Системний— це ризик понесення збитків від зміни умов функціонування фінансового ринку в цілому або окремих його сегментів (наприклад, інфляційний ризик, ризик відмови уряду від виконання своїх боргових зобов'язань або затримки виконання урядом зобов'язань).
Несистемний— це ризик, пов'язаний з особливостями обігу конкретних фінансових інструментів, з діяльністю окремих учасників ринку (наприклад, ризик невиплати дивідендів).
Банки в процесі інвестування в цінні папери підпадають під дію багатьох ризиків, основні з них такі:
- ринковий — пов'язаний з можливістю непередбаченої зміни дохідності та вартості цінних паперів на ринку;
- ризик процентних ставок — пов'язаний із мінливістю процентних ставок на фінансовому ринку;
- кредитний, пов'язаний із можливістю невиконання боргових зобов'язань емітентом.
Банки управляють ризиками з метою їх обмеження чи мінімізації рівня. У світовій банківській практиці застосовується системний підхід до управління ризиками.
Стосовно інвестиційної діяльності банки використовують такі методи управління ризиками:
- диверсифікація інвестицій;
- установлення лімітів на здійснення тих чи інших інвестиційних операцій;
- хеджування ризиків за допомогою відповідних похідних фінансових інструментів;
- створення резервів під знецінення цінних паперів. Резерви згладжують негативні наслідки для банків втрат від реалізації цінних паперів за ціною нижчою, ніж ціна придбання.