Освіта і наука в Україні 2 пол. ХVІІ – к. ХVІІІ ст.
Важливим осередком духовної культури цього історичного періоду була Києво-Могилянська академія.Поряд існувала широка мережа початкових шкіл, народних училищ, гімназій та колегіумів – середніх спеціальних навчальних закладів, у яких навчалися діти старшин, шляхти та духовенства, а також заможних міщан, козаків і навіть селян.
Києво-Могилянський колегіум Петром І у 1701 р. дістав статус академії. Навчання там тривало 12 років. У 3-х молодших класах вивчали кілька мов, у т. ч. і українську книжну. Два роки потому вчили писати вірші і опановувати ораторське мистецтво. 3 роки вивчалась філософія, 4-богослов’я. Крім того давались знання з математики, географії, історії, астрономії, архітектури, музики. Навчались діти шляхти, духовенства, заможних міщан, козаків, іноді діти селян та міської бідноти. Випускниками, а потім викладачами були відомі вчені того часу, зокрема Інокентій Гізель, Лазар Баранович, С. Полоцький, Ф. Прокопович та інші. Підтримувались тісні зв’язки з багатьма навчальними закладами Європи. А Росія охоче залучала до роботи в свої навчальні заклади випускників Києво-Могилянської академії.
У ХVІІ – ХVІІІ ст. в Україні працював Львівський університетз 4-ма факультетами: теологічний, медичний, філософський та юридичний. Викладання велось латиною.
В Україні було на той час до 10 друкарень, в тому числі у Житомирі і Бердичеві. Найпопулярнішою друкованою книжкою в Україні став збірник проповідей
И. Галятовського "Ключ разуменія". До найцікавіших київських видань належать такі фундаментальні праці, як "Житія святих" Д. Туптала, "Іфіка ієрополітико"- ілюстроване гравюрами видання з поясненням етичних принципів та норм поведінки, "Вірші нажалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного" К. Саковича, церковносло´янсько-український словник П. Беринди та ін. Видана в цей час граматика М. Смотрицького. Лаврська друкарня відзначалася розмаїттям тематики і високим художньо-технічним рівнем друків.