• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика розрахунку

В кривих ділянках колії при радіусах 4000 м і менше зовнішня рейкова нитка повинна утримуватись вище внутрішньої. Підвищення зовнішньої рейкової нитки із техніко-економічних міркувань встановлюється за двома умовами:

перша - рейки зовнішньої та внутрішньої ниток повинні працювати в оптимальних умовах;

друга - пасажири не повинні випробувати неприємних відчуттів і порушень комфортабельності їзди.

Підвищення зовнішньої рейкової нитки в кривій визначається за умови забезпечення однакової вертикальної дії на обидві рейкові нитки від сумарного потоку поїздів за формулою:

(4)

де h_p - розраховане підвищення, мм;

12.5 - перехідний коефіцієнт, що дозволяє отримати підвищення в мм при

підстановці значень швидкості в км/год і радіуса в м;

R - радіус кривої, м;

V_cp - середньовиважена квадратична швидкість руху потоку поїздів (км/год), визначається за фактичною швидкістю всіх графікових поїздів, що рухаються по даній кривій.

Середньовиважена квадратична швидкість потоку поїздів визначається за фактичними швидкостями руху поїздів, які встановлюються на підставі опрацювання швидкостемірних стрічок локомотивів. При цьому середньовиважена швидкість визначається за формулою:

(5)

де п - порядковий номер поїзда у вибірці;

N - обсяг вибірки;

Q_n, V_n - фактичні відповідно маса, т; швидкість, км/год, n -го поїзда.

Методика опрацювання швидкостемірних стрічок і приклад розрахунку середньовиваженої швидкості приведені в Правилах.

Розрахунки середньовиваженої швидкості за формулою (5) рекомендується проводити у випадках перевірки і уточнення підвищення зовнішньої рейкової нитки, а у випадках встановлення підвищення при збільшенні допустимих швидкостей руху чи змінах структури поїздопотоку середньовиважена швидкість розраховується з використанням даних про швидкості поїздів, що одержані при тягових розрахунках. В цьому випадку середньовиважена швидкість поїздів при тягових розрахунках V_сервизначається за формулою:

(6)

де n_i; - добова кількість поїздів і - тої категорії;

i - кількість категорій поїздів;

Q_і, V_і - маса, т, і швидкість, км/год, поїзда відповідної категорії при тягових розрахунках.

Швидкості пасажирських і вантажних поїздів, що проходять по кривій, визначаються за даними швидкостемірів або за тяговими розрахунками, відкоригованими для наближення їх до фактичних швидкостей.

Відкоригована середньозважена швидкість визначається за формулою:

(7)

де k₁ - поправочний коефіцієнт, що являє собою показник використання максимальних можливих за тяговими розрахунками швидкостей сукупністю всіх поїздів. Розмір коефіцієнта k₁ залежить від місця розташування кривої, плану і профілю колії, тягових характеристик локомотивів, раціональної організації руху поїздів. В табл. 2.1 приведені вірогідні значення коефіцієнта k₁ для різноманітних експлуатаційних умов.

Таблиця 2.1.

Значення коефіцієнтів k₁, і k₂ для визначення середньовиваженої і мінімальної швидкостей з використанням даних тягових розрахунків

Підвищення округляється до величини, кратної 5 мм, у ближчий бік.

Розрахункова величина підвищення повинна бути перевірена:

- по-перше за умовою недопущення впливу на пасажирів зверх нормативних непогашених доцентрових прискорень (тобто за умовами комфортабельності їзди пасажирів) за формулою:

, (8)

- по-друге за умовою недопущення перевантаження зовнішньої рейки вантажними поїздами за формулою:

, (9)

- по-третє за умовою недопущення перевантаження вантажними поїздами внутрішньої рейки при русі зі швидкостями не нижче середньо вивантаженої квадратичної.

Максимальне підвищення, при якому забезпечується робота внутрішньої нитки без перевантаження при русі вантажних поїздів, визначається за формулою:

, (10)

У формулах 8, 9, 10 позначено:

і - мінімальні підвищення зовнішньої рейки при яких в даній кривій можлива реалізація необхідної максимальної швидкості руху без порушення комфортабельності проїзду пасажирів та без перевантаження зовнішньої рейки, мм;

і - максимальні швидкості, що розвиваються пасажирськими та вантажними поїздами на даній кривій, км/год;

115 мм - величина максимального недопідвищення, розрахована за умовою неперевищення допустимого непогашеного прискорення для пасажирських поїздів а_нп.доп = 0,7 м/с².

49 мм - величина максимального недопідвищення, розрахована за умовою неперевищення допустимого непогашеного прискорення для вантажних поїздів а_нп.доп = 0,3 м/с²;

49 мм - величина максимального перепідвищення (мм), розрахованого за умови не перевищення встановленої норми непогашеного прискорення α_{нп.вант.доп}=-0,3 м/с²;

- мінімальна швидкість, з якою прямує по кривій близько 15% вантажних поїздів (від усієї кількості, яка розглядається, при розрахунку за формулою 10).

Із чотирьох одержаних значень підвищення вибирається те, що рекомендується встановити в колії h_рек. При цьому h_рек повинне дорівнювати або по можливості бути близьким до розрахункового h_р. Воно може відрізнятися від нього не більше ніж на допустиму величину ±Δh (табл. 2.3). Воно не повинне перебільшувати h_max і не повинне бути менш ніж h_mіп. Таким чином рекомендоване значення підвищення h_рек врешті решт визначається із формулою:

(11)

якщо h_mіп буде більше h_max, то необхідно обмежувати максимальну швидкість руху. В цьому випадку рекомендується приймати підвищення h_рек= h_max.

Мінімальна розрахункова швидкість вантажних поїздів при опрацюванні масиву швидкостемірних стрічок визначається як різниця між середньозваженою швидкістю поїздів і одним середньоквадратичним відхиленням S за формулою:

V _minвант = V_cep - S (12)

При визначенні підвищень з використанням тягових розрахунків мінімальна швидкість руху вантажних поїздів може бути визначена за допомогою коефіцієнта k₂ як частина від середньовиваженої швидкості, за формулою:

V_minвант =k₂V_cep (13)

У випадку, коли необхідно обмежити максимальні швидкості, нове значення максимальної допустимої швидкості (при встановленому підвищенні) руху пасажирських і вантажних поїздів визначається за формулою:

, (14)

де α_нп.доп - допустиме непогашене прискорення відповідно для пасажирських (0,7 м/с²) чи вантажних (+0,3 м/с² або +0,15 м/с²) поїздів.

На двоколійних і багатоколійних ділянках, розміщених на схилах, де швидкість руху поїздів різна за напрямками, величина підвищення для кожної колії визначається окремо за тими самими формулами.

При зміні умов експлуатації необхідно перерахувати величини підвищення зовнішньої нитки кривої та приводити його у відповідність до розрахункових даних за фактичними швидкостями руху. Перевірка існуючого у колії підвищення зовнішньої нитки на відповідність до існуючих умов експлуатації здійснюється методом зіставлення непогашених прискорень, що реалізує рухомий склад, з їх допустимим значенням.

Фактичні непогашені прискорення вираховуються за формулою:

(15)

де 3.6 - коефіцієнт переходу від швидкості у км/год до швидкості у м/с;

V - швидкість руху: максимальна для пасажирських поїздів, мінімальна у вантажному русі (яку реалізують до 15% від усієї кількості нантажних поїздів), км/год;

h - існуюче у колії підвищення, мм;

0.00613 - чисельне значення відношення g/S=9.81/1600 з урахуванням розмірності підвищення.

Якщо порушуються норми допустимих прискорень, то необхідно виконати перерахунок підвищень.

Утримання по рівню в кривих

Підвищення зовнішньої рейкової нитки в кривих ділянках колії за умовами габариту не повинне перевищувати 150 мм.

Підвищення в рейковій колії встановлюються за рахунок збільшення товщини баластного шару у підрейковій зоні зовнішньої рейкової нитки.

Правила [11] рекомендують проводити розрахунки підвищення зовнішньої рейкової нитки в кривих у випадках:

· проведення модернізації та планового капітального ремонту колії; підвищення зносу однієї з рейкових ниток;

· інтенсивного розладу колії в плані та по ширині колії;

· розбіжності початку та кінця відводів кривини й підвищення більше 20 м; коли різниця між середньозваженими швидкостями, що реалізуються, і прийнятими раніше для розрахунків підвищення перевищує 15-20 %;

· введення тривалих обмежень швидкості.

Відхилення за рівнем положення рейкових ниток від встановлених розрахункових нормативів в кривих ділянках колії допускаються не більше як на 6 мм. Відводи відхилень за рівнем повинні бути плавними і не повинні перевищувати значень, наведених в табл. 2.5 (ЦП/138).

В кривих, що розміщені на ділянках рекуперативного гальмування поїздів, рекомендується для компенсації дії поздовжніх стискуючих сил збільшувати отримане розрахунком підвищення на величину до 20%, а на кривих, що розміщені на керівному підйомі та близькому до нього, для компенсації поздовжніх розтягуючих сил зменшувати отримане розрахунком підвищення на величину до 15%. При цьому повинні дотримуватись нормативи з допустимих непогашених прискорень.

На двоколійних і багатоколійних ділянках, розміщених на спусках де швидкість руху поїздів різна за напрямками, величина підвищення для кожної колії визначається окремо. Якщо на колії, розміщеній ближче до центру кривої, розрахункове підвищення буде менше, ніж на колії, розміщеній зовні, то при остаточному виборі цього підвищення необхідно також керуватися "Вказівками по застосуванню габаритів наближення споруд".

Читайте також:

1. Алгоритм маркетингового розрахунку цін.
2. Алгоритм розрахунку апаратів псевдозрідженого шару.
3. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
4. Алгоритм розрахунку та підбору технологічного обладнання
5. Алгоритм розрахунку температури поверхні чипу ІМС процесора
6. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
8. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
9. Вибір алгоритмів розрахунку комплексних порівняльних оцінок.
10. Види вправ з лексики й методика їх проведення
11. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
12. Виробнича потужність підприємства її види та принципи її розрахунку

Переглядів: 1067