МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||
Моральність і релігія
І у своїх витоках, і, в цілому, впродовж розвитку всієї історії людської культури, можна дослідити генетичний зв'язок моралі і моральності з релігією. Суть релігійного світогляду складають віра в Бога, в існування духовного світу, в існування душі, в можливості спілкування людини з Богом, в Одкровення як спосіб пізнання таємниць духовного світу, в можливість подолання смерті, у вічне життя і у високе моральне призначення людини. За однією з трактовок, латинське слово «religio» походить від латинських дієслів зі значенням: «зв'язувати», «з'єднувати», «возз'єднувати». Якщо ця етимологічна версія вірна, то сутність релігії можна розуміти як зв'язок між людиною і Богом, як можливість особистісних стосунків людини як духовної істоти з невидимим духовним світом. Оскільки «духовний світ» – це те, що називають світом абсолютним, горнім, досконалим, то головний моральний сенс релігії реалізується в орієнтації людини на абсолютне, на те, що називають абсолютними моральними цінностями. Релігія встановлює або відкриває людині Святині (2.1.) – одні з найвищих моральних цінностей. Метафорично виражаючись, вона допомагає людині встати на шлях до найвищої моральної досконалості.
Роль релігії в моральному житті людства є визначальною, з нею можна зіставити тільки роль мови, без якої існування людської цивілізації безумовно виявилося б проблематичним. Переживання в релігії священного завжди співпадає з уявленням про найвище благо і блаженство (найвище щастя), про зустріч з морально добрим і прекрасним, воно народжує почуття благоговіння як одне з найвищих моральних почуттів, властивих людині. Поняття «священного» невід'ємно від поняття таємниці, досвід спілкування з якою пов'язаний з практичною стороною будь-якої релігії, і ніколи не може бути цілком і до кінця раціонально збагненним. Заклик до особистісного спілкування, що виходить від Бога як Особистості, ніколи не може бути реалізований і завершений, він відкритий вічності, тому релігія завжди закликає до вільної вольової рішучості людини у прагненні до нескінченно Вищого. Центральною в релігії є протилежність сакрального (священного) і профанного (мирського, світського). Профанне (від грецьк. «προφανής» – «явний», «відкритий») – це світ буденного, простих життєвих цінностей людського життя, що може бути і морально нейтральним. Священне наділене особливою цінністю, особливими властивостями виведення людини зі світу буденного, поставляння його перед Таємницею, входження до якої потребує і особливої рішучості і готовності «відбутися» перед Абсолютним. Ця надзвичайно важлива сторона релігії, що пов'язана з осягненням таємниці, називається містичною (від грецьк. «μθω» – «закриватися»). Оскільки кожне релігійне вчення містить у собі ідею спрямованості людини до вдосконалення, в усіх релігійних системах ми знаходимо ідею існування шляху до моральної досконалості і того, що можливо назвати східцями наближення до морального ідеалу. Так, шлях до моральної досконалості виражається в переході від нижчого ступеня до вищого. Найзагальнішим в цьому відношенні є розподіл морального життя на три ступеня: 1) мирян, звичайних віруючих; 2) священнослужителів, що живуть у миру; 3) ченців – аскетів і самітників, що приймають при присвяченні особливі обітниці. Найбільш розвинені релігійні системи містять у своєму вченні цілісну моральну компоненту, яку, втім, неможливо розглядати як автономну сферу релігії. Вона характеризується такими рисами: – релігійний світогляд – це цілісна картина світу, в якій чітко позначені межі добра і зла, гріха і доброчесності, злочину і його наслідків. – в образі Бога формуються поняття про ідеал як вищий моральний зразок, наближення до якого – це завдання кожного віруючого; – формулюються і кодифікуються найважливіші моральні вимоги до людини у вигляді Божественного Закону і моральних заповідей, що мають універсальний характер; – складається обґрунтування вчення про морально досконалу людину і основні позитивні і негативні моральні якості – доброчесності і вади; – розробляються шляхи і методи досягнення морального ідеалу, наприклад, аскетична практика, існуюча, практично, в усіх релігіях; Число релігійних моральних систем відповідає числу релігій, що коли-небудь існували в історії людства і існують нині. У розгляді ми обмежимося тільки тими, що найбільш вплинули і по сьогодні продовжують впливати на моральний розвиток людства.
Читайте також:
|
|||||||||
|