Патентування як спосіб легітимації суб’єкта господарювання регламентовано ст. 14 ГК та ст. 267 Податкового кодексу України (далі ПК).
Ст. 14 ГК лише тлумачить поняття торгового патенту. Це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж установленого строку. А детальний порядок патентування деяких видів підприємницької діяльності встановлюється ПК.
Згідно з підпунктом 14.1.250 п. 14.1 ст. 14 ПК України торговий патент – це державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.
Відповідно до підпункту 267.1.1. п. 267.1 ст. 267 ПК отримання торгового патенту вимагає:
· торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
· діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
· торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
· діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Перелік видів діяльності, що підлягають патентуванню, має вичерпний характер.