Прикметник особистий:
1) який належить певній особі; призначений для індивідуального користування чи обслуговування: особиста власність, особисте господарство, особисте майно, особиста зброя, особисті папери, особистий підпис, особиста охорона і т. ін.;
2) який безпосередньо стосується якоїсь особи, виражає її індивідуальність: особиста думка, особисте життя, особисте щастя, особисте зацікавлення і т. ін.;
3) який здійснюється окремою особою безпосередньо, а не через інших: особистий нагляд, особиста участь, особиста присутність, особисте спостереження, особисте втручання тощо
Прикметник особовий:
1) який стосується окремої людини, індивіда, уживається у таких сполученнях: особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особовий рахунок;
2) який виражає категорію особи: (у граматиці) особове закінчення, особове дієслово, особове речення
Вимисел- те, що вигадане; створене уявою
Домисел- здогад, заснований на припущеннях, міркуваннях
Відношення- зв'язок між оди-ницями-поняттями (числами, словами) у математиці, мовознавстві, філософії, архітектурі
Відносини- стосунки, взаємини, зв'язки з ким-небудь
Відпустка- звільнення на певний час від роботи, навчання
Дискваліфікація- позбавлення спортсмена (або команди) права брати участь у спортивних змаганнях
Припускати- вважати за імовірне, можливе що-небудь
Допускати- дозволяти комусь (у ^>брати участь у чомусь
Уявлення- відомості про що-небудь, розуміння, поняття
Уява- здатність змальовувати, і створювати або відтворювати кого (що)-небудь у думках, свідомості фантазія
Абревіаціяналежить до безафіксного словотворення, вона поєднує два способи - скорочення та складання.Твірною основою для абревіатур є переважно словосполучення: райвно - районний відділ народної освіти, демблок демократичний блок, НЕП - нова економічна політика, СНД - Співдружність Незалежних Держав тощо
Уживання великої букви у скорочених назвахустанов, закладів, організацій, утворених з частин слів, залежить від того, чи пов'язується назва з адресною Функцією:
І) складноскорочення пишуться з великої літери, якщо вони є власними міними, тобто виконують адресну функцію і вживаються на позначення установ: Держкіно. Міненерго. Укратом. Промінвестбанк;
б) з малої літери пишуться складноскорочення, якщо вони є родовими назвами: держадміністрація. облвиконком, міськрада.
Запис абревіатурзалежить від того, чи збереглися вони у свідомості їх носіїв як абревіатури. Так, великими літерами пишуться абревіатури, які не відмінюються (СНД, СІЛА, ГЕС. ТЕЦ, МТС, ВНЗ), і малими, якщо вони відмінюються і перетворилися у звичайні слова-корені, за допомогою яких будуються нові слова (неп, бо за часів непу, непман, непівська модель економіки).
При комбінованому записі деяких абревіатур в одному слові поєднуються два способи словотвору (ДонНТУ: Дон - складноскорочення від власної назви Донецький і НТУ - невідмінювана абревіатура від національний технічний університет), або поступового переходу абревіатур до розряду звичайних слів, коли вони починають відмінюватися, що й підкреслюється додаванням закінчення (СНІДу)
Загальноприйняті скорочення:
акад. - академік
млн. - мільйон
вид. - видання
М. - Москва
від. - відділення
напр. - наприклад
в.о. - виконуючий обов'язки
н.е., до н.е. - нашої ери,
гр. - громадянин
до нашої ери
грн. - гривня
н.е. - науковий співробітник
див. - дивись
о. - острів
д.а. - друкований аркуш доц. - доцент
обл. - область оз. - озеро
д.пед.н. - доктор педагогічних наук
д.психол.н. - доктор
пор. - порівняй, порівняйте проф. - професор п/с - поштова скринька
психологічних наук д.філос.наук (д. ф. н.) - доктор філософських наук
р. - рік; річка р-н - район рр. - роки
д.ю.н. - доктор юридичних наук зав. - завідувач зам. - замісник
с. - село; сторінка С.-П. - Санкт-Петербург с/р - сільська рада
заст. - заступник
ст. - станція, сторіччя
ім. - імені
т. - том
і т.д. - і так далі і т.ін. - і таке інше
та ін. - та інше
тов. - товариш
і под. - і подібне
К. - Київ
коп. - копійка
м. - місто
топонім
Прикметник
Назва мешканців
Вінниця
вінницький
вінничанин, вінничанка
волинський
волинський
волинянин, волинянка
Дніпропетровськ
дніпропетровський
дніпропетровець, дніпропетровка
Донецьк
донецький
донеччанин, донеччанка
Житомир
житомирський
житомирець, житомирка, житомирянин, житомирянка
Запоріжжя
запорізький
запорожець, запорожка
Івано-Франківськ
івано-франківський
іванофранківець іванофранківка
Київ
київський
киянин,киянка
Кіровоград
кіровоградський
кіровоградець, кіровоградка
Кременчук
кременчуцький
кременчучець, кременчучка
Крим
кримський
кримчанин, кримчанка
Луцьк
луцький
лучанин, лучанка
Луганськ
луганський
луганець, луганка, луганчанин, луганчанка
Львів
львівський
львів'янин, львів'янка
Одеса
одеський
одесит, одеситка
Полтава
полтавський
полтавець, полтавка, полтавчанин, полтавчанка
Ріпне
рівненський
рівненчанин, рівненчанка
Іі'ріІОПІЛЬ
тернопільський
тернопільчанин, тернопільчанка
Харків
харківський
харків'янин, харків'янка
Херсон
херсонський
херсонець, херсонка
Черкаси
черкаський
черкащанин, черкащанка, черкасець, черкаска
Чернівці
чернівецький
чернівчанин, чернівчанка
Ялта
ялтинський
ялтинець, ялтинка
офіційному мовленні нерідко послуговуються формою мешканець Львова, Харкова, Сум,
Розділ 4. Нормативність і правильність фахового
мовлення
Тема4.1. Морфологічні та орфографічні норми сучасної української літературної мови
Норми (від лат. norma - правило, взірець)-це сукупність визначених правил, яким підпорядковуються вимова івибір слів у мові, використання граматичних форм, складання речень та ін.
Морфологічні норми- це вживання слів у разі їх видозмінювання (відмінювання іменних частин мови, займенника, дієприкметника і дієслова - вивчаються в морфології), тобто загальноприйняті правила вживання граматичних форм слів, що вивчає розділ мовознавства - морфологія.
Орфографічні норми- охоплюють правила написання слів та їх частин.