• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціально-демографічні ознаки особи злочинця 9 сторінка

й піклування та спеціалізованими установами для жертв на­силля в сім'ї.

11.5. Підрозділи по боротьбі з організованою
злочинністю

Підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю про­водять аналіз факторів, які сприяють розвиткові організова­ної злочинності та корупції в країні.

Здійснюють оперативно-розшукову діяльність щодо вияв­лення й запобігання фактам створення організованих груп і злочинних організацій та поширення проявів корупції.

Проводять перевірку за запитами Національного банку України щодо доцільності видачі індивідуальних ліцензій резидентам України на здійснення валютних операцій з метою запобігання та недопущення відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом.

Інформують населення про заходи, що вживаються підроз­ділами щодо запобігання проявам організованої злочинності й корупції, передусім, у пріоритетних галузях економіки.

Також ці підрозділи в межах компетенції беруть участь в організації взаємодії з відповідними службами іноземних держав щодо питань боротьби з транснаціональною організо­ваною злочинністю.

11.6. Дільничні інспектори міліції як суб'єкти
запобігання злочинам

Дільничні інспектори міліції запобігають вчиненню право­порушень, виявляють обставини, що сприяють їх вчиненню, і в межах своїх повноважень уживають заходів до усунення цих обставин.

Вони також аналізують відповідні дані за періодами для форму­вання чіткого уявлення про динаміку, структуру злочинності, коло осіб, серед яких треба посилити профілактичну роботу, про об'єкти, що потребують посиленої охорони, про час найбільш доцільного патрулювання певних місцевостей.

Підтримують постійний зв'язок із населенням, членами громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону, позаштатними дільничними інспекторами.

Дільничні також виявляють осіб, які порушують встанов­лені правила торгівлі алкогольними виробами, виготовляють і зберігають з метою збуту без спеціального дозволу (ліцензії) спиртні напої.

Здійснюють профілактичну роботу з особами, звільненими з місць позбавлення волі. Встановлюють адміністративний нагляд і контролюють дотримання обмежень особами, стосовно яких їх встановлено.

Інформують органи охорони здоров'я про виявлення осіб, які страждають на тяжкі психічні розлади, ставлять таких осіб на профілактичний облік.

Інспектори повідомляють закладам охорони здоров'я про виявлених осіб, які через свою антигромадську поведінку входять до групи ризику захворювання на СНІД.

Надають правову й іншу консультативну допомогу населенню на території обслуговування, інформують населення про спо­соби й засоби правомірного захисту від злочинних посягань.

Беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насилля в сім'ї, та проводять виховну запобіжну роботу з ними. Виносять офіційні попередження таким особам про непри­пустимість вчинення насилля в сім'ї, віктимної поведінки та захисні приписи.

Направляють постраждалих від сімейного насилля до спеціа­лізованих установ для жертв насилля в сім'ї.

11.7. Підрозділи патрульно-постової служби міліції

Підрозділи патрульно-постової служби виявляють умови, що сприяють вчиненню злочинні на вулицях та в інших громад­ських місцях, інформують про них чергового по міськрай-ліноргану та безпосередніх керівників.

Попереджають громадян про неприпустимість вчинення протиправних дш, інформують їх про правові наслідки таких дій.

Здійснюють патрулювання, перевіряють найбільш імовірні місця вчинення, переховування та концентрації осіб, з боку яких можна очікувати вчинення правопорушень.

Запобігають правопорушенням на постах і маршрутах пат­рулювання, спираючись на підтримку та взаємодію з населенням,

працівниками установ, організацій, розташованих на марш­руті патрулювання.

Працівники цих підрозділів взаємодіють із дільничними інспекторами, працівниками карного розшуку, оперуповно-важеними кримінальної міліції у справах неповнолітніх, інспекторами дорожньо-патрульної служби у вирішенні питань із запобігання правопорушенням .

Припиняють правопорушення з боку неповнолітніх на ву­лицях, виявляють місця концентрації злочинних груп підлітків, а також встановлюють осіб, які втягують неповнолітніх у зло­чинну діяльність, заняття проституцією, у вживання нарко­тичних, лікарських та інших одурманювальних засобів, які до­водять до стану сп'яніння.

11.8. Підрозділи дозвільної системи

Підрозділи дозвільної системи виявляють порушення встановленого порядку придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення зброї, бойових припасів до неї, вибухових ма­теріалів, встановлюють причини й умови, що сприяють здійс­ненню цих порушень, і вживають заходів щодо їх усунення.

Надають дозволи на право виготовлення, придбання, пере­везення, зберігання та використання підконтрольних до­звільній системі предметів і матеріалів.

Здійснюють контроль за дотриманням встановленого по­рядку зберігання та використання зброї, що перебуває у влас­ності громадян. Проводять профілактичну та роз'яснювальну роботу з питань чинного законодавства про зброю.

Ці ж підрозділи здійснюють контроль і запобігають зло­вживанню та порушенню порядку прийому, виготовлення, зберігання та видачі печаток і штампів у штемпельно-гравер­них майстернях.

Проводять профілактичну роботу із запобігання вчиненню злочинів із використанням підконтрольних предметів і мате­ріалів, уживають заходів з метою недопущення порушень встановлених правил дозвільної системи.

При виявленні правопорушень здійснюють притягнення осіб, винних у їх вчиненні, до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

11.9. Підрозділи служби у справах громадян­
ства, імміграції та реєстрації фізичних осіб

Названі підрозділи у своїй роботі взаємодіють з іншими підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, Службою безпеки України, іншими центральними органами з питань запобігання правопорушенням, пов'язаних із перебуванням іноземців або осіб без громадянства на території держави.

Беруть участь у доведенні до іноземців або осіб без громадян­ства інформації про основні положення правил перебування їх на території України й про заходи безпеки, дотримання яких необхідне для запобігання вчиненню правопорушень стосовно цих осіб.

Приймають рішення щодо скорочення терміну перебування іноземців або осіб без громадянства в Україні та здійснюють організаційні заходи, пов'язані з їх видворенням за межі України.

Формують за участю Держкордону базу даних про іноземців й осіб без громадянства, в'їзд в Україну яких не дозволяється за наявності підстав, визначених законом.

Виявляють громадян України, іноземців або осіб без громадян­ства, що проживають без реєстрації місця проживання (пере­бування), та вживають стосовно них заходи відповідно до законо­давства України.

При виконанні завдань, покладених на службу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, вияв­ляють осіб, які перебувають у розшуку за вчинення злочинів, переховуються від суду й слідства, для здійснення прийнятих стосовно них судових рішень.

11.10. Підрозділи Державної автомобільної
інспекції

Підрозділи Державної автомобільної інспекції забезпечують постійний аналіз повідомлень та іншої інформації про злочини й події з використанням транспортних засобів у зоні обслугову­вання, зважаючи на отриману від оперативних служб інформа­цію, повідомлення водіїв та інших категорій населення про осіб, пов'язаних з використанням транспортних засобів. Здшснюють перевірку транспортних засобів, їх водіїв, пасажирів і вантажу,

що перевозиться, щодо яких з оперативних служб або інших достовірних джерел надійшла інформація про участь конк­ретних осіб у скоєнні або про факт вчинення злочинів і право­порушень.

Проводять перевірку транспортних засобів, які безпричи-ново перебувають біля автошляхів або регулярно здійснюють рух у конкретних напрямках, які використовуються особами, що підозрюються у скоєнні злочинів. При несенні служби на авто­шляхах запроваджують збір вказаної інформації нарядами та її систематизацію.

Здійснюють обмін інформацією щодо обставин скоєння злочинів, опису викраденого майна, прикмет злочинців і транс­портних засобів, які ними використовуються із суміжними міськрайорганами та підрозділами Державної автомобільної інспекції, зокрема сусідніх регіонів.

Вносять необхідні зміни в розрахунок та маршрути патрулю­вання нарядів і мобільних груп ДАІ залежно від криміноген­ної ситуації на території обслуговування.

Для запобігання нападам на водіїв і пасажирів транспорт­них засобів на автошляхах забезпечують постійне добове патрулювання на автошляхах рухомими нарядами дорожньо-патрульної служби.

Для інформування громадськості, зокрема, водіїв з питань безпечного проїзду автошляхами, захисту транспортних засобів від крадіжок і угонів подають до засобів масової інформації відповідні матеріали.

Направляють інформацію керівникам підприємств, органі­зацій, установ щодо усунення причин та умов, які сприяють скоєнню правопорушень.

11.11. Підрозділи Державної служби охорони

На об'єктах, що охороняються, здійснюють установлений про­пускний режим, контроль за ввезенням і вивезенням товарно-матеріальних цінностей, надають пропозиції власникові об'єкта щодо обладнання контрольно-пропускних пунктів турнікетами, естакадами, приміщеннями для огляду, а також приладами та пристосуваннями для виявлення викраденої продукції.

За участю зацікавлених підрозділів органів внутрішніх справ здійснюють інспектування відомчої охорони підпри­ємств, установ й організацій, вносять ініціативні пропозиції та здійснюють заходи щодо прийняття цих об'єктів під охорону підрозділами Державної служби охорони.

Проводять заходи щодо запобігання крадіжкам державного й особистого майна громадян, зміцнення взаємодії з нарядами патрульно-постової служби міліції.

У взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ організовують роз'яснювальну роботу серед населення з профі­лактики крадіжок державного й особистого майна громадян. Здійснюють обладнання засобами сигналізації та забезпечують охорону на договірних засадах, об'єктів, квартир та інших місць зберігання майна. Здійснюють інкасацію коштів, охорону й пере­везення валютних цінностей і вантажів, гарантують особисту безпеку фізичним особам, а також надають інші послуги щодо посилення захисту майна від злочинних проявів.

Взаємодіють із житлово-комунальними службами з питань захисту під'їздів житлових будинків від проникнення сторон­ніх осіб, обладнання їх переговорно-замковими пристроями (домофонами), кодовими замками та іншими технічними при­строями.

11.12. Підрозділи досудового слідства та дізнання

Згідно з чинним кримінально-процесуальним законодав­ством України, орган дізнання, слідчий, встановивши причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію чи посадовій особі по­дання про вжиття заходів для усунення цих причин та умов.

Разом з іншими підрозділами органів внутрішніх справ уживають заходів щодо запобігання повторним злочинам особами, стосовно яких порушено кримінальні справи за вчинені ними злочини, котрим обрано запобіжний захід, не пов'яза­ний із позбавленням волі.

Передають у відповідні підрозділи органів внутрішніх справ інформацію, отриману в ході розслідування кримінальних справ, яка має значення для запобігання правопорушенням.

Забезпечують провадження досудового слідства у справах про злочини, вчинені неповнолітніми чи за їхньої участі, най­більш досвідченими слідчими. Відповідно до кримінально-процесуального законодавства, встановлюють дані про особу неповнолітнього правопорушника, причини й умови, що спрішли вчиненню злочину, про що інформують підрозділи у справах неповнолітніх.

За наявності достатніх підстав інформують відповідні державні органи про порушення прав неповнолітніх, недоліки та зловживання при їх вихованні, створення умов, які сприяли вчиненню ними злочинів, з боку батьків або осіб, що їх за­міняють, та посадових осіб для вжиття до них заходів, перед­бачених законодавством.

Проводять лекції та бесіди в навчальних закладах, трудових колективах, перед населенням про результати розслідування кримінальних справ, причини й умови, щі сприяли вчиненню правопорушень. Здійснюють публікації та виступи в засобах масової інформації з цих питань.

11.13. Підрозділи зв'язків з громадськістю

Підрозділи зв'язків з громадськістю систематично по­ширюють через засоби масової інформації тематичні матеріали проф ілактично-виховного характеру, спрямовані на запобігання правопорушенням.

Спільно із зацікавленими службами (громадської безпеки, кримінального розшуку, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, боротьби з організованою злочинністю) за­проваджують тематичні телерадіопрограми, спеціалізовані рубрики у друкованих виданнях, через які інформують громадськість про форми та методи самозахисту від злочин­них посягань.

Пропагують через засоби масової інформації загально­людські й моральні цінності (повага до батьків, людська честь й гідність, ведення здорового способу життя тощо).

Через анкетування чи експрес-опитування населення ви­вчають громадську думку щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ з профілактики та запобігання правопорушенням.

ТЕМА 12. Кримінологічна характери­стика та запобігання злочин­ності неповнолітніх

12.1. Кримінологічна характеристика та запо­бігання злочинності неповнолітніх

Рівень злочинності неповнолітніх зростав до 1995 р. включно, після чого почав поступово знижуватися за абсолютними по­казниками (у 1990 р. зареєстровано 28 819 злочинів за участю неповнолітніх, у 1995 р. - 41 648; 2000 р. - 37 239; 2002 р. -32 335; 2003 р. - ЗО 950)^Ш1. Темп її приросту загалом відставав від темпу приросту дорослої злочинності.

За даними на 2004 р., питома вага злочинів неповнолітніх у загальному масиві зареєстрованих злочинів становила для убивств 5,5 %; тяжких тілесних ушкоджень - 5,7 %; зґвалтувань - 9,7 %; розбоїв - 15,3 %; грабежів - 16,2 %; крадіжок - 13,5 %; хуліганства - 8,9 %¹⁰². Значна частка зло­чинів неповнолітніх розглядається дорослими як прояв вікової незрілості, бешкетництва. Тож про багато з них не повідом­ляється правоохоронним органам, що призводить до збільшення їх латентності.

Для структури злочинності неповнолітніх харак­тернітакі риси:

• частка тяжких насильницьких та корисливо-насильни­цьких злочинів неповнолітніх становить 10 % і порівняно стабільна;

• у структурі злочинності неповнолітніх переважають крадіжки, грабежі, хуліганства (до 4/5 від усіх учинених злочинів);

¹⁰¹ Злочинність в Україні: Статистичний збірник. - К.: Держав­
ний комітет статистики України, 2000. - 100 с; Експрес-інформація
про стан злочинності в Україні за 2002 рік. - К.: МВС України.
Департамент інформаційних технологій, 2003. - 120 с.

¹⁰² Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. -
К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005. -
Лист 6-1

• зростає поширеність організованих форм злочинної діяль­ності.

До негативних тенденцій розвитку злочинності неповнолітніхналежать:

- організованість злочинності неповнолітніх (з одного боку, за прикладом дорослої, з другого, за допомогою дорослої);

- збільшення темпів зростання злочинності неповнолітніх;

- зростання питомої ваги злочинності неповнолітніх у струк­турі загальної злочинності;

- збільшення злочинів, пов'язаних з наркотиками;

- зростання технічної оснащеності неповнолітніх злочинців.

12.2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця

Для неповнолітніх злочинців характерні істотні викрив­лення моральної та правової свідомості:

- тлумачення совісті, виходячи з особистих бажань або групо­вої солідарності;

- орієнтація на швидке отримання задоволення;

- послаблення почуття сорому, нестриманість, брутальність і жорстокість, нестійкість та несамокритичність;

- байдужість до переживань і страждань інших людей;

- прагнення самоствердитися за рахунок більш слабких;

- погляд на законодавчі заборони як формальні;

- ігнорування соціальної ролі закону, він протиставляється доцільності, а групові норми - нормам закону;

- неадекватне розуміння дозволеної та недозволеної поведінки;

- формування вороже-недовірливого ставлення до право­охоронних органів;

- значне послаблення вольових якостей;

- поширена переконаність у можливості уникнути по­
карання за вчинене тощо.

Питома вага осіб чоловічої статі серед неповнолітніх злочинців становить 90-95 %. Частка неповнолітніх дівчат, які вчиняють злочини, - 5-Ю %.

Культурно-освітній рівень більшості неповнолітніх зло­чинців істотно нижчий порівняно з однолітками. Значна частина неповнолітніх - це ті, що погано навчаються, а також особи, які залишили школу.

У 2004 р. в Україні структура контингенту неповнолітніх зло­чинців була такою: які не працюють і не вчаться - 45 %; учні шкіл та інших освітніх установ - 43 %; ті, що працюють -12%.

12.3. Причини й умови злочинності неповно­літніх

До загально-соціальних причин та умов,які сприяють поширенню злочинності неповнолітніх,належать:

• значний розрив у матеріальному забезпеченні дітей, вихідців із різних соціальних груп (соціальне розшарування);

• бездоглядність як відсутність належного контролю з боку сім'ї та освітніх установ за поведінкою, зв'язками, проведен­ням часу неповнолітніх. Вона відзначається в 4/5 випадків злочинів неповнолітніх;

• безпритульність неповнолітніх потерпілих, яка сприяє створенню ситуації та приводів для злочинів;

• низький рівень роботи освітніх установ (формалізм, нечесність, непрофесіоналізм, нехтування індивідуальним під­ходом до виховання та навчання тощо);

• розпад системи працевлаштування підлітків;

• відсутність достатньої мережі клубних, спортивних і громад­ських установ для підлітків;

• проникнення в середовище молоді стандартів буденної по­ведінки, не сумісних з ціннісними орієнтаціями нашого суспіль­ства (культ сили, жорстокості, культ наркотиків, сексу тощо);

• тривала відсутність занять у неповнолітніх, які залишили навчання, також зумовлює виникнення антигромадських по­глядів і звичок, які можуть реалізуватися в ситуативних зло­чинах або спричинити входження до злочинної групи;

• збільшення частки дітей і підлітків з відставанням в інте­лектуальному, вольовому та психічному розвиткові.

Фактори, пов'язані з близьким оточенням неповно­літніх:

• незадовільні умови виховання в сім'ї. Істотні дефекти
сімейного виховання наявні в більшості випадків негативного
формування особи та подальшого переходу на злочинний шлях
конкретних підлітків. У 30-40 % випадків злочинів неповно­
літніх відмічається негативний уплив з боку батьків та інших
старших членів сім'ї;

• відсутність (тимчасова чи тривала) в батьків можливості забезпечувати мінімально необхідні потреби дітей. Близько ЗО млн. громадян мають прибутки нижчі від прожиткового мінімуму. У таких родинах виникають настрої безнадійності, соціальної заздрості й озлобленості через важке матеріальне становище. За відсутності соціальної підтримки ці обставини формують мотивацію злочинів - крадіжок, хуліганства та ін.;

• негативний уплив найближчого оточення - побутового, навчального, виробничого, як однолітків, так і дорослих. Негативно вплинути на поведінку підлітка можуть певні ситуа­ції, що породжують у нього неправильне уявлення про до­пустимість і безкарність злочинних дій, котрі свідчать про роз­рив між словами та вчинками самих вихователів тощо;

• підбурювання з боку дорослих злочинців, що стається в ЗО % випадків. Нерідко така ситуація пов'язана з попереднім втягненням у пияцтво, азартні ігри, інші форми дозлочинної антигромадської поведінки в поєднанні з пропагандою "пере­ваг" життя злочинців.

12.4. Запобігання злочинності неповнолітніх

Серед суб'єктів профілактики злочинності та зло­чинів неповнолітніх можна виділити:

• органи державної влади й органи місцевого самовряду­вання, що забезпечують програмування, планування, правове регулювання та ресурси цієї діяльності, контроль за її здійснен­ням і результатами;

• інститути соціального виховання - родину, школу, трудо­вий колектив, установи культури та дозвілля, що здійснюють у взаємодії та в межах компетенції профілактику виникнення викривленої позиції дітей і підлітків, корекцію таких кримі­ногенних чинників, якщо вони можуть бути нейтралізованими за допомогою педагогічних або інших виховних засобів;

• органи захисту й соціальної, психолого-педагогічної, медичної та правової допомоги дітям і підліткам, які перебува­ють у несприятливих життєвих умовах;

• правоохоронні органи загалом та їх спеціалізовані підроз­діли й служби зокрема.

Читайте також:

1. II. Злочини проти життя та здоров'я особи
2. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. Roboform - Ваш Особистий Зберігач Секретів!
7. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
8. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
9. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
10. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
11. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
12. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.

Переглядів: 527