Попит та пропозиція

Одним з основних інструментів мікроекономіки є аналіз попиту та пропозиції.

Якщо ми розглянемо ситуацію, що складається на ринку якого-небудь товару, то легко помітити, що між ціною товару й попитом на нього існує певний зв’язок: чим вище ціна, тим за інших рівних умов менше попит на товар, і навпаки. Зворотна залежність між ціною товару й величиною попиту на нього називається законом попиту. Графічно залежність кількості проданих благ від рівня цін зображується за допомогою кривої попиту D (мал. 1.1).

Рис. 1.1 – Крива попиту. Зсув кривої попиту

Крива D характеризує взаємозв’язок обсягу покупок товару Х и цін на нього в певний момент часу (за інших рівних умов).

У загальному вигляді:

Q_D = f(P),

де Q_D – величина попиту,

P – ціна.

Крім ціни на попит впливають і інші фактори, зміна яких викликає зсув кривої попиту. Функція, що визначає попит залежно від різних факторів, що впливають на нього, називається функцією попиту.У загальному вигляді:

Q_D= f(P, I, Z, W, P_sub, P_соm, N, B),

де Q_D – величина попиту,

P – ціна,

I – доход,

Z – смаки й переваги,

W – очікування,

P_sub – ціна товарів-замінників,

P_соm – ціна товарів, що доповнюють,

N – кількість покупців,

B – інші фактори.

Крива ринкового попиту утворюється шляхом підсумовування кривих індивідуального попиту всіх споживачів на окремому ринку. Припустимо в нас тільки два споживачі – Андрєєв і Борисів, чиї індивідуальні криві попиту відомі (мал. 1.2, а). Тоді сукупний попит може бути визначений шляхом підсумовування значень абсцис попиту кожного зі споживачів (мал. 1.2, б).

а)Криві індивідуального попиту

б) Сукупний попит

Рис. 1.2 –Індивідуальний і сукупний попит

Якщо ми розглянемо ситуацію, що складається на ринку з боку пропозиції, то легко помітимо, що існує прямий зв’язок між ціною й кількістю пропонованого продукту, що називається законом пропозиції. У загальному вигляді:

Q_S= f (P),

де Q_S – величина пропозиції,

Р – ціна.

Графічно взаємозв’язок між ціною економічного блага й кількістю блага, що готові продати виробники в цей момент часу зображується за допомогою кривої пропозиції S (мал. 1.3).

Рис. 1.3 – Крива пропозиції. Зсув кривої пропозиції

Крім ціни на пропозицію впливають і інші фактори, зміна яких викликає зсув кривої пропозиції (мал. 1.3). Функція пропозиції визначає пропозицію залежно від різних факторів, що впливають на пропозицію. У загальному вигляді:

Q_S = f (P, P_r, K, T, N, B),

де Q_S – величина пропозиції,

P – ціна блага,

P_r – ціна ресурсів,

K – характер застосовуваної технології,

T –податки й субсидії,

N – кількість продавців,

B – інші фактори.

Для розуміння функції пропозиції важливе значення має фактор часу. Розрізняють найкоротший, короткостроковий й довгостроковий ринковий період.

У найкоротшому періоді всі фактори виробництва постійні; у короткостроковому періоді деякі фактори (сировина, робоча сила й ін.) є змінними; у довгостроковому – всі фактори є змінними (у т.ч. виробничі потужності, число фірм у галузі й т.д.).

В умовах найкоротшого ринкового періоду підвищення попиту приводить до підвищення цін, але не відбивається на величині пропозиції (мал. 1.4, а). В умовах короткострокового періоду підвищення попиту обумовлює не тільки зростання цін, але й збільшення обсягів виробництва, тому що фірми встигають змінити деякі фактори відповідно до зміни попиту (мал. 1.4, б). В умовах довгострокового періоду збільшення попиту приводить до значного росту пропозиції при невеликому підвищенні цін (якщо підвищення попиту на ресурси з боку даної галузі приводить до росту цін цих ресурсів) або при постійних цінах (якщо ціни на ресурси, застосовувані галуззю, не змінюються).

Рис. 1.4 – Зміна цін і обсягу пропозиції в найкоротшому (а), короткостроковому (б) і довгостроковому (в) періодах

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мікроекономіка як наука	\|	Рівновага попиту та пропозиції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.