• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОКИСНО-ВІДНОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ

Окисно-відновні процеси належать до найбільш розповсюджених хімічних реакцій і мають величезне значення в теорії та практиці. Окисно-відновні реакції протікають при багатьох технологічних процесах. Окисно-відновні реакції супроводжуються переміщенням електронів, вони об’єднують два протилежних процеси – окиснювання і відновлення. Ступінь відновлення чи окиснення середовища характеризується окисно-відновним потенціалом (ОВП). ОВП – це електричний потенціал, який виникає на електроді зануреного в розчин в якому проходить окисно-відновна реакція. Він характеризує інтенсивність притягування електронів до окисника, активність окисника і інтенсивність протікання окисно-відновної реакції.

(2-3)

ОВП залежить від потенціалу стандартного електроду (Е_ст), концентрації окисника (С_ок) і відновника (С_від); виду хімічної реакції: виду речовин та середовища, де протікає реакція, кислотності. Його можна розрахувати за рівнянням Нернста.

Визначають ОВП за допомогою потенціометра (рН-метра). Як вимірювальний електрод використовують платиновий типу ЭТПЛ-01М, електрод порівняння – хлор-срібний типу ЭВЛ-1МЗ. Потенціал на індикаторному електроді гальванічного елемента називається окисно-відновним потенціалом, позначається Еh і виражають у вольтах або через від’ємний десятковий логарифм парціального тиску молекулярного водню rH₂. Показник rH₂ дає уявлення про сумарний окисно-відновний стан середовища. Він характеризує в межах від 0 до 40 всі ступені відновлення чи окиснення середовища (від насичення його воднем чи киснем). rH₂ = 0 відображає повне насичення середовища киснем, а rH₂ = 40 відображає повне насичення його воднем. Від’ємний логарифм концентрації молекулярного водню rH₂ вираховують за формулою:

(2.5)

де rH₂ – від’ємний логарифм концентрації іонів водню; Еh – потенціал, який виникає у даному середовищі на платиновому електроді; 201 – поправка на потенціал хлор-срібного електроду по відношенню до водневого; 29 – коефіцієнт перерахунку, взятий з формули Нернста.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
11. Біостратиграфічні методи визначення віку порід
12. Біуретовий метод визначення білків

Переглядів: 3779