Міжбюджетні відносини в зарубіжних країнах.

Субвенції з державного бюджету на здійснення програм соціального захисту населення.

Рис. 2. Схема взаємодії міжбюджетних трансфертів

За допомогою бюджетних трансфертів вирішуються такі завдання:

— досягається збалансування бюджетів, здійснюється активний вплив на структуру видаткової частини;

— проводиться вирівнювання бюджетних диспропорцій у розрізі територій країни;

— здійснюється фінансування соціально-економічних, програм загальнодержавного значення;

— місцеве господарство розвивається відповідно до визначних загальнонаціональних пріоритетів.

У галузі програм соціального захисту, що пов'язані з наданням грошової допомоги і мають загальнодержавне охоплення, міста та райони надають законодавчо встановлені види допомоги, але отримують компенсацію своїх бюджетних видатків шляхом цільових субвенцій з держбюджету.

Пункт 4 ст. 89 Бюджетного кодексу, Закон про Державний бюджет визначають програми, які фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету, зокрема:

1) допомогу сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасова державна допомога дітям;

2) додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, перелік яких встановлено в абзаці 2 підпункту "б" пункту 4 частини 1 ст. 89 БК України;

3) компенсації особам, які згідно із статтями 43 та 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення;

4) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

5) виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною".

Фінансування зазначених видатків здійснюється в межах обсягів, передбачених у місцевих бюджетах. При цьому фінансування додаткових соціальних гарантій місцевих органів влади за рахунок субвенції забороняється. Місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення в розрахунок міжбюджетних трансфертів не включаються і фінансуються за рахунок доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

За рахунок трансфертів формується значна частина доходів місцевих бюджетів зарубіжних країн: у Румунії - 79%, Болгарії - 78%, Угорщині - 66%, Латвії - 68%, Словенії - 67%, Великобританії -77%, у Нідерландах - 60%. У деяких країнах трансферти формують незначну частину доходів місцевих бюджетів: у Швеції - 19%, Франції - 25%, у Данії - 24%.

У країнах із стабільною економікою головну роль відіграють не-зв'язані трансферти (ФРН, Франція, Швеція), у країнах з перехідною економікою (Польща, Латвія) - зв'язані. Практикується також надання такого виду субвенцій, як доповнюючі (США). Величина даних субсидій може зростати зі збільшенням витрат органів місцевого самоврядування на цілі, що передбачені загальнодержавними програмами.

Діючі системи бюджетів у зарубіжних країнах може бути згруповано в три основні моделі:

o Перша модель грунтується на повному розмежуванні окремих податків між різними адміністративними рівнями влади і на закріпленні їх у законодавчому порядку за відповідними рівнями системи бюджетів. Така модель частково характерна для США.

o Друга модель грунтується на зафіксованому в законодавстві пайовому розподілі основних податків між різними адміністративними рівнями влади і на відповідному закріпленні цих часток за рівнями системи бюджетів. Ця модель частково характерна для ФРН. У такий спосіб у цій країні розподіляється податок на додану вартість.

o Третя модель характеризується застосуванням різними рівнями влади спільної бази оподаткування. При цьому кожен рівень* влади встановлює власну ставку на основі однієї бази оподаткування. Загальна ставка оподаткування, таким чином, є сумою податкових ставок різних рівнів влади. У такий спосіб розподіляється прибутковий податок у Швеції.

З основних інструментів міжбюджетних взаємовідносин у зарубіжних країнах можна виділити такі:

o розподіл окремих видів податків між рівнями влади;

o пайова участь різних рівнів влади в розподілі доходів від окремих видів податків;

o використання різними рівнями влади спільної бази оподаткування й участь у розподілі окремих податків на основі власних ставок оподаткування;

o система загальних і спеціальних трансфертів. Децентралізація бюджетних і податкових повноважень спостерігається і в процесі організації міжбюджетних взаємовідносин у багатьох унітарних та федеративних державах (Італія, Португалія, Франція, ФРН).

Швеція. Автори дослідження «Місцеве самоврядування у Швеції» зазначають, що потреби в комунальних послугах і місцеві умови для їх надання в різних комунах неоднакові. Є залежність між віковою структурою населення і рівнем потреб у послугах. Висока частка дітей дошкільного віку і високий рівень зайнятості населення жіночої статі збільшують потребу в дошкільних закладах. Велика кількість дітей шкільного віку вимагає збільшення місць у школах. Збільшення чисельності громадян похилого віку спричиняє додаткову потребу в закладах для таких людей.

Затрати на комунальні послуги відрізняються також у комунах залежно від географічних та кліматичних умов. Малозаселені райони вимагають більших затрат. Водночас висока густота населення спричиняє додаткові витрати. Усі ці та інші фактори приводять до того, що комуни зобов'язані здійснювати неоднакові витрати.

Для визначення можливостей кожної комуни щодо формування її доходів використовують кілька показників:

1) середньокомунальну податкоспроможність - розраховується шляхом поділу суми доходів, котрі підлягають комунальному оподаткуванню по всій країні, на загальну кількість жителів держави;

2) податкоспроможність окремої комуни - визначається шляхом поділу суми доходів в окремій комуні, що підлягає її комунальному оподаткуванню, на кількість жителів цієї комуни.

Таким чином, одні комуни мають більшу податкоспроможність, ніж середньокомунальна, інші - меншу.

Основні фактори, що впливають на цей показник, такі:

- частка населення, яка працює;

- рівень доходів населення;

- вікова структура населення;

- господарська структура;

- структура забудови комуни та ін.

Доповіді:

1) Діючі інструменти міжбюджетних взаємовідносин.

2) Об’єкт взаємовідносин місцевих бюджетів з Державним бюджетом України.

3) Перерозподіл фінансових ресурсів між регіонами.

Реферати:

1 Механізм реалізації фінансової політики держави у сфері міжбюджетних відносин.

2 Основні принципи побудови внутрішніх міжурядових фінансових відносин.

3 Принципи концепції субсидарності у міжурядових відносинах.

4 Сфера дії міжбюджетних відносин.

Тема 7: „Управління фінансами і фінансовий контроль на регіональному рівні”

1. Види місцевих фінансових органів. Компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів.

2. Поняття та системи касового виконання місцевих бюджетів.

3. Контроль та аудит фінансової діяльності місцевого самоврядування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність бюджетних трансфертів та їх класифікація.	\|	Види місцевих фінансових органів. Компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.