Модуль 1. Загальнотеоретичні положення соціології як науки

Змістовний модуль 1. Соціологія як наука про суспільство.

Специфіка вивчення суспільства соціологією, її відмінність від інших суспільних наук. Предмет, об’єкт соціології як науки: особливості визначення. Соціальна необхідність створення науки про суспільство. Основні риси, що характеризують поняття «соціального» у соціології.

Структура соціології. Системна єдність соціології. Характеристика структурних рівнів соціології. Характеристика структурних рівнів соціологічного знання. Методологічні рівні. Методичні рівні. Сходинки соціологічного знання.

Функції соціології як науки. Соціологічні підходи до вивчення суспільних явищ та процесів за Н.Смелзером. Місце соціології у системі наук про суспільство. Взаємозв’язок соціології з іншими гуманітарними науками.

Сутність соціологічних законів. Класифікація соціологічних законів. Загальні та специфічні соціологічні закони. Статичні та динамічні соціологічні закони. Типологізація соціологічних законів за участю у соціальних процесах. Класифікація соціологічних законів за формами зв’язку. Механізм дії соціологічних законів.

Змістовний модуль 2.Історія розвитку соціальної думки.

Передумови виникнення соціальної думки в Західній Європі. Початковий етап становлення соціології як науки. Погляди А.Сен-Сімона. О.Конт як засновник соціологічної науки. Соціальна еволюція як закон суспільного розвитку в теорії Г.Спенсера. „Розуміюча” соціологія М.Вебера. Соціальна дія М.Вебера. Соціологія девіантної поведінки Е.Дюркгейма. Соціальний факт і соціальна аномія. Ф.Тьоніс як засновник формальної соціології. Соціологічні погляди Г.Зіммеля. Марксистський напрямок в соціології.

Передумови виникнення та умови розвитку соціальної думки в США. Чиказька школа емпіричної соціології. Орієнтація на соціально-політичні реформи. Використання соціології як соціальної технології. Якісні емпіричні дослідження повсякденного життя людей. „Соціальна екологія” Р.Парка. Колективна поведінка. Функціоналізм Т.Парсонса. Структурно-функціональний аналіз суспільства Р.Мертона. Феноменологія А.Шюца. Символічний інтеракціоналізм Дж.Міда.

Інтегральна соціологія П.Сорокіна: людина як «інтегральна істота», соціокультурні надсистеми, теореми флуктуації, соціологія революції.

Змістовний модуль 3.Сучасні напрямки теоретизування в соціології.

Порівняльний аналіз основних теоретичних напрямів західної соціології ХХ ст: теорія постіндустріального розвитку, теорія соціального обміну, неофункціоналізм, структуралізм, інвайроменталізм, постмодернізм у соціології.

Характеристика основних теоретичних напрямів американської соціологічної думки: еволюційно-психологічний напрямок (Л.Уорд, Ф.Гіддінгс, Ч.Кулі), теорія символічного інтеракціонізму (Г.Блумер, Дж.Мід), неомарксизм (Н.Бірнаум, Г.Маркузе, Ч.Міллс), теорії соціального обміну (П.Блау, Б.Скінер, Дж.Хоманс), феноменогічна соціологія (А.Шюц, Т.Лукман).

Сучасний розвиток соціології як науки в Західній Європі та США.

Змістовний модуль 4.Історія розвитку соціальної думки в Україні.

Історичний контекст виникнення та розвитку української суспільної думки у XVI—ХІХ ст: Я.Козельський, І.Шад, П.Лодій, Г.Сковорода, Кирило-Мефодіївське товариство. Головні риси української суспільної думки у XVI—ХІХ ст.

Діяльність та ідеї М.Драгоманова в українській соціології кінця ХІХ – початку ХХ ст: метод «логічної семантики», соціальні зміни та прогрес, політичний федералізм. Наукова діяльність М.Ковалевського в контексті української, російської та світової соціології: соціальна організація та еволюція суспільств, солідарність як універсальний закон розвитку соціуму; багатофакторна концепція її характеристика. Проект створення наукової соціології Б.Кістяківського: колективна свідомість, її форми; психологізм у структурі соціологічної теорії; норми і цінності як частина соціально-історичного процесу. Соціологічні розробки М.Грушевського: сутність «генетичної соціології», закони суспільного розвитку, теорія «натиску колективізму», «психологія народів».

Сучасна українська соціологія: основні дослідницькі центри, представники, напрямки теоретичних та емпіричних досліджень.

Змістовний модуль 5.Суспільство як соціальна система.

Суспільство як соціальна система: сутність, ознаки, основні підходи до визначення, теорії виникнення суспільств, типи суспільств. Теорії постіндустріального розвитку суспільства (Д.Белл, Д.Гелбрейт, О.Тофлер, Е.Шумахер).

Соціальні процеси: сутність, види, параметри і критерії їх виміру. Соціальна взаємодія, соціальні відносини, соціальні норми та соціальний контроль як базові компоненти життєдіяльності суспільства.

Змістовний модуль 6.Соціальна структура суспільства. Теорії соціальної стратифікації.

Соціальна структура суспільства: сутність та характеристика основних підходів. Теорії соціальної стратифікації (конфліктний підхід М.Вебера, функціональний підхід Т.Парсонса, багатомірний підхід П.Сорокіна). Соціальні групи, інститути та організації як складові соціальної структури суспільства: соціальні спільноти, групи, їх різновиди; соціальні організації, типи організацій і бюрократія; соціальні інститути, їх типи, інституалізація.

Соціальна мобільність: сутність, види (вертикальна, горизонтальна, висхідна, низхідна, одноосібна, групова, класова). Виміри соціальної мобільності. Люмпени та маргінали.

Змістовний модуль 7.Особистість у системі суспільних відносин.

Особистість у системі соціальних зв’язків: поняття особистості, основні соціологічні теорії особистості (теорія «дзеркального Я» Ч.Кулі, теорія розвитку Дж.Міда, психоаналітичні теорії З.Фрейда та Е.Кріксона, теорія когнітивного розвитку Ж.Піаже, теорія морального вдосконалення Л.Колберга).

Особистість як суб’єкт й об’єкт соціальних відносин. Соціальна структура особистості, характеристика складових. Соціальний статус і соціальні ролі особистості. Поняття соціальної поведінки.

Соціалізація особистості: етапи, фази, рівні, стадії. Характеристика основних підходів до визначення стадій соціалізації. Десоціалізація. Ресоціалізація. Соціальні типи особистості (ідеальний, базисний, модальний).

Змістовний модуль 8.Методологія і методика проведення соціологічного дослідження.

Соціологічне дослідження: сутність, різновиди. Етапи підготовки і проведення соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження: сутність, структура, методологічні й методичні функції, технологічна схема підготовки.

Генеральна та вибіркова сукупність. Вибірка соціологічного дослідження: типи і процедури відбору (ймовірнісні (систематична, гніздова, районована) та неймовірнісні (квотна, снігова куля, стихійна)). Обсяг вибірки. Репрезентативність.

Основні методи збору соціологічної інформації, їх характеристика: опитування (анкетування, інтерв’ю), аналіз документів, експеримент, спостереження.

Методи аналізу й обробки даних соціологічного дослідження: номінальна, порядкова і метрична шкали; статистичний метод; одновимірний та багатовимірний аналіз; стандартне відхилення і дисперсія та ін. Звіт та його структура.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура залікового кредиту дисципліни	\|	Модуль 2. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.