МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Методи експериментально-психологічного дослідженняБесіда: 1. Розгорнутий варіант бесіди (вивчаються: анкетні дані, морально-вольові якості, анамнез, потяги, особливості характеру і темпераменту, особливості пам’яті, мислення й уваги). 2. Скорочений варіант бесіди передбачає доповнення й уточнення результатів експериментально-психологічного дослідження для прийняття попереднього висновку. Бесіда - активний метод отримання інформації з відповідей досліджуваних на питання, поставлені дослідником при прямому контакті з кандидатом. При цьому завжди досягається правильне розуміння питань і, відповідно, більша достовірність і повнота відповідей. Для того, щоб бесіда була науковим методом, вона повинна проводитися спеціалістом, відзначатися цілеспрямованістю, плановістю, точністю та інформаційною значущістю питань. Бесіда проводиться у невимушеній формі, однак за визначеним чітким планом, у якому передбачається відповідний перелік питань. Прямий запис усіх відповідей кандидата вести не слід, краще робити невеликі позначки по ходу бесіди з тим, щоб виставити після її закінчення оцінки тим психологічним якостям, що вивчаються. Для вивчення професійної спрямованості і підготовленості до навчання або роботи необхідно визначити інтерес до професії; обізнаність зі специфікою роботи за даною професією, її характером, труднощами і ступінь готовності до виконання основних вимог службової дисципліни і відповідальності; мотиви вибору даної професії; потяги, захоплення, інтереси, що переважають, їх відповідність профілю обраної спеціальності; підготовку кандидата до вступу на навчання або на роботу. Крім того, необхідно оцінити організаторські і педагогічні здібності кандидата, його досвід і вміння працювати з людьми, лідерські якості. Визначаються вони, в основному, за громадською діяльністю, яку виконував кандидат до вступу на навчання або на роботу. Загальна ерудиція і характерологічні особливості визначаються за змістом відповідей і поведінкою кандидата протягом бесіди. Окрім того, під час бесіди можуть бути виявлені окремі ознаки нервово-психічної нестійкості, психопатичні риси. Необхідно звертати увагу на такі ознаки їх прояву: · явна неадекватність поведінки, невпорядкованість, неорганізованість поведінки або крайні прояви педантизму; · незрозуміла впертість, відмова від бесіди і висловлювань своєї думки, швидка зміна настрою тощо; · позірство, прояви егоїзму або самоприниження, пригніченість, аскетизм; · поява “надцінних” ідей, захоплюючих пристрастей; · явне зниження критичності, схильність до афективних вибухових реакцій. Виявлення вказаних ознак потребує направлення кандидата на поглиблене медичне обстеження у невропатолога або психіатра. В кінці дослідник, який проводив бесіду, бажає кандидатові успіхів і виставляє на основі своїх вражень оцінки. Рекомендовані критерії оцінки результатів бесіди: “5” - кандидат має стійкі мотиви до вступу на навчання або на роботу, які підкріплені різносторонніми знаннями про майбутню професію і діяльність; має чітке уявлення про характер праці, її особливості, перспективи професії, труднощі роботи і готовий до подолання їх; має широкий загальний і технічний кругозір, грамотно і логічно висловлює свої думки. “4” - кандидат має стійкі мотиви до вступу на навчання або на роботу, але вони недостатньо підкріплені знаннями про діяльність і майбутню професію; проявляє зацікавленість літературою, кінофільмами, телепередачами; має достатній рівень загального розвитку; вміє правильно висловлювати свої думки. “3”- кандидат має непереконливі мотиви до вступу на навчання або на роботу з обраної професії; знання про професію і зацікавленість нею - слабкі; схильність до діяльності, що обирається, виявлена недостатньо; загальний і технічний розвиток посередній. “2” - мотиви до вступу на навчання або на роботу з обраної професії склалися з випадкових причин; специфіку професійної діяльності уявляє погано; висловлює невпевненість у виборі професії і життєвого шляху; є ознаки, що обрану професію не цінує; вузький загальний і технічний кругозір; низький рівень загального розвитку, слабкі, а інколи і незадовільні знання за середню школу; недостатньо розвинуте мовлення; ускладнений контакт у процесі бесіди. Спостереження: 1. Спостереження під час бесіди. 2. Спостереження під час психологічного обстеження. 3. Самоспостереження (самозвіт). 1. Спостереження під час бесіди починається з вивчення того, як кандидат увійшов до кімнати: сміливо, нерішуче, розв’язно, вільно або скуто. Звертається увага на те, який у нього вираз обличчя, міміка, як сів на стілець; яка поза, положення і “поведінка” рук, як реагує на нову для нього обстановку кімнати, зустріч з дослідником тощо. В ході бесіди відзначаються своєрідні прояви особистості кандидата, які характеризують особливості його характеру, емоційно-вольової сфери і пізнавальної діяльності (уваги, пам’яті, мислення, уяви). З’ясовується, чи легко кандидат вступає в бесіду, чи охоче відповідає на запитання; характер відповідей - повні чи лаконічні, чи потрібно повторювати запитання, щоб отримати відповідь. Звертається увага на граматичну побудову мовлення, адекватність і точність відповідей, багатство словникового запасу, помилки, недоговори, заїкання, інтонацію, особливості емоційних реакцій (стриманість, врівноваженість або неврівноваженість, образливість), наявність виявлених вегетативно-судинних реакцій (почервоніння або збліднення, пітливість, тремор повік і рук) і зміни мовлення. Враховується також, тримається кандидат вільно чи напружено, розв’язно чи сором’язливо; рухи - спокійні, стримані або поривчасті, понадмірні. Мовлення - живе, швидке, уповільнене, уривчасте; емоційне забарвлення мовлення; чи ставить зустрічні запитання, якого характеру (за темою розмови або сторонні); чи ухиляється від теми розмови або відображає зверхнє ставлення до бесіди. Міміка - жива, рухлива, виразна або, навпаки, бідна. Чи звертає увагу на мимохідь зроблене зауваження, чи помічає навколишню обстановку; чи швидко і добре розуміє питання, які ставляться; чи швидко переходить з відповіді на одне запитання до відповіді на інше; чи немає утруднень при відповіді, понадмірної деталізації; чи є винахідливість у відповідях, дотепність, гумор; чи відповідає рівень розвитку інтелекту і знань отриманій освіті і заняттям. Критерії оцінки результатів спостереження: 5 балів - до занять (роботи) ставиться сумлінно, із зацікавленістю, ефективно використовує свій час; стосовно виконання розпорядку дня не має зауважень; усі вимоги виконує чітко і без заперечень, самокритичний; до товаришів ставиться доброзичливо, ввічливий, товариський, охоче допомагає іншим; постійно охайний. 4 бали - вчиться (працює) в основному сумлінно, але недостатньо систематично; при виконанні розпорядку дня має незначні зауваження при намаганні їх усунення; в основному чітко і сумлінно виконує поставлені завдання; до товаришів ставиться ввічливо, але відсторонений від них; в основному акуратний, охайний, але не завжди виконує правила особистої гігієни. 3 бали - вчиться (працює) знехотя, відволікається на сторонні справи; щодо виконання розпорядку дня має неодноразові зауваження; любить сперечатися, не погоджуватися, недостатньо самокритичний; до товаришів ставиться неприязно, без поваги, допускає непристойні висловлювання; недостатньо акуратний і охайний, проявляє елементи неохайності в одязі і зовнішньому вигляді. 2 бали - порушує дисципліну, сам не вчиться (не працює) і заважає іншим; не дотримується розпорядку дня, ухиляється від його виконання; постійно сперечається, не виконує вимог, грубіянить; з товаришами грубий, уїдливий, допускає погрози та образи; має неохайний зовнішній вигляд, неакуратний, нестрижений. Читайте також:
|
||||||||
|