Залежно від способу розрахунку виокремлюють балансовий та регулятивний власний капітал.
Балансовий власний капіталрозраховується як різниця між балансовою вартістю активів та зобов'язань банку.
Регулятивний власний капіталвикористовується органами банківського нагляду для обчислення економічних нормативів діяльності банків та деяких інших потреб. Обчислення регулятивного власного капіталу проводиться за досить складною формулою, яка постійно коригується Національним банком України. За основу беруть показник балансового власного капіталу, який потім коригується (як правило, зменшується) на різноманітні статті балансу, що характеризують банківські ризики.
8. Виходячи з порядку і джерела формування розрізняють: статутний капітал; резервний капітал та інші спеціальні фонди і резерви; нерозподілений прибуток; субординований капітал.
Статутний капітал банку та порядок його формування
Найважливішою складовою власного капіталу банку є його статутний капітал. Статутний капітал банку являє собою вартість вкладів учасників (засновників) банку, що передаються йому власниками вкладів у повне господарське відання з метою формування активів банку для початку чи подальшої його діяльності, а також гарантування інтересів вкладників і кредиторів банку.
Виходячи з такого визначення, а також функцій, які виконує власний капітал банку і які притаманні й найважливішій його складовій — статутному капіталу, видається за доцільне розглядати формування статутного капіталу при створенні банку, а також у процесі подальшої діяльності, коли відбувається збільшення або зменшення розміру статутного капіталу.
Актуальним є питання мінімального розміру статутного капіталу банку. В Україні вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу встановлюються на момент реєстрації банку, тобто для новостворюваних банків. Основним же показником оцінки діяльності банку є його власний капітал та регулятивний капітал. Насамперед це пояснюється тим, що коли взяти за основу тільки статутний капітал, то спрямування всіх зароблених банком коштів на його збільшення може позбавити банк можливості формувати в достатньому розмірі резерви на покриття ризиків від здійснення активних операцій, створювати інші цільові фонди і резерви, необхідні для забезпечення його нормального функціонування. Невиплата дивідендів власникам банку негативно впливає на його імідж, можливості банку залучати нових учасників і кредиторів.