Специфіка вживання частин мови у професійному спілкуванні

Частина мови
Іменник	Числівник
1. У ділових документах на позначення осіб за професією вживаються іменники чоловічого роду: завідувач Чернишова; за- рахувати Пату 0. на посаду лаборанта.	1. Простий кількісний числівник відтворюється ) ділових паперах словами, якщо нема одиниці виміру: дві книгии, але 7 центнерів зерна.
2. На позначення осіб за місцем проживання або роботи вживаються аналітичні форми: не заводчани, сельчани, а працівники заводу, жителі села.	2. Складні і складені числівники записуються цифрами, крім випадків, коли з них починається речення: Із 25жовтня, але Першого жовтня починається опалювальний сезон.
3. Однина іменників може вживатися на позначення множини, якщо предмети не можна перерахувати або нема одиниці виміру: отримали партію дитячих костюмів, урожай вишні здано на завод.	3. Порядкові числівники записуються цифрами з додаванням закінчень, якщо цифри арабські (радіоприймач 1-го класу), і цифрами, якщо цифри римські (радіоприймач І класу).
4. Іменники, які означають речовину, можуть мати форму множини: На складі можна придбати мінеральні води, мастила.	4. Складні слова, перша частина яких числівник, записуються комбіновано: 100-процентний.
5. Варіант закінчення -ові уД.в. іменників однини вживається на позначення фізичної або юридичної особи для розрізнення відмінків (родового і давального), а також з метою стилістичного розмежування слів: (кому?) деканові (чого?) факультету, заводові потрібно; Тарасові Шевченку, а не Тарасу Шевченку.	5. Цифри, починаючи з тисячі, відтворюються у тексті ділових документів комбіновано: 475 тисяч. Сума грошей у документах записується цифрами і дублюється словами: 1000 (одна тисячі) грн
Прикметник	Дієслово
1. У діловому стилі переважають відносні прикметники, бо вони не мають ступенів порівняння і не виражають суб'єктивної оцінки (золоти, дощовий).	1. Уживання дієслова у першій чи третій особі множини має значення позачасовості: Дирекція ПРОСИТЬ.
2. Якісні прикметники вживаються в аналітичній формі, щоб уникнути суб'єктивної забарвленості тексту: не повніший, найповніший, а більш повний, найбільш повний.	2. Наказовість передається за допомогою інфінітива або безособових форм: надати доношу, забороняється. Недоконаний вид утворюється складеними формами: будуть здійснюватися.

Більшість іменників української мови мають однину і множину: офіцер - офіцери, автомат - автомати, злочин - злочини, кодекс - кодекситощо. Однак деякі іменники вживаються лише в однині або множині.

Уживання таких іменників у формі множини дозволяється лише тоді, коли вони набувають термінологічного значення, наприклад: шуми серця, леговані сталі, мінеральні води, кольорові метали, солі азотної кислоти тощо.

Форма множини від іменників власних назв вказує або на сукупність осіб, зв'язаних родинними стосунками (Кульчицькі, Петренки. Самойловичі), або на певний тип людей (Чацькі, Дон-Кіхоти, Прометеї). Останні назви можуть уживатися не лише у позитивному плані, а й для вираження іронії, насмішки, ^презирства (дон-жуани, обломови, дантеси).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пояснення відмінності між словами	\|	Зразки відмінювання чоловічих прізвищ — іменників II відміни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.