Поняття реалізації норм права та її форми

Сутність права, його соціальне призначення полягають у тому, що воно відіграє в суспільстві роль особливого регулятора між людьми. Це призначення права реалізовуватиметься лише тоді, коли приписи норм права (заборони, дозволи, зобов’язання, заохочення) втілюватимуться у поведінку відповідних суб’єктів, або, інакше кажучи, коли поведінка суб’єктів здійснюватиметься за правилами, що їх встановлюють норми права.

Втілення положень правових норм у фактичній поведінці (діяльності) суб’єктів права називається реалізацією норм права.

Таким чином, реалізація норм права – це різноманітний процес практичного здійснення правових вимог у діяльності тих чи інших суб’єктів. Саме через реалізацію норм права досягається результат, зміст якого був закладений законодавцем при виданні норми права. Тому своєчасна й точна реалізація правових норм – це найважливіша передумова додержання та зміцнення правопорядку.

Реалізацію норм права як особливий процес можна розглядати з об’єктивного та суб’єктивного боку.

Об’єктивний бік реалізації норм права являє собою виконання правомірних діянь у місцях і в терміни, передбачені нормами права. Отже, з об’єктивного боку реалізація норм права завжди здійснюється правомірною поведінкою відповідних суб’єктів.

Суб’єктивний бік реалізації норм права виявляє ставлення суб’єкта до правових вимог і стан його волі у момент здійснення дій, що вимагаються правом. Адже при зникненні бажання щодо забезпечення відповідності своєї поведінки до правових вимог припиняється процес реалізації права.

Норми права можуть бути реалізовані по-різному: у правовідносинах і поза ними, з участю державних органів і без останніх. Конкретна форма реалізації правових норм залежить від особливостей їх гіпотез і диспозицій, специфіки суспільних відносин, які ними регулюються, характеру поведінки суб’єктів, які реалізують правові норми. Відповідно до цього розрізняють такі форми реалізації норм права: додержання, виконання, використання та застосування правових норм.

Додержання норм права – це форма реалізації норм права, за якої суб’єкт не вчиняє дій, заборонених приписами права.

При додержанні правових норм поведінка суб’єкта узгоджується з нормами-заборонами, тобто реалізуються забороняючі норми права. Інакше кажучи, сутність додержання норм права полягає в тому, що суб’єкт утримується від порушення заборон, які містяться в тих чи інших правових нормах. Додержання норм права здійснюється пасивною поведінкою суб’єктів: вони не чинять дій, заборонених нормами права, і в такий спосіб додержуються правових заборон.

Прикладом додержання норм права може слугувати утримання громадянина від спроб вивезти за межі країни предмети, заборонені для вивозу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правові відносини	\|	Виконання норм права – це форма їх реалізації, за якої суб’єкт виконує дії, до вчинення яких його зобов’язують приписи норми права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.