Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Предмет і завдання курсу. Вища освіта в Україні

Лекція 1

РОШКО Світлана Михайлівна

КАФЕДРА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТА ЕКОНОМІКИ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Конспект лекцій із курсу

«Методика викладання у вищій школі»

 

1. Предмет, мета і завдання курсу «Методика викладання у вищій школі».

2. Входження України в Болонський процес.

3. Структура системи вищої освіти в Україні. Основні типи вищих навчальних закладів в Україні.

4. Правове регулювання діяльності науково-педагогічних працівників внз України.

Національне відродження України, перехід до ринкових відносин та інтеграція нашої держави в світове економічне співтовариство кардинально впливають на роль спеціалістів із вищою освітою. Особливе місце серед них посідають майбутні педагоги, викладачі вищих навчальних закладів, як високо компетентні і всебічно освічені фахівці, рівень підготовки яких повинен забезпечити соціально-педагогічні потреби суспільства в умовах реалізації «Національної доктрини розвитку України у XXI столітті».

Програма курсу «Методика викладання у вищій школі» враховує нову методику вузівського викладання на факультетах міжнародних відносин національних та державних університетів. Ґрунтовні знання з даного курсу значно розширюють кругозір викладача, дозволяють цілісно бачити будь-яку навчально-виховну проблему, знаходити її оптимальне рішення.

Курс «Методика викладання у вищій школі» має ознайомити магістрів із цілями та напрямами реформування вищої освіти, структурою її системи, методологічними, психолого-педагогічними та методичними основами організації навчально-виховного процесу.

Важливим завданням курсу є озброєння майбутніх викладачів та науковців методологією педагогіки вищої школи. У процесі вивчення даного курсу студенти-магістри повинні зрозуміти високу значущість педагогічної праці у суспільному прогресі людства.

Предметом вивчення курсу є теоретичні основи методики викладання у вищій школі, а також освоєння принципів і методів навчальної діяльності, що забезпечують професійний рівень викладача вищої школи. Система професійної діяльності викладача по забезпеченню ефективного засвоєння знань, умінь і навиків студентами.

Мета курсу: розгляд предмету і принципів дидактики вищої школи, розкриття методів навчання, а також зміст, планування та організація навчання у сучасній вищій школі.

Завданням курсу є озброїти майбутніх магістрів знаннями, вміннями і навиками педагогічної діяльності на посаді викладача вищого навчального закладу, освоїти методику викладання у вищій школі, систему активізації навчальної діяльності студентів.

 

2. Спроби надати загальноєвропейського характеру вищій школі фактично розпочалися в 1957 р. з підписання Римської угоди. Згодом ці ідеї розвинулися в рішеннях конференції міністрів освіти 1971 та 1976 рр., у Маастрихтському договорі 1992 р. Наступні роки характеризувалися запровадженням різноманітних програм під егідою ЄС, Ради Європи, що сприяли напрацюванню спільних підходів до вирішення транснаціональних проблем освіти. У 1997 р. під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформували згодом принципи Булонської декларації.

25 травня 1998 р. в Парижі міністри освіти Великобританії, Німеччини, Італії та Франції прийняли Спільну декларацію (Сорбонська декларація), якою і був започаткований Болонський процес. Сама Болонська конвенція (Спільна заява європейських міністрів освіти) була підписана дещо пізніше 18-19 червня 1999 р. в м. Болонья. Таким чином, у 1999 р. до Болонського процесу були залучені 28 європейських країн: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція. У 2002 р. до Болонського процесу приєдналися Кіпр, Лінхенштейн, Туреччина, Хорватія, а в 2003 р. – Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Македонія (Сербія і Чорногорія), Росія.

Шість ключових принципів даного процесу:

1. Уведення двоциклового навчання.

2. Запровадження кредитної системи.

3. Контроль якості освіти.

4. Розширення мобільності.

5. Забезпечення працевлаштування випускників.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти.

Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.

 

3. До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:

1) освітні рівні:

неповна вища освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта;

2) освітньо-кваліфікаційні рівні:

молодший спеціаліст;

бакалавр;

спеціаліст, магістр (див. Ст. 6, 7, 8 Закону України «Про вищу освіту»).

Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:

1) університет;

2) академія;

3) інститут;

4) \консерваторія (музична академія):

5) коледж;

6) технікум (училище) (див. Ст. 25 Закону України «Про вищу освіту»).

 

4. Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається з законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

 


Читайте також:

  1. II. Мета вивчення курсу.
  2. V. Завдання.
  3. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  4. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
  5. Абетково-предметний покажчик
  6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  7. Аграрна освіта
  8. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
  9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  11. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  12. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції




Переглядів: 986

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Закони зорового сприйняття кольору | Предмет і принципи дидактики вищої школи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.