Форми, метоли, результативність педагогіки народознавства
В умовах реформування національної школи сьогодні педагогіка народознавства відіграє роль серцевини навчально-виховного процесу.
Йде пошук ефективних його форм - малі академії народних мистецтв, університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського та сопілкарського мистецтва, етнографічні групи, фольклорні ансамблі, історико-краєзнавчі, етнографічні музеї і кімнати народного побуту, уроки народознавства, людинознавства і мистецтвознавства, вертепні дійства, подорожі до джерел рідного слова, години улюбленої праці та творчості, уроки емоційної культури, мандрівки в історію, майстерні народних промислів, студії писанкарства.
Організовується активна участь у реалізації народних звичаїв, обрядів та традицій. Велику роль відіграє творча робота народознавчого спрямування.
Наша національна школа дбає про розробку чіткої системи вивчення народознавства, про наповнення народознавчим змістом усієї навчально-виховної роботи. Найбільші можливості для цього відкривають рідна мова, історія України, географія, природа, уроки україно- та народознавства. Доцільна інформація з таких галузей народних знань, як народна математика, метеорологія, астрономія, ботаніка, зоологія, народна медицина, фізичне виховання, трудове навчання, народна музика, хореографія, образотворче мистецтво, краєзнавство, народний фольклор, народне мистецтво, народна поезія, народний календар.
Значний педагогічний ефект мають народні свята, фестивалі, конкурси, ігри, забави, огляди, виставки, гуртки, символи, ритуали та ін.
Народознавча робота будується на засадах обох педагогік -народної та наукової. Сьогодні актуальним є питання охоплення народознавством усіх виховних ланок: сім'я, дитсадок, школа, позашкільні заклади, професійна освіта вчительських кадрів, підвищення їх кваліфікації, підготовка до сімейного життя, педагогічний всеобуч тощо.