• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Еластичність попиту та пропозиції

Еластичність– це міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої. Вона вимірюється за допомогою коефіцієнтів еластичності, які показують процентну зміну однієї змінної в результаті однопроцентної зміни іншої змінної. В економічному аналізі найчастіше досліджують еластичність попиту в наслідок зміни ціни й доходу.

Еластичність попиту за ціною показує відносну зміну обсягу попиту під впливом зміни ціни на один відсоток.

де E_DP – еластичність попиту за ціною,

DQ/Q – відносна зміна попиту,

DP/P – відносна зміна ціни.

Зі збільшенням ціни обсяг попиту, як правило, знижується й DQ < 0.

Щоб уникнути негативних чисел, уводять знак мінус:

Попит називається еластичним, коли E_DP > 1 (це означає, що попит росте або падає швидше ціни), і нееластичним (жорстким), коли E_DP < 1, тобто попит росте (падає) повільніше ціни. Якщо E_DP = 1 говорять про одиничну еластичність.

Рис. 1.11– абсолютно нееластичний (D₁) і абсолютно еластичний (D₂) попит

Розрізняють лінійну й дугову еластичність.

Лінійна еластичність може бути визначена, якщо провести дотичну до кривої попиту. Нахил кривої попиту в будь-якій точці визначається значенням тангенса кута дотичної з віссю Х.

Значення коефіцієнту лінійної еластичності обернено пропорційно тангенсу кута нахилу.

Дугова еластичність – показник середньої реакції попиту на зміну ціни товару на деякому відрізку кривої попиту. Дугова еластичність розраховується по формулі:

де Q₁ і Q₂; P₁ і P₂ – крайні значення кількостей і цін.

Зміна ціни може привести як до росту, так і до зниження сукупного виторгу (доходу) TR = P ´ Q, залежно від того, еластичний попит за ціною або нееластичний.

Якщо попит за ціною еластичний (E_DP > 1), зниження ціни викликає ріст сукупного виторгу, а підвищення ціни викликає його зниження, тому що попит змінюється в більшій мері, ніж ціна.

Якщо попит за ціною нееластичний (E_DP < 1), то зниження ціни викликає зменшення сукупного виторгу, а підвищення ціни приведе до його росту.

Факторами, що впливають на еластичність, є:

1. Наявність замінників: чим більше товарів-субститутів, тим вище еластичність попиту на товар.

2. Питома вага витрат на товар в бюджеті споживача (звичайно, чим вище питома вага, тим вище цінова еластичність попиту).

3. Якість товару: попит на предмети розкоші, як правило, еластичний, а на предмети першої необхідності, як правило, нееластичний.

4. Розміри запасу: чим більше запас, тим більше еластичний попит.

5. Період часу, наявний у споживача для ухвалення рішення. Для більшості товарів еластичність попиту від ціни вище в довгостроковому періоді, ніж у короткостроковому.

Це пояснюється тим, що:

а) людям потрібен час, щоб змінити свої споживчі звички (якщо ціна кави різко виросте, пити менше кави почнуть не одразу – буде потрібен час, щоб перейти на чай – еластичність попиту в довгостроковому періоді буде вище, ніж у короткостроковому).

б) Попит на один товар може бути пов’язаний з попитом на інший товар, запас якого в споживача знижується повільно. Наприклад, попит на бензин пов’язаний із запасом автомобілів. Підвищення цін на бензин викликає в короткостроковому періоді зменшення попиту за рахунок зменшення кількості й дальності поїздок, а в довгостроковому періоді ще за рахунок того, що хтось взагалі відмовиться від покупки автомобіля, хтось купить більш ощадливий автомобіль (мал. 1.14). Попит на товари тривалого користування, навпаки, більш еластичний у короткостроковому, ніж у довгостроковому періоді. Це пояснюється тим, що зміна ціни викликає зміну сумарного запасу товару, яким хочуть володіти споживачі. Але невелика зміна сумарного запасу означає велику зміну річного обсягу продажів даного товару. Наприклад, щорічний попит (щорічний обсяг продажів) автомобілів у США становить 7-10 млн. автомобілів, а парк автомобілів – 70 млн. Якщо ціна автомобілів виросте на 10%, це викличе бажання зменшити запас на 5%, що при парку автомобілів в 70 млн. приведе до скорочення щорічних продажів на 3,5 млн. (на 35% – 50%). Так відбудеться тому, що хтось взагалі відмовиться від покупки автомобіля, хтось відкладе заміну старого автомобіля на новий і т.д. Через якийсь час попит на автомобілі знову зросте й у довгостроковому періоді скорочення продажів складе 5% сумарного обсягу. Т. ч. еластичність попиту в короткостроковому періоді вище, ніж еластичність у довгостроковому періоді (мал. 1.15).

Еластичність попиту на одне благо щодо цін на інше благо називається перехресною еластичністю.

де Q_X – попит на благо Х,

P_Y – ціна блага Y.

Якщо товари є взаємозамінними E_DX,Y > 0, (якщо підвищиться ціна на вершкове масло, то попит на маргарин – замінник масла – збільшиться). Якщо товари є взаємодоповнюючими, то E_DX,Y < 0 (якщо підвищаться ціни на автомобілі, то попит на товар, що доповнює, – машинне масло – знизиться).

Чим більше перехресна еластичність попиту на благо Х, тим вище ступінь замінності благ (у крайньому випадку, коли E_DX,Y = + ∞, перед нами досконалі субститути) і, навпаки, чим менше еластичність, тим більше взаємодоповнюваність (якщо E_DX,Y =– ∞, те ми маємо приклад жорсткої взаємодоповнюваності).

У сучасній економічній науці використовується також показник еластичності попиту за доходом.

деE_DI – еластичність попиту за доходом,

Q – попит,

I – доход.

Якщо E_DI < 0, збільшення доходу приводить до падіння попиту на дане благо. Це характерно для низькоякісних благ (наприклад, з ростом доходу знижується споживання маргарину, макаронних виробів і т.д.)

Якщо E_DI > 0, то благо є нормальним.

Якщо 0 < E_DI < 1, то попит на благо росте повільніше доходу, що типово для благ першої необхідності.

При E_DI > 1 попит на благо випереджає зростання доходів і не має насичення (предмети розкоші). Такий розподіл є припустимим при фіксованому рівні доходів по групах споживачів, тому що залежно від доходу, ті ж блага можуть бути для одних споживачів предметом розкоші, а для інших – предметом першої необхідності. Положення про те, що для кожного блага з еластичністю попиту за доходом, менше одиниці (0 < E_DI < 1) повинне існувати благо з E_DI > 1 для конкретного споживача, називається законом Энгеля.

Для більшості благ еластичність попиту за доходом більше в довгостроковому, ніж у короткостроковому періоді. Для товарів тривалого користування попит за доходом більш еластичний у короткостроковому, ніж у довгостроковому періоді. Через те, що попит на товари тривалого користування різко змінюється у відповідь на зміну доходу, галузі, що виробляють ці товари, є «циклічними», тобто сильно реагують на зміну ділової активності.

Розглянемо тепер еластичність пропозиції.

Еластичність пропозиції за ціною показує відносну зміну обсягу пропозиції під впливом зміни ціни на один відсоток.

де E_SP – еластичність пропозиції за ціною,

DQ/Q – відносна зміна пропозиції,

DP/P – відносна зміна ціни.

Для розуміння еластичності пропозиції важливе значення має фактор часу.

В умовах найкоротшого ринкового періоду пропозиція абсолютно нееластична E_SP = 0. В умовах короткострокового періоду пропозиція більш еластична. Це виражається в тім, що підвищення попиту обумовлює не тільки ріст цін, але й збільшення обсягу виробництва, тому що фірми встигають змінити деякі фактори виробництва у відповідності з попитом. В умовах довгострокового періоду пропозиція дуже еластична.

Розраховують також еластичність пропозиції стосовно таких змінних як ставка відсотка, рівень заробітної плати, ціни на сировину й напівфабрикати.

Питання для самоперевірки.

1. Що вивчає мікроекономіка?

2. Наведіть приклади позитивного і нормативного мікроаналізу.

3. Які чинники враховує функція попиту?

4. Які чинники враховує функція пропозиції?

5. Побудуйте індивідуальні криві попиту на білети в кіно для членів своєї родини (для своїх друзів) і групову криву попиту для всієї родини (для всіх друзів).

6. Використовуючи знання про найкоротший, короткостроковий і довгостроковий ринкові періоди, покажіть на графіках, як змінювались ціни на свіже м’ясо на ринках України після різкого підвищення пенсій і зарплат в 2005 р.

7. Що таке «надлишок споживача»? Чи всі споживачі отримують цей надлишок? Чи всі в однакових обсягах?

8. Що таке «надлишок виробника»? Чи всі виробники отримують цей надлишок? Чи всі в однакових обсягах?

9. Що таке «стеля » цін? Наведіть приклади встановлення таких цін в Україні.

10. Що таке «підлога» цін? Наведіть приклади встановлення таких цін в Україні.

11. Від виробників сільськогосподарської продукції часто можна почути висловлювання на кшталт: «В минулому році ціни на цибулю (моркву, часник і т.п.) були високими, тому в цьому році ми посіяли цибулі багато, а ціни впали і ми отримуємо збитки.» Яка модель рівноваги добре пояснює такі випадки?

12. Що таке еластичність?

13. Наведіть приклади товарів з високою еластичністю за ціною, за доходом.

14. Що таке перехресна еластичність? Наведіть приклади пар товарів з високою і низькою перехресною еластичністю.

15. Наведіть приклади товарів, попит на які вище в короткостроковому, ніж в довгостроковому періоді.

Читайте також:

1. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
2. Аналіз обсягу пропозиції і реалізації послуг туристського підприємства
3. Аналіз попиту
4. Аналіз попиту
5. Вдавані виключення із закону попиту
6. Взаємодія попиту і пропозиції
7. Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції.
8. Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.
9. Взаємодія попиту і пропозиції.
10. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
11. Взаємодія попиту й пропозиції. Ринкова рівновага
12. Взаємодія попиту та пропозиції

Переглядів: 841