Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методи експериментально-психологічного дослідження

Бесіда:

1. Розгорнутий варіант бесіди (вивчаються: анкетні дані, морально-вольові якості, анамнез, потяги, особливості характеру і темпераменту, особливості пам’яті, мислення й уваги).

2. Скорочений варіант бесіди передбачає доповнення й уточнення результатів експериментально-психологічного дослідження для прийняття попереднього висновку.

Бесіда - активний метод отримання інформації з відповідей досліджуваних на питання, поставлені дослідником при прямому контакті з кандидатом. При цьому завжди досягається правильне розуміння питань і, відповідно, більша достовірність і повнота відповідей. Для того, щоб бесіда була науковим методом, вона повинна проводитися спеціалістом, відзначатися цілеспрямованістю, плановістю, точністю та інформаційною значущістю питань.

Бесіда проводиться у невимушеній формі, однак за визначеним чітким планом, у якому передбачається відповідний перелік питань. Прямий запис усіх відповідей кандидата вести не слід, краще робити невеликі позначки по ходу бесіди з тим, щоб виставити після її закінчення оцінки тим психологічним якостям, що вивчаються.

Для вивчення професійної спрямованості і підготовленості до навчання або роботи необхідно визначити інтерес до професії; обізнаність зі специфікою роботи за даною професією, її характером, труднощами і ступінь готовності до виконання основних вимог службової дисципліни і відповідальності; мотиви вибору даної професії; потяги, захоплення, інтереси, що переважають, їх відповідність профілю обраної спеціальності; підготовку кандидата до вступу на навчання або на роботу.

Крім того, необхідно оцінити організаторські і педагогічні здібності кандидата, його досвід і вміння працювати з людьми, лідерські якості. Визначаються вони, в основному, за громадською діяльністю, яку виконував кандидат до вступу на навчання або на роботу.

Загальна ерудиція і характерологічні особливості визначаються за змістом відповідей і поведінкою кандидата протягом бесіди. Окрім того, під час бесіди можуть бути виявлені окремі ознаки нервово-психічної нестійкості, психопатичні риси. Необхідно звертати увагу на такі ознаки їх прояву:

· явна неадекватність поведінки, невпорядкованість, неорганізованість поведінки або крайні прояви педантизму;

· незрозуміла впертість, відмова від бесіди і висловлювань своєї думки, швидка зміна настрою тощо;

· позірство, прояви егоїзму або самоприниження, пригніченість, аскетизм;

· поява “надцінних” ідей, захоплюючих пристрастей;

· явне зниження критичності, схильність до афективних вибухових реакцій.

Виявлення вказаних ознак потребує направлення кандидата на поглиблене медичне обстеження у невропатолога або психіатра.

В кінці дослідник, який проводив бесіду, бажає кандидатові успіхів і виставляє на основі своїх вражень оцінки.

Рекомендовані критерії оцінки результатів бесіди:

“5” - кандидат має стійкі мотиви до вступу на навчання або на роботу, які підкріплені різносторонніми знаннями про майбутню професію і діяльність; має чітке уявлення про характер праці, її особливості, перспективи професії, труднощі роботи і готовий до подолання їх; має широкий загальний і технічний кругозір, грамотно і логічно висловлює свої думки.

“4” - кандидат має стійкі мотиви до вступу на навчання або на роботу, але вони недостатньо підкріплені знаннями про діяльність і майбутню професію; проявляє зацікавленість літературою, кінофільмами, телепередачами; має достатній рівень загального розвитку; вміє правильно висловлювати свої думки.

“3”- кандидат має непереконливі мотиви до вступу на навчання або на роботу з обраної професії; знання про професію і зацікавленість нею - слабкі; схильність до діяльності, що обирається, виявлена недостатньо; загальний і технічний розвиток посередній.

“2” - мотиви до вступу на навчання або на роботу з обраної професії склалися з випадкових причин; специфіку професійної діяльності уявляє погано; висловлює невпевненість у виборі професії і життєвого шляху; є ознаки, що обрану професію не цінує; вузький загальний і технічний кругозір; низький рівень загального розвитку, слабкі, а інколи і незадовільні знання за середню школу; недостатньо розвинуте мовлення; ускладнений контакт у процесі бесіди.

Спостереження:

1. Спостереження під час бесіди.

2. Спостереження під час психологічного обстеження.

3. Самоспостереження (самозвіт).

1. Спостереження під час бесіди починається з вивчення того, як кандидат увійшов до кімнати: сміливо, нерішуче, розв’язно, вільно або скуто. Звертається увага на те, який у нього вираз обличчя, міміка, як сів на стілець; яка поза, положення і “поведінка” рук, як реагує на нову для нього обстановку кімнати, зустріч з дослідником тощо.

В ході бесіди відзначаються своєрідні прояви особистості кандидата, які характеризують особливості його характеру, емоційно-вольової сфери і пізнавальної діяльності (уваги, пам’яті, мислення, уяви). З’ясовується, чи легко кандидат вступає в бесіду, чи охоче відповідає на запитання; характер відповідей - повні чи лаконічні, чи потрібно повторювати запитання, щоб отримати відповідь. Звертається увага на граматичну побудову мовлення, адекватність і точність відповідей, багатство словникового запасу, помилки, недоговори, заїкання, інтонацію, особливості емоційних реакцій (стриманість, врівноваженість або неврівноваженість, образливість), наявність виявлених вегетативно-судинних реакцій (почервоніння або збліднення, пітливість, тремор повік і рук) і зміни мовлення. Враховується також, тримається кандидат вільно чи напружено, розв’язно чи сором’язливо; рухи - спокійні, стримані або поривчасті, понадмірні. Мовлення - живе, швидке, уповільнене, уривчасте; емоційне забарвлення мовлення; чи ставить зустрічні запитання, якого характеру (за темою розмови або сторонні); чи ухиляється від теми розмови або відображає зверхнє ставлення до бесіди. Міміка - жива, рухлива, виразна або, навпаки, бідна. Чи звертає увагу на мимохідь зроблене зауваження, чи помічає навколишню обстановку; чи швидко і добре розуміє питання, які ставляться; чи швидко переходить з відповіді на одне запитання до відповіді на інше; чи немає утруднень при відповіді, понадмірної деталізації; чи є винахідливість у відповідях, дотепність, гумор; чи відповідає рівень розвитку інтелекту і знань отриманій освіті і заняттям.

Критерії оцінки результатів спостереження:

5 балів - до занять (роботи) ставиться сумлінно, із зацікавленістю, ефективно використовує свій час; стосовно виконання розпорядку дня не має зауважень; усі вимоги виконує чітко і без заперечень, самокритичний; до товаришів ставиться доброзичливо, ввічливий, товариський, охоче допомагає іншим; постійно охайний.

4 бали - вчиться (працює) в основному сумлінно, але недостатньо систематично; при виконанні розпорядку дня має незначні зауваження при намаганні їх усунення; в основному чітко і сумлінно виконує поставлені завдання; до товаришів ставиться ввічливо, але відсторонений від них; в основному акуратний, охайний, але не завжди виконує правила особистої гігієни.

3 бали - вчиться (працює) знехотя, відволікається на сторонні справи; щодо виконання розпорядку дня має неодноразові зауваження; любить сперечатися, не погоджуватися, недостатньо самокритичний; до товаришів ставиться неприязно, без поваги, допускає непристойні висловлювання; недостатньо акуратний і охайний, проявляє елементи неохайності в одязі і зовнішньому вигляді.

2 бали - порушує дисципліну, сам не вчиться (не працює) і заважає іншим; не дотримується розпорядку дня, ухиляється від його виконання; постійно сперечається, не виконує вимог, грубіянить; з товаришами грубий, уїдливий, допускає погрози та образи; має неохайний зовнішній вигляд, неакуратний, нестрижений.


Читайте також:

  1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  4. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  6. Адміністративні методи управління
  7. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  8. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  9. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  10. Аерометоди
  11. Активні групові методи
  12. Актуальність дослідження




Переглядів: 712

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Психофізіологічні показники до професійного відбору фахівців | Спостереження під час психологічного обстеження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.