• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

В Україні нині функціонує НСМЕП, яка є внутрішньо­державною банківською багатоемітентною платіжною системою масових платежів. Вона використовує інформаційні технології, що забезпечують формування, обробку, передавання та зберіган­ня документів за операціями із застосуванням платіжних карток і формування відповідних документів на переказування коштів в електронній формі.

НСМЕП розрахована на роботу в режимі офлайн, тобто без ре­ального зв'язку з емітентом та еквайром. Під час здійснення опе­рацій офлайн використовується залишок коштів відповідного платіжного додатка платіжної картки, а авторизація операції про­водиться терміналом (банкоматом), на якому виконується ця опе­рація з використанням модуля безпеки термінала. Платіжний до­даток картки — це програмний засіб, розміщений у пам'яті платіжної картки, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказування коштів з рахунку платника або з відповідного раху­нку банку з метою оплати товарів (послуг), перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання готівки та здійснення інших операцій. Платіжними додатками в НСМЕП є гаманець та чек, вони не залежать один від одного та використо­вуються окремо. На платіжній смарт-картці дозволяється одночас­но розміщувати обидва додатки. Електронний гаманець є додат­ком платіжної картки, кошти за операціями з яким обліковуються на консолідованому картрахунку емітента (на ньому обліковують­ся кошти за всіма емітованими гаманцями) і який дає змогу його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за то­вари (послуги) без уведення ПІН-коду. Електронний чек — це платіжний додаток до персоніфікованої платіжної картки (картки, яка містить дані в електронній формі і за потреби — додаткові ре­квізити в графічному вигляді, які дають змогу з використанням електронних засобів чи візуально ідентифікувати її держателя), кошти за операціями з яким обліковуються на окремому чековому картрахунку, відкритому в емітента.

Основним нормативно-правовим актом, що регламентує дія­льність НСМЕП, є Правила Національної системи масових елек­тронних платежів, затверджені постановою Правління НБУ від 10 грудня 2004 р. № 620. Відповідно до цього документа визна­чаються загальні принципи побудови, організаційна структура НСМЕП, умови членства, взаємовідносини між її членами та уча­сниками, порядок використання платіжних карток, загальна тех­нологія роботи в НСМЕП тощо.

До складу НСМЕП входять:

- платіжна організація, тобто юридична особа, яка є власни­ком або одержала право на використання знака для товарів і по­слуг НСМЕП та інших знаків, що ідентифікують належність кар­ток до НСМЕП, і яка визначає правила роботи та виконує інші функції щодо забезпечення діяльності НСМЕП та несе відповідаль­ність згідно із законодавством та укладеними нею договорами;

- члени НСМЕП, якими є емітенти та еквайри;

- учасники НСМЕП, до складу яких входять:

1) розрахунковий банк, яким може бути уповноважений Платіжною організацією банк-резидент або НБУ;

2) Головний процесинговий центр (ГПЦ) — юридична особа, що на підставі належно оформленого права здійснює процесинг та виконує функції клірингової установи НСМЕП;

3) регіональний процесинговий центр (УПЦ) — юридична особа, що на підставі належно оформленого права здійснює про­цесинг та виконує кліринг для окремої групи членів НСМЕП;

4) процесинговий центр банківського рівня (БПЦ) — юридич­на особа, що на підставі належно оформленого права здійснює процесинг та виконує згідно з договором(ами) з емітентом(ами) та/або еквайром(ами) їх інформаційне обслуговування;

5) технічні еквайри — юридична особа, яка здійснює техніч­ний еквайринг, тобто діяльність щодо технологічного, інформа­ційного обслуговування торговців та/або еквайрів за операціями, здійсненими із застосуванням карток;

6) торговці;

7) держателі платіжних карток.

Взаємовідносини між Платіжною організацією, членами та учасниками НСМЕП будуються на договірних засадах.

У НСМЕП картки за типами поділяються на платіжні та служ­бові, кожен тип має додатковий розподіл за функціональним при­значенням картки. Службові картки використовуються уповно­важеною службовою особою члена/учасника НСМЕП для доступу до виконання адміністративних та/або технологічних функцій у системі.

Платіжні картки призначені для застосування їх держателями як технічного засобу для:

- безготівкової оплати товарів та послуг;

- одержання готівки в касах банків та інших фінансових установ, торговців та через банкомати;

- переказування коштів зі своїх картрахунків на рахунки ін­ших осіб.

Платіжні картки можуть мати додаткові властивості та місти­ти додаткову інформацію, що дає змогу використовувати їх для забезпечення:

- ідентифікації клієнта (посвідчення особи, пенсійне посвід­чення тощо);

- послуг у страховій медицині та інших видах страхування;

- обслуговування пільгових категорій населення;

- одержання пільг у торгівлі.

Створення файлів з додатковою інформацією в платіжних ка­ртках здійснюється за заявкою емітента до Платіжної організації. Платіжні картки можуть містити кілька платіжних додатків, кож­ний з яких підтримує тільки один код платіжної одиниці [код ва­люти (основний або додатковий) або код обліку]. Додатковий код валюти та код обліку (ДКВО) — параметр, який відповідає кож­ній одиниці виміру (як грошовій, так і умовній) фінансових опе­рацій у НСМЕП, крім гривні. Якщо не зазначено, що картка має ДКВО, то всі платіжні додатки такої картки підтримують основ­ний код валюти (гривню).

Платіжні картки з ДКВО використовуються для:

- одержання наперед оплачених товарів (послуг);

- одержання готівки в іноземній валюті;

- платежу за товари та послуги цільового призначення;

- платежу за товари (послуги) населення, що має пільги (оплата проїзду на транспорті, ліків, комунальних послуг тощо);

- одержання соціальної допомоги, субсидій тощо.

Емісія платіжних карток здійснюється емітентом у три етапи:

1. Банківська персоналізація, тобто операція, під час здійснен­ня якої на смарт-картки записуються відповідні банківські ключі, ідентифікатори платіжних додатків платіжної картки, ліміти платіжних додатків та дати закінчення їх дії, а також визначається можливість виконання операцій з відповідним рахунком заван­таження та її використання як корпоративної.

2. Банківська персоніфікація — операція, під час якої інформація про картку відповідає у певній базі даних емітента інформації про клієнта або його довірену особу.

3. Видача картки клієнту.

Для здійснення клієнтами операцій із застосуванням платіж­них карток емітент відкриває їм (або використовує вже відкриті) та веде такі картрахунки:

- рахунок завантаження — поточний рахунок клієнта, який використовується для здійснення з нього завантаження платіж­них додатків картки, платежів за товари (послуги), одержання го­тівки, переказування коштів на рахунки інших осіб. Як рахунок завантаження можуть бути використані вже відкриті клієнтом в емітента поточні рахунки. Відкривається рахунок завантаження для чека та/або гаманця або для кожного з них окремо;

- чековий картковий рахунок (для чека);

- консолідований рахунок гаманців, що відкривається емітентом для обліку коштів за всіма емітованими ним гаманцями.

Зарахування (поповнення) коштів на рахунок завантаження фізичної особи здійснюється внесенням готівки через каси еміте­нта та інших банків, депозитні банкомати, переказуванням кош­тів з інших власних рахунків чи рахунків інших осіб, за рахунок наданого кредиту, а також процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку завантаження та картрахунку. Юридичні осо­би поповнення здійснюють зі своїх поточних рахунків, за раху­нок наданого кредиту та процентів, нарахованих на залишок ко­штів рахунка завантаження та картрахунку, а також готівки, внесеної до каси банку-емітента.

Поповнення коштів на чековий картрахунок фізичної особи здійснюється з рахунку завантаження або внесенням готівки до кас банку, якщо це передбачено умовами договору. Аналогічно відбувається поповнення коштів на гаманці.

Загальний порядок видачі клієнту платіжної картки такий:

1) подання клієнтом заяви (заяви-анкети);

2) оформлення та підписання договорів і відповідних додатків до них;

3) відкриття (у разі потреби) рахунку завантаження та картра­хунку;

4) підготовка в автоматизованій картковій системі (АКС) емі­тента відповідної картки;

5) одержання клієнтом картки та правил користування нею;

6) зміна ПІН залишку коштів та ПІН рахунку клієнтом на терміналі.

Клієнт під час одержання картки повинен на панелі для підпи­су на картці поставити свій підпис (для фізичних осіб) або напи­сати коротку назву юридичної особи (для юридичних осіб), пере­вірити залишок коштів на її платіжних додатках і змінити ПІН залишку коштів та ПІН рахунку, попередньо встановлених еміте­нтом, на власні.

Держателі карток НСМЕП можуть виконувати фінансові та нефінансові операції.

За допомогою платіжних карток з платіжними додатками де­ржателі виконують такі фінансові операції:

1) он-лайн та офлайн завантаження платіжного додатка картки з рахунку завантаження;

2) одержання готівки із залишку коштів платіжного додатка картки або з рахунку завантаження;

3) платежі та адресні платежі із залишку коштів платіжного додатка картки або рахунку завантаження;

4) повернення коштів останнього успішно завершеного платежу (операція сторно).

Платіж та одержання готівки із залишку коштів додатка карт­ки є офлайн операціями. Платіж та одержання готівки з рахунку завантаження, а також завантаження платіжних додатків картки готівкою є он-лайн операціями.

Держателі платіжних карток НСМЕП (з ДКВО також) за допомо­гою платіжних додатків можуть виконувати такі нефінансові операції:

1) перегляд стану рахунку завантаження;

2) перегляд залишків коштів платіжних додатків на картці;

3) перегляд журналу платежів (до восьми останніх операцій) та журналу завантажень (до чотирьох останніх операцій);

4) зміну ПІН залишку коштів та ПІН рахунку гаманця і чека.

Платіжні картки з ДКВО дають можливість їх держателям виконувати такі фінансові операції:

1) платіж із залишку коштів платіжного додатка картки у ре­жимі офлайн;

2) платіж з рахунку завантаження у режимі он-лайн;

3) завантаження додатка картки з рахунку завантаження або готівкою у режимі он-лайн;

4) одержання готівки в іноземній валюті зі своїх картрахунків, в іноземній валюті у касах і банкоматах уповноважених банків-резидентів, які емітували ці картки.

Операції із застосуванням карток НСМЕП оформляються до­кументами у паперовому та/або електронному вигляді. У паперо­вому вигляді документи набувають форми квитанції платіжного термінала, чека банкомата тощо. Документи в електронному ви­гляді можуть оформлятись і зберігатись у різних компонентах апаратно-програмного комплексу (АПК): платіжних картках, термінальному обладнанні, автоматизованих карткових системах (АКС), процесингових центрах. Зберігання цих документів здійс­нюється у вигляді:

- журналів операцій платіжної картки, які використовуються для підтвердження або непідтвердження відповідної фінансової операції, здійсненої за допомогою цієї картки. Зазначені журнали формуються і зберігаються у платіжній картці;

- журналів модуля безпеки термінала (журнали 5АМ), які формуються для офлайн операцій платежів та видачі готівки і зберігаються в модулі безпеки термінала;

- фінансових трансакцій, які зберігаються у терміналі та поділяються на трансакції завершених та незавершених операцій, а також блокування платіжного додатка картки;

- записів спеціального формату модуля безпеки термінала про накопичені суми платежів, що виконані за допомогою гаман­ців певних емітентів;

- запитів на авторизацію он-лайн операцій, що зберігаються в АКС еквайра, процесингових центрах та АКС емітента і при­значених для резервування емітентом сум коштів, зазначених у запиті на авторизацію;

- зборів, тобто файла зборів, у якому сформовані в терміналі за певний проміжок часу документи за операціями в електронному ви­гляді зберігаються у терміналі і призначені для доставки еквайру;

- нетто-позицій емітентів та еквайрів, тобто загального підсумку багатостороннього взаємозаліку за фінансовими трансакціями із застосуванням платіжних карток для його учасника за визначений кліринговий період.

З метою підготовки для проведення розрахунків кожний член НСМЕП має одержати документи за операціями як із своєї еквайрингової мережі торговельних і банківських терміналів та банкоматів, так і від інших еквайрів (технічних еквайрів) за опера­ціями платіжних карток своїх клієнтів. Ця інформація накопи­чується в АКС, що обслуговує члена НСМЕП.

Трансакція між клієнтами одного банку лишається у його базі даних, а інші трансакції передаються також до процесингових центрів. Останні залишають у себе копії трансакцій та, у свою чергу, пересилають їх емітентам. Емітенти перевіряють трансакції і пересилають процесингу (та еквайру) інформацію про неакцептовані трансакції. Після завершення сеансів обміну (відповідно до регламенту системи) починаються взаєморозрахунки, які здійс­нюються за кліринговою схемою. Після завершення сеансів поточ­ного дня регіональні процесингові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків регіону, звіряють із нетто-позиціями, які розраховують самі банки, та передають до Головного процесингового центру (ГПЦ). Останній зводить і вивіряє кліринг, формує ос­таточні нетто-позиції учасників системи: окремо стосовно елект­ронного гаманця, електронного чека та за комісійними. Ці дані передаються до розрахункового банку. Розрахунковий банк вико­нує взаєморозрахунки між учасниками розрахунків на підставі отриманої від ГПЦ клірингової вимоги та згідно з регламентом НСМЕП і умовами договорів з учасниками розрахунків.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. The educational system of Great Britain (Система освіти Великобританії)
6. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VI. Узагальнення та систематизація знань
10. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматизована система аудита (system update)

Переглядів: 900