Методичні поради

Одним із найважливіших наслідків Першої світової війни стало піднесення національно-визвольного та революційного рухів. З другого боку, в результаті війни занепали демократія та гуманізм і поширилися антигуманні тоталітарні ідеології, а саме : більшовизм, нацизм і фашизм. У цьому контексті становище українців було особливо складним, адже наш народ у боротьбі за власну державу мусів воювати не тільки з імперіями, але й з молодими країнами – хижаками.

Майже півтора-столітній період бездержавності нашого народу, його штучний розподіл і репресії проти найменших проявів національної свідомості (особливо з боку російської влади), знищення української політичної еліти пояснюють прорахунки українських урядів у роки Національної революції 1917 – 1921. Крім того, держави – переможниці Першої світової війни взагалі не сприймали ідеї Української державності.

Необхідно розуміти, що в Україні доби Національної революції 1917 – 1921 рр. громадянської війни не було (нагадаємо, що єдиний період громадянської війни в Україні – це доба Руїни 1663 – 1687 рр.). Така інтерпретація історичних подій є застарілою і відповідає радянській історіографії. Звертаємо увагу на те, що громадянська війна була в Росії, її розв’язали більшовики у листопаді 1917 р. Тоді ж більшовицька хунта створила маріонетковий уряд у Харкові й розпочала війну проти УНР, отже, радянська влада в Україні була встановлена насильно.

Армія УНР та УГА вели справедливу боротьбу за українську державу проти російської Червоної та Білої армії, військ Антанти, польської та румунської армії. Таким чином, внаслідок збройних інтервенцій, несправедливих мирних угод Версальської системи, Ризького миру Україна була переділена між кількома державами-загарбницями – Росією, Польщею, Чехословаччиною, Угорщиною, Румунією.

При відповіді на перше питання варто зупинитися на

таких моментах :

- 17 березня 1917 р. представники українських політичних партій та громадських організацій утворили Українську Центральну Раду (УЦР) як вищий законодавчий орган, а пізніше і її відділення на місцях. Первісно в УЦР домінували УСДРП і УПСР, тому вона стояла на платформі територіальної автономії України з державною українською мовою. Щодо соціальної програми, то вона ще не була конкретизована, бо кожна партія по-своєму бачила програму внутрішніх реформ.

- Тимчасовий уряд взагалі відмовився визнавати Центральну Раду як головний представницький орган українського народу. У відповідь 23 червня 1917 р. УЦР видала свій Перший універсал, яким проголошувалася автономія України. Російські великодержавники поставилися до цього акту відверто вороже. До Києва прибула делегація Тимчасового уряду, яка після переговорів з представниками УЦР уклала компромісну угоду. На підставі цього порозуміння 16 липня 1917 р. Центральна Рада видала Другий універсал, у якому УЦР відмовлялася від проголошення національно-територіальної автономії до скликання Установчих зборів Росії. Ця капітулянтська лінія призвела до розколу в таборі української революції, викликала розчарування українців і зупинила хвилю національного піднесення. Варто згадати, що уряд УЦР не вирішив аграрної проблеми, відмовився від створення власної армії на основі українізованих частин, на підтримав створення незалежної від Москви УАПЦ.

- Вибори до Установчих зборів засвідчили перемогу самостійницьких сил – понад 70% виборців проголосували за самостійний державний розвиток України. Натомість, за більшовиків проголосувало менше 10%. Однак демагогічні обіцянки дати мир народам, землю селянам і демократично розв’язати національне питання сприяли швидкому зростанню їхньої партії.

- 7 листопада 1917 р. більшовики захопили владу у Петрограді, розв’язавши в Росії громадянську війну. Характерно, що обидві воюючі сторони ( «білі» й «червоні» ) були єдиними у своєму прагненні підкорити Україну.

- За нових умов, коли Тимчасовий уряд припинив своє існування, Центральна Рада видала Третій універсал (20 листопада 1917 р.), який проголошував Українську Народну Республіку в межах більшості етнічних українських земель.

- Намагаючись захопити Україну, більшовики у Харкові 12 грудня 1917 р. проголосили так званий радянський уряд України на чолі з малограмотним Ю.Медвєдєвим, що був маріонеткою в руках російського більшовицького уряду. 17 грудня Ленін і Троцький надіслали ультиматум до УЦР з вимогами визнати радянський уряд. УНР відкинула ультиматум Раднаркому. Тоді більшовицька Росія оголосила війну УНР. На Україну рушала 60-тисячна більшовицька армія під командуванням Антонова-Овсієнка. Через пацифістську політику українського уряду УНР мала невелику армію, що не могла належно протидіяти червоній армаді.

- В умовах більшовицької інтервенції УЦР 22 січня 1918 р. видала Четвертий універсал, яким Україна проголошувалася самостійною державою. На захист Української держави стали молоді добровольці (студенти, гімназисти), яких було кинуто на зміцнення оборони залізничної станції Крути. 29 січня 1918 р. 300 молодих добровольців опинилося у центрі бою, вдалося врятуватися лише 26 захисникам УНР. Решта полягли смертю хоробрих, віддавши своє життя за нашу свободу. Оборонці Крут затримали ворожі війська, дали змогу виграти час, що вплинуло на хід мирних переговорів у Бресті Литовському.

! Бій під Крутими є символом героїзму української молоді у боротьбі за незалежну Україну, Україну в якій ми зараз живемо.

- 26 січня 1918 р. уряд УНР евакуювався до Житомира, а 8 лютого більшовицькі війська під командуванням Муравйова перший раз захопили Київ.

! Розпочався тотальний більшовицький терор в Україні. Формальним приводом

до нього став наказ Муравйова про знищення всіх «ворогів революції». Більшовики розстрілювали тих, хто розмовляв українською мовою, одягав вишиванку чи мав довгі козацькі вуса. Саме тоді розпочався відстріл української інтелігенції – загинули композитор М.Леонтович, художники Г.Нарбут та О.Мурашко, поет Г.Чупринка, бібліограф В.Дорошенко. За кілька днів у Києві було закатовано та розстріляно 5 тис. мирних мешканців. «Червоний терор» супроводжувався пограбуванням України, вивезенням у Росію хліба, який силою вилучали в селян. Це призвело до збройного опору більшовицькій окупації.

- Український уряд розпочав переговори з державами Центрального блоку і 9 лютого 1918 р. було підписано в цілому вигідний для України Берестейський мир. Згідно з його умовами УНР визнавалася самостійною державою, а її західний кордон збігався в цілому з кордоном етнічних українських земель.

! Берестейський договір означав визнання УНР і вихід України на міжнародну арену.

- У рамках миру було укладено «Господарський договір», який передбачав надання військової допомоги УНР Німеччиною та Австро-Угорщиною. У середині лютого розгорнувся наступ німецько-австро-угорських військ і частин Армії УНР. 1 березня 1918 р. українські частини під командуванням Є.Коновальця досягли Києва. За 68 днів «червоні» відступили з України, а 16 квітня 1918 р. маріонетковий уряд Ю.Медвєдєва у Таганрозі припинив своє існування. Отже, перша більшовицька інтервенція проти України провалилася.

- Останні дні діяльності Центральної Ради були доволі активними. Так, український уряд прийняв Закони про громадянство, Державну символіку, запровадив національну валюту – гривню тощо. 29 квітня 1918 р. УЦР ухвалила першу Конституцію суверенної Української держави. Вона складалася з 83 статей, котрі декларували УНР як унітарну демократичну державу з рівними правами для всіх громадян і право кожній нації на національно-персональну автономію. М.Грушевський став першим президентом держави.

- Однак німецько-австрійське командування почало втручатися у внутрішньо українські справи, підтримуючи антиурядові праві сили. Результатом цього став державний переворот 29 квітня 1918 р. і проголошення нової влади в особі гетьмана Павла Скоропадського.

! До падіння Центральної Ради призвели як внутрішні, так і зовнішні чинники. Господарська руїна, анархія та безладдя перешкоджали роботі УЦР. Вона не змогла запропонувати програму консолідації всього українського суспільства, а зволікання з проведенням аграрної реформи і відмова від формування боєздатної армії відвернули від неї підтримку народу. Крім того, УНР була окупована спочатку більшовиками, а згодом німецько-австрійськими військами, які не підтримували соціалістичного уряду УЦР.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 6. Національна революція 1917 – 1921 рр. і відродження державності	\|	У другому питанні аналізуємо

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.