• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Природні монополії

Згідно зі ст. 28 ГК України, стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особли­востей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами господарювання, не можуть бути замінені у споживанні інши­ми, у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на такі товари, ніж попит на інші товари (послуги), - вважають природною монополією.

Суб'єктами природної монополії можуть бути суб'єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утво­рення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що пере­буває у стані природної монополії.

Законом про природні монополії визначено сфери діяль­ності суб'єктів природних монополій, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші органи, які регулюють діяльність зазначених суб'єктів, а також інші питання регулю­вання відносин, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних рин­ках за участі суб'єктів природних монополій. Дія Закону Укра­їни «Про природні монополії» поширюється на відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках (товарних ринках, що не перебувають у стані природної монополії, для суб'єктів яких реалізація вироблених товарів або використання товарів інших суб'єктів господарювання неможливе без безпо­середнього використання товарів, що виробляють (реалізують) суб'єкти природних монополій).

Згідно зі ст. 1 Закону України № 1682 від 20.04.2000 «Про природні монополії»^[56], природна монополія - стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є ефек­тивнішим за умови відсутності конкуренції внаслідок тех­нологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари / послуги, що ви­робляють суб'єкти природних монополій, не можуть бути за­мінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари / послуги (далі - товари).

Суб'єктом природної монополії визнають суб'єкт госпо­дарювання (юридичну особу) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюють національні комісії регулювання при­родних монополій.

У випадках, встановлених законом, державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій можуть здійснювати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Якщо діяльність суб'єктів природних монополій, яка підлягає регулюванню, згідно з Законом України «Про природні моно­полії», спрямована на задоволення потреб окремого регіону, то функції державного регулювання діяльності суб'єктів при­родних монополій можуть бути делеговані в установленому по­рядку Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністра­ціям з наданням їм відповідних повноважень.

Рішення щодо застосування стимулюючого регулювання^[57] у відповідній сфері приймає орган, який здійснює державне ре­гулювання діяльності суб'єктів природних монополій, суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого ви­робництва електричної та теплової енергії, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань формування політики у відповідній галузі та центральним органом виконавчої влади, що відповідає за реалізацію державної цінової політики.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сферах природних моно­полій здійснює Антимонопольний комітет України відповід­но до його компетенції. Громадський контроль за діяльністю суб'єктів природних монополій здійснюють об'єднання спожи­вачів у порядку, встановленому законодавством. Органи, які ре­гулюють діяльність суб'єктів природних монополій, сприяють здійсненню об'єднаннями споживачів громадського контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій.

Відповідно до Закону України «Про природні монополії», ре­гулюють діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах:

транспортування нафти і нафтопродуктів трубопро­водами;

транспортування природного і нафтового газу тру­бопроводами;

розподіл природного і нафтового газу трубопрово­дами;

зберігання природного газу в обсягах, що перевищу­ють рівень, який встановлено умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності зі зберігання природного газу (ліцензійними умовами); транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

передачі електричної енергії магістральними та між­державними електричними мережами; розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; користування залізничними коліями, диспетчер­ськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; управління повітряним рухом;

централізованого водопостачання та водовідведення; транспортування теплової енергії; спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначає Ка­бінет Міністрів України. Перелік суб'єктів природних монополій складає та веде Антимонопольний комітет України відповідно до його повно­важень.

До суміжних ринків, що регулюють відповідно до Закону України «Про природні монополії», належать:

постачання природного газу та інших речовин, тран­спортування яких здійснюють трубопровідним тран­спортом;

внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів залізничним, повітряним, річковим та мор­ським транспортом;

виробництво електричної енергії в обсягах, що пере­вищують рівень, який встановлено умовами та прави­лами здійснення підприємницької діяльності з вироб­ництва електричної енергії (ліцензійними умовами); постачання електричної енергії; виробництво теплової енергії (крім випадків, коли її використовують винятково для внутрішньовироб­ничих потреб) в обсягах, що перевищують рівень, який встановлено умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва теплової енергії (ліцензійними умовами); постачання теплової енергії;

продаж природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу та газу (метану) вугільних родовищ) власного видобутку в обсягах, що перевищують рі­вень, установлений ліцензійними умовами.

Діяльність суб'єктів природних монополій у сферах, а та­кож діяльність суб'єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, згідно з Законом України «Про при­родні монополії», є:

ціни (тарифи) на товари, що виробляють (реалізу­ють) суб'єкти природних монополій; доступ споживачів до товарів, що виробляють (реа­лізують) суб'єкти природних монополій; інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством.

Державне регулювання діяльності суб'єктів природних мо­нополій здійснюють на основі таких принципів:

гласності та відкритості процедур регулювання; адресності регулювання, його спрямованості на кон­кретний суб'єкт природної монополії;

самоокупності суб'єктів природних монополій; стимулювання підвищення якості товарів і задово­лення попиту на них; забезпечення захисту прав споживачів; підвищення ефективності функціонування суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого вироб­ництва електричної та теплової енергії шляхом за­стосування стимулюючого регулювання.

У разі застосування стимулюючого регулювання орган, який регулює діяльність суб'єктів природних монополій, вра­ховує:

витрати відповідно до національних положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (крім амортизації та витрат, визначених частиною третьою цієї статті); витрати на амортизацію активів, які розраховані від­повідно до методів нарахування амортизації, груп активів та строку їхнього корисного використання, визначених органами, що здійснюють державне регу­лювання діяльності суб'єктів природних монополій; податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів; регуляторну базу активів; регуляторну норму доходу;

віддаленість різних груп споживачів від місця ви­робництва товарів;

якість товарів, що виробляють (реалізують) суб'єкти природних монополій;

державні дотації та інші форми державної підтрим­ки, гранти, внески споживачів.

Б іншому разі орган, який здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, під час регулю­вання цін (тарифів) на товари суб'єкта природної монополії враховує:

витрати, які, згідно з Податковим кодексом України, враховують при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств; податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів;

вартість основних засобів, амортизацію, потреби в інвестиціях, визначених у встановленому порядку; очікуваний прибуток від можливої реалізації товарів за різними цінами (тарифами); віддаленість різних груп споживачів від місця ви­робництва товарів;

якість товарів, що виробляють (реалізують) суб'єкти природних монополій;

державні дотації та інші форми державної підтрим­ки.

Органи, які здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарюван­ня на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, у межах своїх повноважень у разі застосування стимулюючого регулювання визначають для цілей встановлення цін (тарифів) групи активів, включених до регуляторної бази, строк їхнього корисного використання та метод нарахування амортизації таких активів.

Для визначення регуляторної бази активів під час переходу до стимулюючого регулювання суб'єктом оціночної діяльності, згідно із законодавством, одноразово проводиться незалежна оцінка активів, що використовуються для здійснення регульо­ваної відповідно до цього Закону сфери діяльності суб'єктів природних монополій, суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії за методикою оцінки, визначеною органом державної влади, який здійснює державне регулювання оці­ночної діяльності, за погодженням з органом, який здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних моно­полій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Звіт про оцінку таких активів підлягає обов'язковому рецензу­ванню рецензентами, які працюють в органі державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності.

Суб'єкти природних монополій зобов'язані:

дотримуватися встановленого порядку ціноутворен­ня, стандартів і показників безпеки та якості товару, а також інших умов та правил здійснення підпри­ємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здій­снення підприємницької діяльності у сферах при­родних монополій та на суміжних ринках; вести окремий бухгалтерський облік за кожним ви­дом діяльності, що підлягає ліцензуванню; забезпечувати на недискримінаційних умовах ре­алізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, та споживачами;

надавати органам, які регулюють їхню діяльність, документи та інформацію, необхідні для виконання цими органами своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені відповідними органами; забезпечувати посадовим особам органів, які регу­люють їхню діяльність, доступ до документів та ін­формації, необхідних для здійснення цими органами своїх повноважень, а також до об'єктів, устаткування та земельних ділянок, що є у їхній власності або у користуванні;

надавати на вимогу органів місцевого самовряду­вання інформацію про ггаявні потужності із забез­печення об'єктів будівництва та інженерні мережі (споруди);

забезпечувати надання технічних умов щодо інже­нерного забезпечення об'єкта будівництва у порядку та строки, встановлені законодавством.

Суб'єкти природних монополій не можуть вчиняти дії, які зумовлюють або можуть зумовити до неможливості виробни­цтва (реалізації) товарів, щодо яких здійснюють регулювання відповідно до Закону України «Про природні монополії», або до їхньої заміни іншими товарами, не однаковими за спожив­чими характеристиками.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке монополізація ?

2. Дайте визначення поняття «монопольного (домінуючого) станови­ща на ринку».

3. Що не слід враховувати при регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій?

4. Надайте визначення поняття «домінуюче положення».

5. Що є об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) стано­вища?

6. Які існують критерії визначення монопольного (домінуючого) ста­новища на ринку?

7. Які дії містить в собі визначення монопольного (домінуючого) ста­новища суб'єктів господарювання?

8. Що таке природна монополія ?

9. Хто складає та веде перелік суб'єктів природних монополій?

10. Які обов'язки покладають на суб'єктів природних монополій?

Читайте також:

1. Виникнення і форми монополії. Підприємство на монопольному ринку
2. Вплив географічних та кліматичних умов на соціально-економічний розвиток. Природні ресурси України
3. Географічні пояси і природні зони
4. Географічні пояси й природні зони
5. Економічні наслідки монополії
6. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України
7. ЗБРОДЖУВАНІ ТА НЕЗБРОДЖУВАНІ ПРИРОДНІ СПОЛУКИ
8. Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови
9. Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови
10. Канада. ЕГП. Формування території. Природні умови.
11. ЛЕКЦІЯ 5. Природні загрози та характер їхніх проявів і дій на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
12. Мови як знакові системи. Природні та формальні мови. Алгоритмічні мови та мови програмування як приклади формальних мов.

Переглядів: 500