• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міграція населення як складний соціальний процес

Під впливом соціально-економічних факторів чисельність тру­дового населення змінюється. Велика роль і вплив на ці процеси завдає міграція населення, яка викликається потребою працевла­штування.

Міграція — це об'єктивний процес, який характеризується зміною постійного місця проживання окремих людей. На стан міграції впли­вають різноманітні фактори: стан економічного середовища, природні умови, наявність економічних зв'язків даного регіону з іншими, розви­ток міжнародних зв'язків, сімейні зв'язки та інші. Міграція приводить до перерозподілу трудових ресурсів між територіями та галузями на­родного господарства. У всіх випадках міжтериторіальна рухливість не може бути позитивною, якщо її розміри не відповідають потребам розвитку народного господарства.

Вивчаючи стан міграції протягом певного періоду, вивчають ос­новні тенденції, закономірності та вплив на зміну кількості населення. Міграційні процеси залежать від конкретних політичних та економіч­них процесів, що відбуваються в країні.

Узагальнення вітчизняного досвіду дозволяє виділити такі най­більш характерні періоди історії та відповідні ознаки міграції: • період індустріалізації, шо вплинув на розміри і напрями мігра­ції, коли значна частина населення із сіл переселилася у міста, з одних регіонів в інші. В результаті індустріалізації економіки, будівництва, введення в дію нових потужностей у різних галузях народного господарства виникла потреба у трудових ресурсах. Міське населення не могло задовольнити ці потреби, тому виник-

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

ла внутрішньорегіональна та міжрегіональна міграція, що стало причиною збільшення чисельності міського населення. Ці проце­си супроводжувалися працевлаштуванням людей на новому місці роботи, вирішувалась житлова проблема в результаті розширення будівництва житлового фонду, здійснювалось навчання трудового населення новим професіям, підвищувалась кваліфікація праців­ників різних галузей економіки;

• період перебудови економічних відносин, ринкова трансформація суспільства, впровадження різних форм власності, коли змінюєть­ся характер та інтенсивність внітрішньорегіональної та міжрегіо­нальної міграції. В цей період міграція із сіл в міста зменшується, а в деяких випадках набирає зворотного напрямку. Залишається міграція населення працездатного віку в м. Київ незважаючи на іс­нуючі обмеження у працевлаштуванні та труднощі у забезпечені житлом;

• період міждержавних міграційних процесів, коли значна кількість населення спрямовується в інші країни для тимчасового чи пос­тійного проживання.

В залежності від характеру переміщення населення розрізняють міжрегіональну та міждержавну міграцію. Міжрегіональна міграція відображає переміщення населення із однієї області (району) в іншу, переміщення в системі «місто-село». Одним із напрямків такого виду міграції — це сезонна міграція на літній період для виконання сільсь­когосподарських робіт.

Міждержавна міграція характеризує переміщення населення з України в інші держави і навпаки.

Враховуючи, що міграційні процеси складаються з потоків виб­уття та потоків прибуття населення за певний період, доцільно визна­чати сальдо міграції, тобто різницю між кількістю людей, що прибули на певну територію, та кількістю тих, що виїхали. Крім цього, доціль­но використовувати такий показник, як коефіцієнт міграції (відповід­но міжрегіональної — к_мр та міждержавної — к_мд), який визначається як кількість прибувшого населення (або кількість осіб, що виїхало) на 1000 чоловік населення. Відповідно до цього коефіцієнт із знаком

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

«плюс» характеризує приріст населення, із знаком «мінус» — змен­шення кількості населення.

Стан міграційних процесів в регіонах України характеризується даними (табл. 2.8). Наведені дані свідчать про наявність процесів ско­рочення кількості населення на території всіх регіонів України за ви­нятком Криму та м. Києва в результаті міжрегіональної міграції, а та­кож скорочення чисельності населення (за винятком Криму) в резуль­таті міждержавної міграції.

Таблиця 2.8

Коефіцієнти міжрегіональної та міждержавної міграції в 2002 р.

Від'ємна міжрегіональна міграція набула значних розмірів в Сте­повому регіоні (k_vp = - 0,92), в т. ч. значний виїзд людей відмічено із Кіровоградської (к_ир = - 3,3), Херсонської (k_vp = - 2,1) та Дніпропет­ровської (k_vp = - 0,9) областей.

Міждержавна міграція являє собою двосторонній процес, охоп­лює як експорт власної робочої сили, так й імпорт зарубіжної.

Протягом останніх років активно розвивалися міждержавні міг­раційні процеси експортного змісту і, таким чином, Україна увійшла як учасник до міжнародного ринку праці, який характерний наявніс­тю таких тенденцій, як демократизація трудових відносин, вимоги

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

до відтворення робочої сили, підвищення рівня умов життя і праці лю­дей, розвиток та вдосконалення особистостей на основі загальнолюд­ських цінностей.

Масштаби міждержавних міграційних процесів зростають, збіль­шується кількість людей, які залучаються до працевлаштування за ме­жами України. Особливо значного обсягу набуває виїзд людей із об­ластей Донбаського регіону (к_мд = - 1,47), в т. ч. із Донецької області (к„_д = - 1,8). Також значна кількість людей виїжджає із інших регіонів України. Слід з цього приводу відмітити Поліський регіон (к_мд = - 0,65), особливо Волинську та Рівненську область, де к_мд = - 1, а також Сте­повий регіон (к_мд = - 0,65), особливо Дніпропетровську {к_мд — - 1) та Херсонську (к_мд = - 1) області.

Наведені дані не можуть в повній мірі характеризувати масштаби трудової міждержавної міграції. До статистичної звітності не увійшли дані трудових мігрантів, які працюють за кордоном нелегально, виїж­джають за кордон за приватними запрошеннями, а також ті, що виїж­джають на сезонні роботи або здійснюють ділові поїздки за кордон. Особливо значна кількість людей, що виїжджають за кордон на тимча­сові роботи з Карпатського регіону (Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей).

Міждержавна міграція — зовсім нове для України явище, має ха­рактерні особливості, породжені внутрішніми та зовнішніми причина­ми. Характерною ознакою цього явища є трудова міграція, що являє собою форму розвитку ринку праці, формується економічними інтере­сами людей. Дозволяє знайти нові можливості для реалізації творчого потенціалу кожної людини, для використання юридичної свободи змі­нювати місце проживання.

До причин, що визвали масову міждержавну міграцію громадян України належать такі:

наявність економічної нестабільності в країні та невизначеність шляхів стабілізації економічних та соціальних процесів; • поява та зростання безробіття;

відсутність перспектив ефективного використання надбаних про­фесійних знань та навичок, практичного досвіду;

В. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

• різниця в оплаті праці та умовах життя в Україні та країнах Євро­пи та Америки;

• відсутність правового захисту інтелектуальної власності, гумані­тарні мотиви тощо.

Ринкові трансформації привели до зменшення чисельності пра­цюючих у наукомістких галузях економіки, в галузях машинобуді-вельного комплексу, легкої та переробної промисловості. Одночасно здійснюється професійна декваліфікація кадрів в результаті того, що більшість працівників змушена змінювати професію, перейти в сферу торговельно-посередницької діяльності, в сферу обслуговування. Час­тина звільнених з роботи працівників змушені шукати можливостей для працевлаштування за кордоном.

Тенденція у сфері міждержавної міграції ускладнюється тим, що серед бажаючих виїхати за кордон значна кількість (до 30%) молоді віком до 30 років, а також найбільш освічені, ділові люди. «Відплив умів», втрата цінних людських ресурсів — надзвичайно негативне яви­ще у сфері міждержавної міграції. Держава не може стримати виїзд ви­сококваліфікованих наукових кадрів за кордон. Потрібна нова загаль­нодержавна політика, яка б створила умови для таких людей для праці та творчості.

Виїзд населення активного репродуктивного віку за кордон та­кож негативно впливає на шлюбність і народжуваність, що позна­чається на відтворенні населення країни, на формування її трудового потенціалу.

Позитивною стороною міграції є те, що існує імпорт робочої сили, в Україну приїжджають іноземні фахівці, бізнесмени, комер­санти, конструктори, технологи, програмісти, які сприяють впровад­женню у виробництво нових технологій, створенню спільних підпри­ємств, відкриттю філіалів іноземних підприємств та фірм. Позитивні приклади залучення іноземних фахівців спостерігаються на тери­торії Степового регіону, особливо у Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, де з їх допомогою створена значна кількість сільськогосподарських підприємств по виробництву нових видів продукції.

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Загально оцінюючи нинішню міграційну ситуацію необхідно від­мітити, що вона не відповідає національним інтересам України.

Для покращення загального міграційного стану необхідна розроб­ка та реалізація нової стратегії міграційної політики перш за все у сфері зовнішньої та внутрішньої трудової міграції. Посилити державне регу­лювання міграції, зокрема трудової міграції населення, з метою сприян­ня вільному переміщенню робочої сили шляхом захищеності зовнішніх трудових мігрантів, інформування населення про вільні робочі місця та умови їх працевлаштування в інших країнах, надання професійної та мовної підготовки потенційним зовнішнім трудовим мігрантам з одно­часним посиленням боротьби з нелегальною іміграцією.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки:

1. Які показники використовують для дослідження демографіч­ної характеристики регіону?

2. Яка особливість розміщення населення на територіях регіонів?

3. Виконайте оцінку стану густоти населення на територіях окремих регіонів та областей України?

4. Яка кількість населення проживає в містах та селах на тери­торіях окремих регіонів?

5. Розкрийте сутність процесів природного відродження насе­лення.

6. Розкрийте причини скорочення природного приросту насе­лення.

7. Які напрями покращення демографічної ситуації на території окремих регіонів та областей?

8. Які напрями покращення демографічної ситуації в сільських місцевостях?

9. Дайте визначення поняття «трудові ресурси».

Ю. Які показники використовують для оцінки стану трудових ресурсів?

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

11. Які фактори впливають на формування кількісного складу трудових ресурсів?

12. Назвіть показники, які використовуються для оцінки стану незайнятості населення.

13. Який стан безробітного населення на території окремих регіонів?

14. В чому причина безробіття як соціальної проблеми?

15. Розкрийте сутність напрямів державного впливу на зростан­ня рівня зайнятості населення.

16. Що таке міграція населення?

17. Дайте оцінку стану міграційних процесів в регіонах України?

18. Які причини виникнення міжрегіональної та міждержавної міграції?

19. В чому полягають позитивні та негативні сторони міграції?

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. II. Поняття соціального процесу.
3. IV. План навчального процесу.
4. Iзобаричний процес
5. Iзотермiчний процес
6. Iзохоричний процес
7. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
8. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
10. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
11. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
12. А/. Поняття про судовий процес.

Переглядів: 990