Визначення та ознаки права.

Розповідь учителя.

Із точки зору юридичної науки право розглядають як загально-соціальне явище і як волевиявлення держави. Право поділяють на суб’єктивне (закріплена правовими нормами можливість особи реалізувати свої потреби, діяти певним чином) та об’єктивне. Об’єктивне право є особливим видом соціальних норм, і саме вивченню цього права присвячено шкільний курс правознавства. Право об’єктивне — система загальнообов’язкових, формально визначених норм, правил поведінки, що встановлюються і підтримуються державою та регулюють можливі суспільні відносини. Саме у визначенні містяться такі основні ознаки права:

1) Право встановлюється виключно державою. Жодна спільнота, група людей, організація не може цього зробити.

2) Право є системою норм. Наприклад, після прийняття норми щодо рівності всіх форм власності до Кримінального кодексу України було внесено зміни, якими відповідальність за викрадення чужого майна незалежно від форми власності стала однаковою. У Кримінальному кодексі України від 5 квітня 2001 р. взагалі немає різниці, проти якої форми власності скоєно злочин. Іншим прикладом права як системи норм слугує введення в Кодекс законів про працю (КЗпП) України норми щодо надання додаткових неробочих днів (тричі на рік) прибічникам інших, ніж православна, релігій у дні їх найважливіших релігійних свят. Цим забезпечено реалізацію проголошеної в Конституції України рівності всіх релігій, адже православна Трійця, Різдво та Великдень проголошені у КЗпП неробочими днями.

3) Загальна обов’язковість. Це єдиний вид соціальних норм, який є обов’язковим на території держави для всіх, незалежно від їх належності до цієї держави (дія норм права розповсюджується і на іноземців, які перебувають на території країни), ставлення до правових норм і навіть незалежно від знання цих норм (незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності).

4) Формальна визначеність. Розуміння цієї ознаки полегшить порівняльний аналіз формулювання норми моралі щодо необхідності поступатися місцем у транспорті особам похилого віку та норми права щодо пенсійного забезпечення цих громадян. Отже, у першому випадку не визначено чітко, особам якого віку слід поступатися місцем, хто має це робити, тобто все це віддано на розсуд учасників цих соціальних відносин. Крім того, ці норми моралі ніде офіційно не зареєстровані, формуються громадською думкою тощо. Якщо йдеться про правові норми щодо пенсійного забезпечення, то в них чітко визначено вік отримувачів пенсії, її розмір, вимоги щодо отримання, порядок сплати тощо. Закріплено ці норми в спеціальному документі, офіційно прийнятому у встановленому порядку.

5) Право охороняється державою. Правоохоронні функції покладені на суди, міліцію та інші органи державної влади.

6) Право регулює не всі відносини між людьми, а лише найважливіші.

Завдання.

Наведіть приклади суспільних відносин, які не регулюються нормами права.

Узагальнюю відповіді учнів та доповнюю їх такими прикладами: відносини, що стосуються виконання релігійних настанов; відносини бабусі та хлопця, який у транспорті поступився їй місцем; відносини осіб, що дружать, або розрив їхньої дружби тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ХІД УРОКУ	\|	Джерела (форми) права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.