, конкретизація і систематизація знань, отриманих студентами на попередніх етапах навчання (лекція, самостійна робота, консультація);

- розвиток навичок самостійної роботи студентів, формування наукового способу мислення.

Типи семінарів(за А.М. Алексюком):

1. семінар запитань і відповідей;

2. семінар-розгорнута бесіда;

3. семінар-дискусія;

4. семінар-обговорення письмових рефератів;

5. семінар-конференція;

6. семінар-вирішення проблемних завдань;

7. семінар-заняття на виробництві;

8. семінар-прес-коференція;

9. семінар – «Мозковий штурм».

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені виступи, активність студентів у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття викладач вносить до журналу.

Переваги семінарсько-практичної форми організації навчання:

- поглиблюються, розширюються деталізуються знання, отримані на лекції в узагальненому вигляді;

- формуються вміння та навички професійної діяльності;

- розвивається наукове мислення студентів та їх мова;

- перевіряються знання студентів;

- забезпечується зворотній зв’язок.

Підготовка творчо обдарованих фахівців неможлива без активізації форм і методів навчального процесу. Однією з основних форм практичної підготовки є семінарське заняття, яке необхідно побудувати в активній формі процесу дієвого засвоєння студентами навчальної інформації за моделлю управління їх навчально-творчою діяльністю, тим самим інтенсифікувавши процес підготовки кадрів.

Мета проведення семінару в активній формі (САФ) – активізувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залучення їх до організації та керівництва заняттям. Ця дидактична форма також призначена сформувати і закріпити вміння з колективної підготовки, обґрунтування, прийняття та оцінювання управлінських рішень, що є обов'язковим елементом творчої сформованості керівників і спеціалістів виробничої сфери.

Активна форма занять передбачає якісні зміни у взаємовідносинах між викладачами і студентами: джерелом інформації стає не тільки викладач і відповідна навчальна і наукова література, а й сама аудиторія. Студенти з об'єкту управління стають суб'єктами, адже в цьому випадку вони самі навчають один одного. Викладач створює таку дидактичну систему, за якої учні самостійно організовують проведення навчального заняття, виконуючи не тільки ретрансляторські функції з передачі інформації, а й розробляють алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що забезпечує загальне підвищення ефективності процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості. При цьому відношення викладачів зі студентами стають суб'єкт-суб'єктними.

В основі проведення семінару в активній формі лежить моделювання конкретних педагогічних ситуацій. Для майбутніх вчителів-словесників активна форма навчання є найбільш ефективною не тільки у контексті здобуття знань, умінь, навичок, а й для виявлення резервів покращення досягнутих результатів у навчанні.

Семінар в активній формі включає дві частини: підготовчу і основну. Етапи підготовчої частини (виконує викладач разом зі студентами):

1. Ознайомлення з темою семінарського заняття.

2. Призначення ведучого (зі студентів) семінарського заняття і арбітра по ведучому (також з числа слухачів).

3. Розробка ведучим регламенту семінарського заняття.

Перші два етапи здійснюються викладачем заздалегідь, тобто до проведення семінарського заняття (наприклад, у кінці попереднього заняття). Регламент семінарського заняття розробляється ведучим заздалегідь і самостійно, для чого він повинен уважно ознайомитися з темою семінарського заняття і вивчити питання, які повинні бути розглянуті за його планом.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Аудит, його мета та завдання
9. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
10. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
11. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
12. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги

Переглядів: 902