Рівновага попиту та пропозиції

В умовах ринкової економіки конкурентні сили сприяють синхронізації цін попиту й цін пропозиції, що приводить до рівності обсягів попиту й обсягів пропозиції (мал. 1.5).

Рис. 1.5 – Рівноважна ціна й рівноважний обсяг

У точці рівноваги Е:

РЕ = Р_S = P_D,

де РЕ – рівноважна ціна,

Р_S – ціна пропозиції,

Р_D – ціна попиту.

Це означає, що:

Q_E= Q_S = Q_D,

де Q_E – рівноважний обсяг,

Q_S – обсяг пропозиції,

Q_D – обсяг попиту.

Рівноважна ціна – це ціна, що врівноважує попит та пропозицію в результаті дії конкурентних сил. Тому що ціна рівноваги звичайно нижче максимальної ціни, пропонованої споживачами, споживачі виграють, купуючи всі одиниці товару по одній ціні. Величину надлишку (виграшу) споживача графічно можна зобразити як площу трикутника P_max, E, P_E (мал. 1.6). У свою чергу, рівноважна ціна звичайно вище мінімальної ціни, що могли б запропонувати найбільш передові фірми, тому виробники також отримують, виграш, продаючи всі одиниці продукції по одній ціні. Виграш (надлишок) виробника – це різниця між сукупним (загальним) виторгом і сукупними витратами.

Сукупний виторг (TR = P_E× Q_E ) – площа прямокутника ОP_EEQ_E . Сукупні витрати – площа чотирикутника OP_minEQ_E.

Рис. 1.6 –Надлишок споживача, витрати й надлишки виробника

Суспільство не завжди вважає, що встановлена ринкова ціна є оптимальною. На практиці це виливається у встановлення державою максимальних або мінімальних цін.

Якщо встановлена державою максимальна ціна («стеля» ціни) нижче рівноважної, то утвориться дефіцит. До того ж до грошових витрат споживача додаються негрошові (мал. 1.7). Останні пов’язані з пошуками товарів, стоянням у чергах і т.д. – всі вони є омертвленими витратами, які не сприяють розширенню виробництва дефіцитних товарів.

Рис. 1.7 – Витрати споживача в умовах законодавчо встановленої «стелі» цін

Якщо держава встановлює мінімум ціни вище рівноважного рівня (так звана субсидована ціна), то утворяться надлишки й виникає необхідність у додаткових заходах, що стимулюють обмеження пропозиції й збільшення попиту, щоб ліквідувати ці надлишки.

Стійка рівновага досягається тоді, коли відхилення цін попиту від цін пропозиції поступово погашаються, прагнучи до рівноважної ціни РЕ, а обсяг пропозиції пристосовується до обсягу попиту. Рівновага може бути стійкою і нестійкою, локальною і глобальною. Стійка рівновага, у свою чергу, буває абсолютною і відносною. Відкладемо на осі абсцис час – Т, а на осі ординат – ціну. Коли відхилення від рівноважної ціни поступово вирівнюються на рівні РЕ, на ринку складається стійка рівновага. Абсолютна рівновага має місце у випадку встановлення єдиної рівноважної ціни (мал. 1.8, а), відносна – при невеликих відхиленнях від неї (мал. 1.8, б).

Рис. 1.8 – Абсолютно стійка (а) і відносно (умовно) стійка (б) рівновага

Якщо рівновага досягається лише в певних межах коливання ціни, то говорять про локальну стійкість (на мал. 1.9, а стійкість досягається тільки в інтервалі від Р₂ до Р₃). Якщо рівновага встановлюється при будь-яких відхиленнях цін від рівноважної ціни (мал. 1.9, б), то стійкість носить глобальний характер.

Рис. 1.9 – Локальна (а) і глобальна (б) стійкість рівноваги

Встановлення рівноваги може відбуватися в результаті циклічних коливань. Якщо коливання носять згасаючий характер, рівновага встановлюється після закінчення часу ТІ (мал. 1.10, а). Якщо коливання носять рівномірний або вибуховий характер (мал. 1.10, б, в), то ціна рівноваги не формується.

Рис. 1.10 – Коливання: загасаючі (а), рівномірні (б), вибухові (в)

Найпростішою динамічною моделлю, що показує згасаючі коливання, у результаті яких формується рівновага, є павутиноподібна модель. Вона відображає формування рівноваги в галузі з фіксованим циклом виробництва (наприклад, сільському господарстві), коли виробники, ухваливши рішення щодо виробництва на підставі існуючих у попередній рік цін, уже не можуть змінити його обсяг:

Q_ST = S (P_t-1),

де Q_ST– обсяг пропозиції в період часу t,

P_t-1– фактична ціна економічного блага в період часу,

попереднього періоду t.

Рівновага в павутиноподібній моделі залежить від кутів нахилу кривої попиту й кривої пропозиції.

Рівновага стійка, якщо кут нахилу кривої пропозиції Sкрутіше кривої попиту D (мал. 1.11, а). Рух до рівноваги проходить ряд циклів. Надлишок пропозиції (AB) штовхає ціни вниз (BC), і в результаті виникає надлишок попиту (CF), що піднімає ціни нагору (FG), це приводить до нового надлишку пропозиції (GH) і так далі, доти, поки не встановлюється рівновага в точці Е.

Якщо кут нахилу кривої попиту D дорівнює куту нахилу кривої пропозиції S, ціна робить регулярні коливальні рухи навколо положення рівноваги (мал. 1.11, б).

Якщо кут нахилу кривої попиту D крутіше кута нахилу кривої пропозиції S (мал. 1.11, в) коливання носять вибуховий характер і рівновага не наступає.

Рис. 1.11 – Стійка (а) і нестійка (в) рівновага в павутиноподібній моделі й регулярні коливання (б) довкола неї

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Попит та пропозиція	\|	Еластичність попиту та пропозиції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.