• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність політичного режиму та його типи.

Тема: ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ.

2. Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів.

1. Політичний режим- це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, панівних форм ідео­логії, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.Зміст політичного режиму визначається взаєминами між двома політичними субстанціями - владою і свободою. Саме обсяг повноважень влади, способи і методи її діяльності, ступінь свободи індивідів дозволяють належно оцінити характер існуючого у певному суспільстві політичного режиму.

Значну увагу характеристиці політичних режимів приділяв у своїх працях Аристотель. Він поділив режими на правильні (монархія, аристократія, політея) і неправильні(тиранія, олігархія, демократія): при правильному режимі влада використовується для загального блага, а при неправильному — для задоволення приватних інтересів правлячої групи. Еволюція політичних режимів має свою послідовність, відповідні цикли: монархія - аристократія - олігархія - тиранія - демократія - республіка (політея).

У XVI ст. французький мислитель Ж. Боден, опираючись на ідеї Аристотеля, у праці «Республіка»класифікує політичні режими на: 1) монархію (верховна влада належить одній особі); 2) аристократію (при владі знаходиться менша частка населення); 3) народну державу чи республіку (весь народ бере участь у здійсненні влади).

Ознаками виділення політичного режиму у окремий тип є:

- спосіб формування органів влади;

- співвідношення між гілками влади;

- становище і роль політичних партій та громадських організацій;

- правовий статус особи;

- рівень економіко-господарського розвитку;

- рівень політичної стабільності суспільства;

- порядок функціонування правоохоронних і каральних органів;

- встановлена правова система, її особливості та характер;

- історичні, культурні традиції, звичаї народу тощо.

Із виділених ознак можна зробити висновок, що політичні режими розрізняються на основі аналізу співвідношення та взаємодії держави і громадянського суспільства.

Найпоширенішою є така класифікація політичних режимів:

- режими постійні та тимчасові;

- режими нормального та надзвичайного функціонування;

- конституційні та неконституційні;

- режими функціонування правової держави, режими революційної законності та режими свавілля (відсутність законності);

- світські, релігійні, атеїстичні;

- безпартійні, одно-, дво- та багатопартійні;

- цивільні та воєнні;

- режими, що мають досить стабільну та надійну внутрішню опору та такі, що потребують постійно підтримки ззовні;

- режими, котрі опираються лише на національні інститути влади, та такі, що підтримуються за допомогою діючих на території країни політичних інститутів, які представляють закордонні сили;

- режими, що мають реальною постійною і активною сферами своєї діяльності увесь світ та такі, котрі у своїй діяльності фактично обмежені рамками своєї країни і мають лише окремі компоненти загальнопланетарної системи забезпечення національних інтересів.

У сучасних умовах політичні режими частіше за все класифікують на авторитарні, тоталітарні тадемократичні. Іноді в окрему групу дослідники виділяють автократичні, анархічні, охлократичні, а також фашистські режими у різноманітних формах їх прояву.

2.Характерною особливістю демократичного режиму є децентралізація, роззосередження влади між громадянами держави з метою надання їм можливості рівномірного впливу на функціонування владних органів. Це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, періодичної виборності органів державного управління і прийняття рішень у відповідністю з волею більшості.

Демократичний режим характеризує:

- виборність найважливіших органів політичної влади;

- вирішення найголовніших політичних проблем відповідно до волевиявлення більшості громадян;

- формальне визнання народу джерелом влади, сувереном у державі;

- юридична рівність громадян;

- пріоритет прав людини над правами держави;

- розподіл влади з метою недопущення її концентрації в єдиному центрі;

- повага більшості до права меншості мати власну точку зору і відстоювати її цивілізованими методами;

- верховенство закону в усіх сферах суспільного життя тощо.

Авторитарний режим. Авторитаризм(від лат. autoritas - цілковита влада, вплив) - це політичний режим, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи або обмеженої групи осіб, звуженням політичних прав і свобод громадян та їх об’єднань, суворою регламентацією їхньої активності, різким скороченням повноважень демократичних інституцій.

На відміну від тоталітаризму, авторитарний політичний режим допус­кає існування обмеженого плюралізму в різних суспільних сферах, погод­жується з існуванням окремих елементів демократії, таких як парламент­ські вибори, багатопартійність. Проте його сутнісними ознаками залишається щоденна загроза репресій, використання армії та каральних органів.

Основні ознаки авторитаризму:

- у діяльності органів політичної влади переважають методи командування, диктату;

- виконавчі органи держави наділені широкими законодавчими повноваженнями;

- обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення;

- гласність не є принципом діяльності органів влади;

- опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії;

- при боротьбі за владу використовуються як законні, так і незаконні методи;

- обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об’єднань громадян;

- в процесі прийняття та реалізації політичних рішень практично виключається метод компромісу, взаємоузгодження різних позицій;

- органи влади діють на власний розсуд ( часто порушуючи при цьому закон ), керуючись власним баченням політичної доцільності.

Тоталітарний режим. Тоталітаризм(від фр. totaliti - сукупність, повнота, від лат. totus- весь, цілий) - це політичний режим, якийхарактеризується повним контролем держави над усіма сферами людсь­кого життя, фактичною ліквідацією прав і свобод громадян, репресіями щодо опозиції та інакодумців.

Щодо авторства цього терміну, то думки учених розійшлися, нази­ваючи Б. Муссоліні, Д. Джентіле, Дж. Амендолу, П. Габетті. Перша спроба наукового аналізу належить німецько-американській дослідниці X. Арендту праці „Походження тоталітаризму”(1951 р.). X. Арендт знаходить початки тоталітарної ідеології в діалектичному розумінні істо­рії і в перевазі теоретичного над політичним життям. Тобто, відбувся відхід від тих політичних вартостей, носіями яких були стародавні греки, а пізніше - західноєвропейський громадянин у буржуазно-ліберальній конституційній державі. Цей процес виявився у переході від політичного „діяння” до вірування у можливість „творення” історії й її тотального планування. Це спричинило атомізацію суспільства, розпад авторитету, традицій, релігії. На базі атомізації та утворення маси виникло нове безкласове тоталітарне суспільство. Тобто, походження тоталітаризму X. Арендт бачить у зламі класового суспільства і відсутності будь-якої суспільної структури. Вона наголошувала, що тоталітарна влада не припускала ніякої діяльності, наслідки якої неможливо передбачити, а тому тоталітарний рух повинен був усіх обдарованих, талановитих, незалежно від їх політичних орієнтацій, замінити шарлатанами і дурня­ми, бо такі люди є найбільшою гарантією стабільності режиму.

Основні ознаки тоталітарного політичного режиму:

- жорсткий контроль політичної влади над усіма сферами життя суспільства в цілому і кожної особи зокрема;

- відсутність легальної опозиції;

- наявність обов’язкової для усіх офіційної ідеології;

- нетерпимість до політичного інакодумства;

- знищення громадянського суспільства;

- проголошення принципу органічної єдності держави і народу;

- повна монополізація влади політичним лідером, який представ­ляє законодавчу та виконавчу владу;

- існування широкого суспільно-політичного руху, що забезпечує тоталітарній владі масову підтримку;

- всезагальна лояльність громадян досягається під загрозою терору;

- державний монополізм в економіці.

Між дослідниками ведеться дискусія щодо того, чи є обов’язковою ознакою тоталітаризму ліквідація багатопартійності й абсолютне пану­вання у суспільному житті однієї партії. Зокрема, В. Якушикзауважує, що у деяких країнах з тоталітарним режимом зовсім немає політичних партій, в інших - одна, ще в інших дозволяється діяльність кількох партій, які визнають провідну роль партії-гегемона.

Формами прояву тоталітарного режиму є комунізм, сталінізм, фашизм, нацизмта ін. Історично першою формою тоталітаризму є кому­нізм радянського типу, сформований після 1917 р. У 1922 р. в Італії був встановлений такий різновид тоталітаризму як фашизм, а в 1933 р. у Німеччині виникає новий суспільний устрій - націонал-соціалізм, котрий мав чимало спільних рис з фашизмом та радянським комунізмом.

Читайте також:

1. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
5. Безробіття і його типи. Закон Оукена
6. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
7. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
8. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
9. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
10. Бюджетні установи: сутність та класифікація.
11. Верифікація та її типи.
12. Верифікація та її типи.

Переглядів: 2584