МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)
В Україні нині функціонує НСМЕП, яка є внутрішньодержавною банківською багатоемітентною платіжною системою масових платежів. Вона використовує інформаційні технології, що забезпечують формування, обробку, передавання та зберігання документів за операціями із застосуванням платіжних карток і формування відповідних документів на переказування коштів в електронній формі. НСМЕП розрахована на роботу в режимі офлайн, тобто без реального зв'язку з емітентом та еквайром. Під час здійснення операцій офлайн використовується залишок коштів відповідного платіжного додатка платіжної картки, а авторизація операції проводиться терміналом (банкоматом), на якому виконується ця операція з використанням модуля безпеки термінала. Платіжний додаток картки — це програмний засіб, розміщений у пам'яті платіжної картки, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказування коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати товарів (послуг), перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання готівки та здійснення інших операцій. Платіжними додатками в НСМЕП є гаманець та чек, вони не залежать один від одного та використовуються окремо. На платіжній смарт-картці дозволяється одночасно розміщувати обидва додатки. Електронний гаманець є додатком платіжної картки, кошти за операціями з яким обліковуються на консолідованому картрахунку емітента (на ньому обліковуються кошти за всіма емітованими гаманцями) і який дає змогу його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без уведення ПІН-коду. Електронний чек — це платіжний додаток до персоніфікованої платіжної картки (картки, яка містить дані в електронній формі і за потреби — додаткові реквізити в графічному вигляді, які дають змогу з використанням електронних засобів чи візуально ідентифікувати її держателя), кошти за операціями з яким обліковуються на окремому чековому картрахунку, відкритому в емітента. Основним нормативно-правовим актом, що регламентує діяльність НСМЕП, є Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджені постановою Правління НБУ від 10 грудня 2004 р. № 620. Відповідно до цього документа визначаються загальні принципи побудови, організаційна структура НСМЕП, умови членства, взаємовідносини між її членами та учасниками, порядок використання платіжних карток, загальна технологія роботи в НСМЕП тощо. До складу НСМЕП входять: - платіжна організація, тобто юридична особа, яка є власником або одержала право на використання знака для товарів і послуг НСМЕП та інших знаків, що ідентифікують належність карток до НСМЕП, і яка визначає правила роботи та виконує інші функції щодо забезпечення діяльності НСМЕП та несе відповідальність згідно із законодавством та укладеними нею договорами; - члени НСМЕП, якими є емітенти та еквайри; - учасники НСМЕП, до складу яких входять: 1) розрахунковий банк, яким може бути уповноважений Платіжною організацією банк-резидент або НБУ; 2) Головний процесинговий центр (ГПЦ) — юридична особа, що на підставі належно оформленого права здійснює процесинг та виконує функції клірингової установи НСМЕП; 3) регіональний процесинговий центр (УПЦ) — юридична особа, що на підставі належно оформленого права здійснює процесинг та виконує кліринг для окремої групи членів НСМЕП; 4) процесинговий центр банківського рівня (БПЦ) — юридична особа, що на підставі належно оформленого права здійснює процесинг та виконує згідно з договором(ами) з емітентом(ами) та/або еквайром(ами) їх інформаційне обслуговування; 5) технічні еквайри — юридична особа, яка здійснює технічний еквайринг, тобто діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та/або еквайрів за операціями, здійсненими із застосуванням карток; 6) торговці; 7) держателі платіжних карток. Взаємовідносини між Платіжною організацією, членами та учасниками НСМЕП будуються на договірних засадах. У НСМЕП картки за типами поділяються на платіжні та службові, кожен тип має додатковий розподіл за функціональним призначенням картки. Службові картки використовуються уповноваженою службовою особою члена/учасника НСМЕП для доступу до виконання адміністративних та/або технологічних функцій у системі. Платіжні картки призначені для застосування їх держателями як технічного засобу для: - безготівкової оплати товарів та послуг; - одержання готівки в касах банків та інших фінансових установ, торговців та через банкомати; - переказування коштів зі своїх картрахунків на рахунки інших осіб. Платіжні картки можуть мати додаткові властивості та містити додаткову інформацію, що дає змогу використовувати їх для забезпечення: - ідентифікації клієнта (посвідчення особи, пенсійне посвідчення тощо); - послуг у страховій медицині та інших видах страхування; - обслуговування пільгових категорій населення; - одержання пільг у торгівлі. Створення файлів з додатковою інформацією в платіжних картках здійснюється за заявкою емітента до Платіжної організації. Платіжні картки можуть містити кілька платіжних додатків, кожний з яких підтримує тільки один код платіжної одиниці [код валюти (основний або додатковий) або код обліку]. Додатковий код валюти та код обліку (ДКВО) — параметр, який відповідає кожній одиниці виміру (як грошовій, так і умовній) фінансових операцій у НСМЕП, крім гривні. Якщо не зазначено, що картка має ДКВО, то всі платіжні додатки такої картки підтримують основний код валюти (гривню). Платіжні картки з ДКВО використовуються для: - одержання наперед оплачених товарів (послуг); - одержання готівки в іноземній валюті; - платежу за товари та послуги цільового призначення; - платежу за товари (послуги) населення, що має пільги (оплата проїзду на транспорті, ліків, комунальних послуг тощо); - одержання соціальної допомоги, субсидій тощо. Емісія платіжних карток здійснюється емітентом у три етапи: 1. Банківська персоналізація, тобто операція, під час здійснення якої на смарт-картки записуються відповідні банківські ключі, ідентифікатори платіжних додатків платіжної картки, ліміти платіжних додатків та дати закінчення їх дії, а також визначається можливість виконання операцій з відповідним рахунком завантаження та її використання як корпоративної. 2. Банківська персоніфікація — операція, під час якої інформація про картку відповідає у певній базі даних емітента інформації про клієнта або його довірену особу. 3. Видача картки клієнту. Для здійснення клієнтами операцій із застосуванням платіжних карток емітент відкриває їм (або використовує вже відкриті) та веде такі картрахунки: - рахунок завантаження — поточний рахунок клієнта, який використовується для здійснення з нього завантаження платіжних додатків картки, платежів за товари (послуги), одержання готівки, переказування коштів на рахунки інших осіб. Як рахунок завантаження можуть бути використані вже відкриті клієнтом в емітента поточні рахунки. Відкривається рахунок завантаження для чека та/або гаманця або для кожного з них окремо; - чековий картковий рахунок (для чека); - консолідований рахунок гаманців, що відкривається емітентом для обліку коштів за всіма емітованими ним гаманцями. Зарахування (поповнення) коштів на рахунок завантаження фізичної особи здійснюється внесенням готівки через каси емітента та інших банків, депозитні банкомати, переказуванням коштів з інших власних рахунків чи рахунків інших осіб, за рахунок наданого кредиту, а також процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку завантаження та картрахунку. Юридичні особи поповнення здійснюють зі своїх поточних рахунків, за рахунок наданого кредиту та процентів, нарахованих на залишок коштів рахунка завантаження та картрахунку, а також готівки, внесеної до каси банку-емітента. Поповнення коштів на чековий картрахунок фізичної особи здійснюється з рахунку завантаження або внесенням готівки до кас банку, якщо це передбачено умовами договору. Аналогічно відбувається поповнення коштів на гаманці. Загальний порядок видачі клієнту платіжної картки такий: 1) подання клієнтом заяви (заяви-анкети); 2) оформлення та підписання договорів і відповідних додатків до них; 3) відкриття (у разі потреби) рахунку завантаження та картрахунку; 4) підготовка в автоматизованій картковій системі (АКС) емітента відповідної картки; 5) одержання клієнтом картки та правил користування нею; 6) зміна ПІН залишку коштів та ПІН рахунку клієнтом на терміналі. Клієнт під час одержання картки повинен на панелі для підпису на картці поставити свій підпис (для фізичних осіб) або написати коротку назву юридичної особи (для юридичних осіб), перевірити залишок коштів на її платіжних додатках і змінити ПІН залишку коштів та ПІН рахунку, попередньо встановлених емітентом, на власні. Держателі карток НСМЕП можуть виконувати фінансові та нефінансові операції. За допомогою платіжних карток з платіжними додатками держателі виконують такі фінансові операції: 1) он-лайн та офлайн завантаження платіжного додатка картки з рахунку завантаження; 2) одержання готівки із залишку коштів платіжного додатка картки або з рахунку завантаження; 3) платежі та адресні платежі із залишку коштів платіжного додатка картки або рахунку завантаження; 4) повернення коштів останнього успішно завершеного платежу (операція сторно). Платіж та одержання готівки із залишку коштів додатка картки є офлайн операціями. Платіж та одержання готівки з рахунку завантаження, а також завантаження платіжних додатків картки готівкою є он-лайн операціями. Держателі платіжних карток НСМЕП (з ДКВО також) за допомогою платіжних додатків можуть виконувати такі нефінансові операції: 1) перегляд стану рахунку завантаження; 2) перегляд залишків коштів платіжних додатків на картці; 3) перегляд журналу платежів (до восьми останніх операцій) та журналу завантажень (до чотирьох останніх операцій); 4) зміну ПІН залишку коштів та ПІН рахунку гаманця і чека. Платіжні картки з ДКВО дають можливість їх держателям виконувати такі фінансові операції: 1) платіж із залишку коштів платіжного додатка картки у режимі офлайн; 2) платіж з рахунку завантаження у режимі он-лайн; 3) завантаження додатка картки з рахунку завантаження або готівкою у режимі он-лайн; 4) одержання готівки в іноземній валюті зі своїх картрахунків, в іноземній валюті у касах і банкоматах уповноважених банків-резидентів, які емітували ці картки. Операції із застосуванням карток НСМЕП оформляються документами у паперовому та/або електронному вигляді. У паперовому вигляді документи набувають форми квитанції платіжного термінала, чека банкомата тощо. Документи в електронному вигляді можуть оформлятись і зберігатись у різних компонентах апаратно-програмного комплексу (АПК): платіжних картках, термінальному обладнанні, автоматизованих карткових системах (АКС), процесингових центрах. Зберігання цих документів здійснюється у вигляді: - журналів операцій платіжної картки, які використовуються для підтвердження або непідтвердження відповідної фінансової операції, здійсненої за допомогою цієї картки. Зазначені журнали формуються і зберігаються у платіжній картці; - журналів модуля безпеки термінала (журнали 5АМ), які формуються для офлайн операцій платежів та видачі готівки і зберігаються в модулі безпеки термінала; - фінансових трансакцій, які зберігаються у терміналі та поділяються на трансакції завершених та незавершених операцій, а також блокування платіжного додатка картки; - записів спеціального формату модуля безпеки термінала про накопичені суми платежів, що виконані за допомогою гаманців певних емітентів; - запитів на авторизацію он-лайн операцій, що зберігаються в АКС еквайра, процесингових центрах та АКС емітента і призначених для резервування емітентом сум коштів, зазначених у запиті на авторизацію; - зборів, тобто файла зборів, у якому сформовані в терміналі за певний проміжок часу документи за операціями в електронному вигляді зберігаються у терміналі і призначені для доставки еквайру; - нетто-позицій емітентів та еквайрів, тобто загального підсумку багатостороннього взаємозаліку за фінансовими трансакціями із застосуванням платіжних карток для його учасника за визначений кліринговий період. З метою підготовки для проведення розрахунків кожний член НСМЕП має одержати документи за операціями як із своєї еквайрингової мережі торговельних і банківських терміналів та банкоматів, так і від інших еквайрів (технічних еквайрів) за операціями платіжних карток своїх клієнтів. Ця інформація накопичується в АКС, що обслуговує члена НСМЕП. Трансакція між клієнтами одного банку лишається у його базі даних, а інші трансакції передаються також до процесингових центрів. Останні залишають у себе копії трансакцій та, у свою чергу, пересилають їх емітентам. Емітенти перевіряють трансакції і пересилають процесингу (та еквайру) інформацію про неакцептовані трансакції. Після завершення сеансів обміну (відповідно до регламенту системи) починаються взаєморозрахунки, які здійснюються за кліринговою схемою. Після завершення сеансів поточного дня регіональні процесингові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків регіону, звіряють із нетто-позиціями, які розраховують самі банки, та передають до Головного процесингового центру (ГПЦ). Останній зводить і вивіряє кліринг, формує остаточні нетто-позиції учасників системи: окремо стосовно електронного гаманця, електронного чека та за комісійними. Ці дані передаються до розрахункового банку. Розрахунковий банк виконує взаєморозрахунки між учасниками розрахунків на підставі отриманої від ГПЦ клірингової вимоги та згідно з регламентом НСМЕП і умовами договорів з учасниками розрахунків.
Читайте також:
|
||||||||
|