• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 15. Соціально-економічні потреби в дистанційній освіті

1. Дистанційне навчання. Історія розвитку в Україні. Організаційна структура дистанційного навчання України.

2. Дистанційна освіта: плюси та мінуси

3. Обґрунтування необхідності впровадження дистанційного навчання

4. Стан дистанційного навчання в Україні на сучасному етапі, його завдання

1. Дистанційне навчання (англ. Distant learning) – новий засіб реалізації процесу навчання, в основу якого покладено використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, що дозволяють навчатись на відстані без безпосереднього, особистого контакту між викладачем і учнем.

Початково дистанційне навчання здійснювалось у формі письмового спілкування, тобто розв'язані завдання відсилались поштою. На сучасному етапі дистанційне навчання здійснюється також за допомогою інтернету, доступу до мережевих баз даних тощо.

Характерними рисами дистанційної освіти є:

1) Гнучкість.

2) Модульність.

3) Економічна ефективність.

4) Нова роль викладача.

5) Спеціалізований контроль якості освіти.

6) Використання спеціалізованих технологій і засобів навчання.

Принципи дистанційного навчання:

1) Гуманістичність навчання.

2) Пріоритетність педагогічного підходу при проектуванні освітнього процесу в системі дистанційної освіти.

3) Педагогічна доцільність застосування нових інформаційних технологій.

4) Вибір змісту освіти.

5) Забезпечення безпеки інформації, що циркулює в системі дистанційної освіти.

6) Наявність стартового рівня освіти.

7) Відповідність технологій моделям дистанційного навчання.

8) Мобільність навчання.

9) Неантогоністичність дистанційного навчання існуючим формам освіти.

Розвиток дистанційної освіти в Україні розпочався значно пізніше, ніж у країнах Західної Європи і здійснювався за умов низького рівня інформатизації українського суспільства, незначної кількості оснащення комп'ютерною технікою шкіл України та відсутності спеціалізованих методик дистанційного навчання. Теоретичні, практичні та соціальні аспекти дистанційної освіти розроблені в нашій країні недостатньо. Кількість наукових організацій та вищих навчальних закладів України, які активно розробляють або використовують відповідні курси дистанційного навчання досить незначна.

Розвиток дистанційної освіти в Україні відбувається з урахуванням уже існуючих досягнень в цій галузі. У динаміці цього процесу можна умовно виділити кілька етапів. Перші кроки до розвитку ДО в Україні були зроблені ще наприкінці 90-х років. У лютому 1998 р. Верховна Рада приймає Закон України "Про національну програму інформатизації", в якому формулюються задачі з інформатизації освіти та визначаються напрямки їх реалізації. З моменту прийняття цього Закону у системі освіти України відбувається ряд позитивних змін у галузі інформатизації та освоєння Internet.

З 1997 року в Україні регулярно проводяться Всеукраїнські конференції "Інтернет - технології в інформаційному просторі держави". В 1998 році науковці країні організовують та проводять національну конференцію в Одесі, на якій відбулося підписання меморандуму про співробітництво між 27 ВНЗ України. Спільною постановою Президії Національної Академії наук України і Колегії Міністерства освіти України в 1997 році було створено Асоціацію користувачів телекомунікаційною мережею закладів освіти і науки України з координуючим "Центром Європейської інтеграції" у місті Києві, який в подальшому отримав офіційну назву Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа "УРАН".

В 2000 році Міністерство освіти та науки України затвердило "Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні", яка передбачає створення в країні системи освіти, що забезпечує розширення кола споживачів освітніх послуг, реалізацію системи безперервної освіти "протягом всього життя" та індивідуалізацію навчання при масовості освіти.

Крім того, створення Українського центру дистанційної освіти на основі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" дало можливість проводити в Україні курси навчання для викладачів ВНЗ, розроблювачів дистанційних курсів і укладати договори з ВНЗ про співробітництво з метою координації створення системи дистанційної освіти в Україні.

Розвиток ДО в Україні пройшов два фундаментальні етапи становлення. Згідно "Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні" від 20 грудня 2000 року в перший етап розвитку вітчизняної дистанційної освіти протягом 2001 року відбулося:

· створення організаційної структури системи ДО;

· розробка правових основ і стандартів ДО;

· створення матеріально-технічної бази регіональних і локальних центрів ДО;

· створення первинного фонду дистанційних курсів і забезпечення їх експериментального впровадження;

· розробка засад фінансування системи ДО;

· реалізація пілотних проектів впровадження ДО.

На другому етапі розвитку дистанційної освіти в Україні протягом 2002-2003 рр. проходило:

· повномасштабне розгортання і впровадження дистанційної освіти як форми навчання, рівноцінної з очною, заочною та екстернатом;

· впровадження системи багатоканального фінансування юридичних і фізичних осіб системи ДО;

· розробка і впровадження системи пільг щодо використання комп'ютерних мереж і телекомунікаційної інфраструктури для складових системи ДО (юридичних і фізичних осіб);

· впровадження системи ліцензування, атестації та акредитації закладів ДО;

· інтеграція системи ДО України у світову систему.

Організаційна структура системи дистанційної освіти України на даному етапі включає:

· Раду з питань моніторингу розвитку дистанційної освіти при Кабінеті Міністрів України;

· координаційну Раду Міністерства освіти і науки України з питань дистанційної освіти;

· Український центр дистанційної освіти;

· регіональні центри ДО у містах Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ, Хмельницький;

· локальні центри ДО;

· базові центри ДО за напрямками фахової підготовки;

· науково методичні комісії за напрямками діяльності системи ДО.

2. Без навчання протягом усього життя у сучасному світі не обійтись, але час спеціалістів розписаний по хвилинах. Дистанційна освіта допомагає вирішити цю проблему з часом. Крім того, дистанційна освіта коштує дешевше, і для декого є оптимальним способом отримання освіти.

Дистанційна освіта вирішує проблему підвищення кваліфікації тих, хто проживає і працює у регіонах і для кого переїзд до іншого міста пов'язаний з багатьма проблемами.

Які технології використовуються

Виділяють три типи технологій, які застосовуються при дистанційній освіті.

Перша технологія - навчання на основі паперових і аудіоносіїв (навчально-методичні посібники, касети, підручники). Зі студентом працює викладач, який перевіряє виконання завдань, які надсилаються поштою, і готовий відповісти на питання студентів по телефону, або ж провести консультацію у спеціальних навчальних центрах.

Друга технологія - телевізійно-супутникова. Вона дуже дорога і поки що мало використовується. Нарешті, іде Інтернет-навчання, або мережева технологія. Найчастіше у процесі дистанційного навчання використовується усі згадані вище технології у різних пропорціях.

Вибір освіти

Не рекомендовано здобувати дистанційно базову освіту. Якщо це перша освіта, краще пройти повну програму за очною формою навчання. До дистанційної освіти зручно звертатися при отриманні другої вищої освіти, проходженні додаткових курсів підвищення кваліфікації, у деяких випадках - при отриманні MBA, особливо, якщо ви зупинили свій вибір на західній бізнес-школі, а часу та можливості їхати навчатися за кордон просто немає.

Дистанційна освіта зручна тим, що дозволяє:

Навчатися у відповідності до свого темпу, особистісних особливостей та освітніх потреб.

Не обмежувати себе у виборі навчального закладу та освітніх можливостей, попри своє місцеперебування.

Використовувати під час процесу навчання сучасні технології, тобто, паралельно засвоювати навички, які згодом знадобляться під час роботи.

Самостійно планувати час та розклад занять, а також перелік предметів, що вивчаються.

Навчатися у найбільш приємній та сприяючій продуктивності обстановці, створюючи для себе сприятливу атмосферу.

Серед недоліків дистанційної освіти можна виділити:

Відсутність особистісного спілкування між викладачем та студентом (відбувається менш ефективна, безособистісна передача знань). Також не вистачає спілкування з колегами-студентами для обміну досвідом.

Необхідність наявності у студента сильної особистісної мотивації, вміння навчатися самостійно, без постійної підтримки та підштовхування з боку викладача.

Відсутність можливості негайного практичного застосування отриманих знань із наступним обговоренням виниклих питань з викладачем і роз'яснення ситуації на конкретних прикладах.

Студенти не завжди можуть забезпечити себе достатнім технічним обладнанням - мати комп'ютер та постійний вихід у Інтернет.

Вибір освітньої програми

Оскільки дистанційна освіта у нашій країні з'явилась не так давно, слід бути обережним при виборі навчального закладу. Не завжди є можливість приїхати і особисто все подивитись. Найкращий спосіб оцінити успішність курсу - довідатись про факти: як довго існує програма, і який відсоток студентів успішно її проходять. Ідеально, якщо вам вдасться особисто зв'язатися зі студентом чи випускником і поставити усі ті запитання, які вас цікавлять.

Якщо мова іде про вибір курсу за кордоном, наприклад, про отримання MBA, слід особливо ретельно перевірити наявність у навчального закладу акредитації, виданої відповідним органом. Приміром, у США акредитувати школу має право Council for Higher Education Accreditation (Рада з акредитації освітніх закладів). Ви можете зайти на їхній сайт (www.chea.org) і перевірити, чи є акредитація у обраної вами школи.

Чи зможете ви навчатися дистанційно?

Врахуйте, що дистанційна освіта вимагатиме від вас, передовсім, жорсткої самодисципліни, самостійності та усвідомленості. Необхідно вміти розподілити свій час, не відкладаючи виконання завдань до дня здачі.

Перш ніж замислюватися про отримання додаткової освіти дистанційно, перевірте себе. Придбайте підручник з того предмету, з якого ви плануєте спеціалізуватись, і спробуйте за ним навчатись. Якщо ваш ентузіазм зникне протягом першого ж тижня, можливо, дистанційна форма навчання вам взагалі не підходить. Підручник, що лежить на столі, попри його вартість, ще е означає вивченого уроку. У будь-якому випадку, вам слід звернути увагу на більш інтерактивні форми дистанційного навчання: на телевізійно-супутникове та Інтернет-навчання.

З іншого боку, якщо ви здатні навчатися самостійно, ви маєте визначитися, що важливіше - отриманий сертифікат чи здобуті знання. Можливо, ви швидше опануєте науку, якщо вивчите теорію і почнете застосовувати її на практиці.

3. Одна з останніх дискусій форуму IFETS (17–28 травня 1999 р.) мала назву "Технології та майбутнє вищої освіти". Її учасники зазначили, що в майбутньому освіта звільниться від державного контролю й розвиватиметься в рамках приватних організацій. Це дасть змогу знизити ціни на навчання, урізноманітнити його, поліпшити якість. Тобто передбачається своєрідний ренесанс в освіті. Головним тут буде не передача знань та їх сертифікація, а саме учіння. Розвиток технологій приведе до створення навчальних закладів нового типу (глобальних, віртуальних, дистанційних тощо), змусить педагогів зосередитися на якості навчального плану та врахуванні потреб студентів.

Уже тепер Інтернет є прикладом використання технологій для залучення студентів до активної участі в процесі навчання. Традиційне та дистанційне навчання наразі існують водночас.

Університети перетворюються, так би мовити, в набір конструктора. Виберіть самі деталі (викладач, курс, навчальний заклад) та розробіть свою власну програму. Після цього складіть іспити, де вам до вподоби, і виберіть навчальний заклад, що видасть вам диплом. Це вже стає реальністю й до цього прийдуть усі країни.

Дистанційне навчання є технологією, яка передбачає, що в освітньому процесі використовуються кращі традиційні та інноваційні засоби, як і форми навчання, що ґрунтуються на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях.

У системі освіти дистанційне навчання відповідає принципу гуманізму, згідно з яким ніхто не повинен позбавлятися можливості навчатися через бідність, географічну або тимчасову ізольованість, соціальну незахищеність та неможливість відвідувати освітні установи з причин фізичних вад або зайнятості виробничими чи особистими справами. Будучи наслідком об’єктивного процесу інформатизації суспільства й освіти і вбираючи в себе кращі риси інших форм, дистанційне навчання ввійде у XXI ст. як найбільш перспективна, синтетична, гуманістична, інтегральна форма отримання освіти.

Вбачається доцільним на першому етапі розробок, пов’язаних із впровадженням дистанційного навчання, визначити якості та особливості викладача, що працюватиме у сфері дистанційного навчання, оскільки ця галузь потребує ретельного добору фахівців для освітнього простору, в якому цей процес відбуватиметься, а також основних понять самого процесу. При цьому йде мова насамперед не про дистанційне навчання як нову методику у викладанні навчального матеріалу, а про сукупність якостей педагога, що знадобляться для успішного впровадження в життя цієї нової технології. Особистість учителя відіграватиме важливу роль в індивідуалізації навчання.

4. Сьогодні в нашій державі нараховується чимало вищих навчальних закладів, які проводять навчання з елементами дистанційної освіти. Зокрема, це Національна академія державного управління при Президентові України, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Національний технічний університет “ХПІ”, Національний аерокосмічний університет “ХАІ”, Національна академія податкової служби, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Хмельницький національний університет і багато інших.

Причина зростання популярності дистанційного навчання та активна державна підтримка цієї форми освіти зрозумілі. Дистанційна освіта дає змогу за короткий термін і при відносно невеликих витратах підготувати професійно кваліфіковані кадри, причому нерідко без відриву від виробництва. Особливо високим ефект дистанційної освіти є під час навчання значної кількості студентів. Водночас експлуатаційно-економічні витрати за умови збільшення кількості користувачів зростають несуттєво.

На сьогодні в багатьох ВНЗ забезпечення новітньою інформаційно-комп’ютерною технікою звелось до встановлення комп’ютерів, акустичної системи, локальної мережі, підключення до мережі Інтернет. Проте розвиток предметно орієнтованої компетентності викладачів зводиться не лише до отримання знань, запозичення педагогічного досвіду, а й до набуття своїх власних знань.

Саме тому обов’язковою складовою комп’ютерного забезпечення має бути мультимедійна дошка, WEB-камера, швидкісний Інтернет. Щоб викладач міг не лише переглянути записане на цифрові носії заняття, навчальні фільми чи лекції, а й активно брати участь у відеоконференціях, мав можливість записати своє власне заняття чи провести його в режимі он-лайн. Тому до вирішення цих вкрай важливих термінових питань потрібний системний підхід.

Основними завданнями сучасного етапу розвитку системи дистанційної освіти є:

- усвідомлення керівниками освіти, органами управління, професорсько-викладацьким складом i широкою педагогічною спільнотою доцiльностi, необхідності та можливості впровадження дистанційного навчання у вітчизняну освіту;

- створення національних, галузевих, регіональних місцевих підсистем дистанційної освіти і відповідних до них телекомунікаційних мереж з виходом до мережі Інтернет;

- розробка навчально-методичних комплексів дистанційного навчання та їх сертифікація;

- створення локальних телекомунікаційних мереж з виходом до Інтернет навчальних закладів і формування їх Web-сайтів дистанційного навчання;

- підготовка кадрів для дистанційного навчання;

- формування експериментальних навчальних груп та їх дистанційне навчання.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття дистанційне навчання.

2. Які Ви знаєте характерні риси дистанційного навчання?

3. Принципи дистанційного навчання.

4. Як відбувався розвиток дистанційної освіти в Україні?

5. Що таке "Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні"?

6. Які технології застосовують при дистанційній освіті?

7. Які переваги дистанційної освіти?

8. Які недоліки дистанційної освіти виділяють?

9. Як слід обирати навчальний заклад для дистанційного навчання?

10. Як визначитись чи зможете Ви навчатись дистанційно?

11. Яким повинен бути викладач, що працюватиме е сфері дистанційного навчання?

12. Якому принципу повинно відповідати дистанційне навчання?

13. Про що зазначали учасники форуму "Технології та майбутнє вищої освіти"?

14. Заклади України, які проводять навчання з елементами дистанційного навчання.

15. Що дає дистанційна освіта?

16. До чого звелось у ВНЗ забезпечення новітньою інформаційно-комп’ютерною технікою на сучасному етапі?

17. Які є обов’язкові складові комп’ютерного забезпечення?

18. Назвіть основні завдання сучасного етапу розвитку системи дистанційної освіти.

19. Організаційна структура системи дистанційної освіти України.

Читайте також:

1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
2. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
3. Видатки на господарські потреби та інші поточні видатки
4. Визначення витрат води на потреби КГ
5. Визначення витрат води на потреби ТЕС та АЕС
6. Визначення потреби в матеріалах
7. Визначення потреби в оборотних коштах
8. Визначення потреби в оборотних коштах
9. Визначення потреби в персоналі
10. Визначення потреби організації у персоналі як основа для прогнозування і планування його розвитку
11. Визначення потреби підприємства в оборотних активах
12. Визначення потреби підприємства в оборотних активах

Переглядів: 1821