МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||
ЗЛОЧИНІВДо загально-соціальних причин, які детермінують необережну злочинність,належать: • ускладнення технологічних процесів, автоматизація виробництва та побуту (науково-технічний прогрес); • послаблення контрольних функцій держави й суспільства (негативні соціально-політичні процеси); • кризові процеси в економіці; • негативні культурні тенденції (сприйняття свободи та демократії як вседозволеності). До криміногенних умов і причинналежать: • недбалий ремонт, використання деталей з технологічними характеристиками, що не відповідають стандартові, ремонтні роботи без зупинки машин, механізмів; • порушення нормальних умов експлуатації, що сприяють психологічній і операційній напруженості працівників; • недоліки технічної документації, інструкцій з експлуатації машин і механізмів, пам'яток з техніки безпеки; • відсутність, непридатність вимірювальної та контрольної апаратури;
• допуск до експлуатації джерел підвищеної небезпеки • латентність або безкарність небезпечно-необережних професійних або побутових дій; • байдужість адміністрації, колег по роботі, громадян у побуті до фактів неодноразових порушень норм безпеки в поведінці певних осіб, поки це не призвело до тяжких наслідків. Основні причини виробничого травматизму та професійних захворювань: • застарілість основних фондів і низьке технічне забезпечення технологічних процесів виробництва; • погіршення забезпечення засобами індивідуального захисту, порушення надійності роботи засобів і систем колективного захисту;
• відсутність нормативної бази й інформації в деяких сферах; • масові порушення технологічної та виробничої дисципліни; • низький рівень культури виробництва, соціальної активності і професійної підготовки працівників; • зниження відповідальності, вимогливості й контролю за дотриманням норм і правил з охорони праці; • недотримання режимів праці та відпочинку, скорочення медичних оглядів. 19.3. Запобігання необережній злочинності Заходи впливуна необережну злочинність можна поділити на три групи: • заходи впливу на людський фактор; • гарантування безпечної експлуатації джерел підвищеної небезпеки; • конструктивна безпека технічних заходів. пов'язаних з легковажністю та недбалістю, професійною непридатністю операторів, джерел підвищеної небезпеки, учасників інших робіт, які вимагають особливої уваги, є заходи, що спрям овані на реалізацію профілактики злочинної помилки. У цьому аспекті повинні бути розроблені заходи контролю Що стосується запобігання службовій необережності - потрібна ґрунтовна організація добору кадрів, які характеризуються професіоналізмом і порядністю, стійкістю проти тиску групового егоїзму колективу підприємства, фірми. Водночас важливе й відповідне нормативне регулювання та методичне забезпечення прийняття й виконання управлінських рішень; своєчасне і достатнє інформаційно-аналітичне забезпечення, що має змогу оцінити ступінь та обґрунтованість ризику, можливі наслідки. До заходів зниження ризику настання тяжких наслідківпід час помилки оператора, управлінської помилкипосадової особи, іншій професійній помилцівиконавця належать: • автоматизовані системи управління; • установлення пристроїв, які перешкоджають доступу сторонніх осіб до джерела підвищеної небезпеки; • установлення пристроїв, які інформують про виникнення небезпечної ситуації звуковими чи світловими сигналами; • установлення пристроїв, які блокують неправильні дії оператора; • установлення пристроїв, які безпосередньо захищають людей від травм. Низка заходів профілактики необережних злочинів адресовані населенню. Мова йде про навчання правилам транспортної та пожежної безпеки, правилам експлуатації побутової техніки, мисливської зброї; про обмеження володіння й доступу до предметів, у процесі користування якими може бути допущена злочинна помилка тощо. 19.4. Кримінологічна характеристика дорожньо-транспортних злочинів Щорічно у світі в дорожньо-транспортних пригодах (ДТП) гине понад 500 000 людей, ще 5 000 000 отримують травми чи каліцтва. На жаль, Україна вносить до світової статистики досить вагому частку, що значно перевищує аналогічні показники інших країн.
До дорожньо-транспортних злочинівналежать: • порушення правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів (ст. 286 КК України); • випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів (ст. 287 КК України); • порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху (ст. 288 КК України); • порушення пішоходом, велосипедистом, їздовим, ремонтником тощо правил, які забезпечують безпечну роботу автотранспорту (ст. 291 КК України). Починаючи з 2001 р. в Україні різко збільшується кількість ДТП. За порушення правил безпеки дорожнього руху в 2004 р. було порушено 11 297 кримінальних справ, у 2003 р. - 11 635, зокрема, що спричинили смерть потерпілого, в 2002 р. - 2807, у 2003 р. - 3044 злочини121. Отож майже кожний четвертий злочин, пов'язаний з порушенням правил дорожнього руху, призводить до смерті потерпілого. Цей показник у п'ять-сім разів вищий, аніж в Австрії, Німеччині, Португалії, Швеції та в два-три рази більший, аніж в Угорщині, Данії, Фінляндії, Франції122. Найбільш характерний вид дорожньо-транспортних пригод: • зіткнення транспортних засобів - 29,8 %; • перекидання транспортних засобів - 17,6 %; • наїзд транспортних засобів на перешкоду - 5,2 %; • наїзд транспортних засобів на пішохода - 36,8 %; • наїзд транспортних засобів на велосипедиста - 2,9 %; • наїзд на транспортний засіб, який стоїть - 4 %; • падіння пасажирів - 1,5 %; • інші події - 1,6 %. Показники аварійності залежать і від інтенсивності експлуатації транспорту. Звісно, якщо автомобілем не користуються та він 121 Експрес-інформація про стан злочинності на території України 122 Вісник Державтоінспекції МВС України. - 2004. - № 6. - С. 2. не бере участі в дорожньому русі, то за його допомогою не буде вчинений наїзд або зіткнення. Саме ступенем інтенсивності експлуатації автомобілів і мотоциклів пояснюється той факт, що в липні-серпні дорожньо-транспортних пригод з вини водіїв індивідуальних транспортних засобш нараховується в шість разів більше, ніж у січні-лютому. За часом доби найменша кількість дорожньо-транспортних злочинів припадає на період із 3 до 6 години, максимальна - з 16 до 22 години (у цей час відбувається 50 % злочинів зазначеної категорії, що виникають протягом доби). 19.5. Причини й умови автотранспортних злочинів Усі причини й умови,що призводять до дорожньо-транспортних злочинів, доцільно поділити на такі блоки: • дії та стан водія; • дії та стан пішоходів і пасажирів транспорту; • технічний стан транспортного засобу; • стан дороги й метеорологічні умови. До основних факторів, які пов'язані з особою водія,належать: • керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; • порушення приписів Правил дорожнього руху, що стосуються керування транспортним засобом (перевищення швидкості руху, припустимої в конкретній ситуації, а також неправильна оцінка дорожньої ситуації та несвоєчасно вжиті заходи із забезпечення безпеки руху); • недосвідченість і неуважність водія; • психофізіологічні й інші дані водія (перевтома, хворобливий стан водія); • порушення техніки водіння та режиму роботи водіїв автотранспортних засобів. Основні фактори, що пов'язані з діями пішоходів та пасажирів,становлять: • перехід дороги в невстановленому місці; • ходіння вздовж проїзної частини при наявності тротуару; • перехід через дорогу, вулицю перед транспортним засобом, що рухається;
• несподіваний вихід зтранспортного засобу напроїзну частину дороги; • гра дітей на проїзній частині; • вхід у транспортний засіб і вихід з нього під час руху; • проїзд на підніжках і виступах транспортного засобу; • неуважність пішохода або пасажира; • інші порушення правил руху. До причин й умов, які сприяють створенню та реалізації аварійної обстановки, що стосується машини й дороги,належать: - неналежний стан доріг; - порушення безпечних нормативів ширини проїзної частини, розмітки, розв'язок, переходів; - недоліки конструкції автотранспортних засобів, які утруднюють керування або обмежують можливості спостереження, що викликає підвищену втому водія; -довгострокова експлуатація транспортного засобу; - помилки у виборі режиму регулювання дорожнім рухом і технічних засобів для цього; - недостатній контроль за станом автотранспортних засобів, доріг і технічних засобів регулювання руху; - недоліки дисциплінарної, адміністративно-правовоїта кримінально-правової боротьби з порушеннями правил безпеки руху; - неправильна поведінка пішоходів; - відсутність необхідних засобів для евакуації потерпілих іпошкодженого автотранспорту. 19.6. Запобігання автотранспортним злочинам Головним суб'єктом спеціальної профілактики виступають органи ДАІ, якими здійснюється правовиховна робота з безпеки руху серед водіїв на транспортних підприємствах, а також серед населення. Велика робота проводиться інженерною службою ДАІ й дорожними організаціями із забезпечення доріг інформаційно-вказівними знаками, розміткою, огородженнями та іншою облаштованістю, що сприяє безпеці руху. Особливості профілактики автотранспортних злочинів пов'язані з необхідністю комплексного впливу на всі елементи системи "людина- автомобіль -дорога". Тому поряд із заходами,що забезпечують дотримання водіями норм безпеки (підбір, навчання, виховання, контроль), необхідні й заходи, що забезпечують безпечний рух інших його учасників, зокрема пішоходів, а також заходи, що запобігають та усувають умови виникнення аварійних ситуацій, що залежать від стану доріг і транспортних засобів. До спеціальних заходів профілактики дорожньо-транспортних злочинівналежать: - контроль за дотриманням правил безпеки руху; - припинення порушень незлочинного характеру, які можуть перерости в автотранспортні злочини; - виховний і правовий уплив на порушників; - виявлення та усунення конкретних обставин, що сприяють виникненню аварійної обстановки (стан доріг, транспортних засобів, водіїв); - виявлення й усунення за матеріалами кримінальних справ причин та умов конкретних злочинів; - правова та виховна робота з водіями, що обслуговують населення. ТЕМА 20. Кримінологічні аспекти негативних соціальних явищ 20.1. Поняття "фонових" явищ Негативні соціальні явища- це порушення моральних, юридичних норм, які встановлені суспільством і державою. Ці явища досить різноманітні, але головна ознака, що їх об' єднує - сприяння існуванню злочинності. Антисуспільна поведінка має велике поширення, тому що це пов'язано з вчиненням правопорушень (кримінальних, адміністративних, цивільних тощо), порушенням приписів (кодексів поведінки, уставів), аморальними проступками. Серед негативних соціальних явищ у кримінології виокремлюють групу таких явищ, які тісно пов'язані зі злочинністю.До них належать: пияцтво, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція, безробіття, бродяжництво, жебрацтво. Названі явища ніби обрамляють злочинність, тому їх ще називають "фоновими". Причини виникнення й існування фонових явищ тотожні причинам та умовам, які сприяють існуванню злочинності. Зазначимо, що за деякі з цих видів антисоціальної поведінки встановлено адміністративну відповідальність. У їх основі лежить аморальність, бажання жити всупереч інтересам суспільства. Певна частина названих проявів антисоціальної поведінки може статися через несприятливий збіг обставин: жебрацтво як безвихідна ситуація; наркоманія як наслідок ін'єкцій під час тяжкої хвороби; зараження венеричною хворобою через донорську кров тощо. Суспільна небезпечність"фонових" явищ полягає в тому, що: • ведення паразитичного способу життя вимагає певних коштів, які найлегше здобути злочинним шляхом; • стан наркотичного чи алкогольного сп'яніння послаблює самоконтроль особи, що полегшує скоєння злочину; • аморальність призводить до підвищеного ризику стати жертвою злочину, тобто до високої віктимності; • власне злочинними є незаконні операції з наркотиками, фальшування спиртних напоїв,утримання пригонів для вживання Йаркотиківабо розпусти, звідництво й інші форми антисоці-Лпьноїповедінки. у- Отже, можна зробити висновок, що "фонові" явища-Цесукупність аморальних проявів, які суперечать загальноприйнятим нормам поведінки, та які органічно взаємопов'язані зі злочинністю, оскільки детермінують одне одного й тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою - й усього суспільства)123. 20.2. Кримінологічна характеристика пияцтва й алкоголізму Найбільш поширеним негативним явищем є пияцтво. Багатовікова практика свідчить, що в суспільстві діє ланцюгова реакція: від соціальної безправності, матеріальної невпевненості до пияцтва й алкоголізму в майбутньому як спроби уникнути суворої дійсності. Кінцевим результатом такої реакції нерідко стає вчинення правопорушень (злочинів) з метою отримання грошей для придбання спиртних напоїв або як наслідок фізіологічної агресії124. Пияцтво- це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, яке знижує рівень соціальної активності особистості, що негативно позначається на здоров'ї людини, котра споживає алкоголь. Пияцтво передує алкоголізмові. У середньому кожний шостий п'яниця з дорослих осіб стає алкоголіком. Алкоголізм- тяжке захворювання, спричинюване систематичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, що характеризується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього. Між пияцтвом і злочинністю існує тісний зв'язок, про що свідчать дані кримінально-правової статистики. Так, протягом 2004 р. у стані алкогольного сп'яніння було вчинено 38 875 (11,5 % від зазначеної кількості розслідуваних злочинів) злочинів 123 Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / 124 Лановенко И. П. История пьянства и преступности // Наркотизм
загальнокримінальної спрямованості, серед яких тяжких й особливо тяжких було вчинено 21 348 (13,5 %). Кримінологічний уплив алкоголю спостерігається при аналізі всіх видів злочинів. До найбільш поширених злочинів, які вчиняються в стані алкогольного сп'яніння, належать: умисне вбивство (та замах) -1739 (45,5 %); умисне тяжке тілесне ушкодження - 2184 (42,5 %); зґвалтування - 466 (51,0 %); розбій - 1571 (28,7 %); хуліганство - 4779 (41,7 %); незаконне заволодіння транспортними засобами - 1166 (22,1 %); ДТП зі смертельними наслідками -234 (14,1 %)125. Безумовно, поведінка людини, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, зумовлюється не тільки впливом алкоголю, а й низкою інших факторів, пов'язаних з вихованням і звичною поведінкою. Найчастіше алкоголь не вносить нічого нового до мотивів злочинної поведінки, а проявляє бажання, які виникли раніше. Практично, в основі всіх видів п'яної мотивації прямо чи побічно є прагнення до спілкування. Алкоголізм єднає цих осіб у групи, де негідні інтереси, аморальні дії, сварки та бійки становлять основу стосунків. Це призводить до деградації особи, асоціальної поведінки, недостатнього самоконтролю, низького рівня саморегуляції. У результаті деморалізації особи відбувається становлення "дозвільної" діяльності, втрачаються позитивні інтереси та потреби. У стані сп'яніння посилюється жорстокість насильницьких злочинів, безглуздість і злість. Пияцтво є самопідбурювання до злочину. При алкоголізмі настають серйозні особисті зміни в характері, вольовій і емоційній сферах. 20.3. Кримінологічна характеристика проституції Слово "проституція" у перекладі з латинської (ргозШшіоп) означає "виставлення на продаж". Під проституцієюслід розуміти систематичне надання особою свого тіла для задоволення сексуальних потреб інших осіб за матеріальну винагороду. 125 Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. -К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005. -Лист 8-5. Традиційна кримінологія мало вивчає проблеми проституції, а робить це тільки з погляду взаємозв'язку зі злочинністю. Адже проституція та злочинність значною мірою зумовлюють одне одного. Це пояснюється тим, що проституція як спосіб наживи, контролюється організованою злочинністю, існують тісні "економічні" взаємозв'язки між повіями, сутенерами, орендодавцями, утримувачами домів розпусти, торгівцями "живим товаром". Окрім того, повш широко використовують як співучасників злочинів. Адже повії дають "наводку" для крадіжок або розбійних нападів; просять водіїв підвезти до місця, де на них організовано засідку. Злодії у проституток за частку ховають крадене. Повії і самі скоюють чимало злочинів стосовно клієнтів шляхом їх "відключення" алкоголем, підсипанням клофеліну тощо. Соціальний аспект проституціїхарактеризується різким падінням суспільної моралі, духовної деградації, що вкрай шкідливо впливає на виховання дітей і молоді. Проституція підриває підвалини суспільного життя, руйнує сім'ю та, зрештою, і саму людину. Як наслідок, зростають жіноча злочинність, смертність, невиліковні захворювання, самогубства та, що найнебезпечніше, - послаблюється генофонд нації. Причиний умови проституціїчасто тотожні причинам та умовам злочинності: низький рівень матеріального забезпечення, безробіття, зростання бездомності. Рівень проституції, що (як і злочинність) є постшним супутником суспільства, передусім, залежить від його морального стану, який сьогодні навряд чи можна визнати задовільним. Очевидні прорахунки в морально-етичному вихованні молоді, стрімке падіння авторитету сім'ї та школи. Повсюдно панує атмосфера вседозволеності, нав'язування еталонів контркультури, основними "цінностями" якої є насилля, тотальний секс і розбещеність, а головними героями -убивці, повії, гангстери, статеві збоченці. Усе це призводить до спотворення уявлень про місце жінки в суспільстві, таких понять, як честь і гідність. Свіїї внесок у таку пропаганду вносять деякі засоби масової інформації, котрі "ненав'язливо" роз'яснюють, що проституція в усіх її проявах є одним із видів соціально припустимої поведінки. Звичайно, стимулює про-ститущю і різке розшарування суспільства, поява "скоробагатьків",
здатних витрачати на повш великі гроші, а також пасивність правоохоронних органів у боротьбі з цим негативним явищем126. 20.4. Кримінологічна характеристика наркоманії Наркоманія- це захворювання, що виникає в результаті немедичноговживання наркотичних засобів. Токсикоманія- це хворобливий потяг до речовин (синтетичного, біологічного, рослинного походження) чи лікарських засобів, які не входять у список наркотиків, через вдихання, просочування або іншим способом із метою досягнення одурма-нювального ефекту (ацетон, бензин, лаки, фарби). Наркотизм - це негативне соціальне явище, сутність якого полягає в залученні до немедичного вживання наркотиків окремих груп населення. Наркотизація населення призводить до: • масового враження фізичного, психічного, морального стану нації; деградації значного числа людей, які повинні були б стати опорою економіки, суспільного життя, обороноздатності країни; • негативного впливу на репродуктивну здатність населення та здоров'я наступних поколінь; • ініціації і створення підґрунтя до масового вчинення злочинів; • розширення середовища підвищеного соціального та кримінального ризику; • значного поповнення контингенту осіб з підвищеною віктимністю; • підриву боєздатності збройних сил; • обтяження держави й суспільства необхідністю виділяти значні кошти на профілактику, правовий уплив, лікування, реадаптацію осіб, схильних до вживання наркотиків. Відповідно до даних досліджень та експертних оцінок, кількість осіб, які регулярно вживають наркотики, в Україні досягає 2 000 000 чоловік, а осіб, які пробували наркотики, -4 000 000 осіб. Водночас кількість наркоманів, відомих органам охорони здоров'я, у 2004 р. становила лише 83 741 осіб, серед яких 948 - неповнолітні, а на профілактичному облікові споживачів наркотиків в органах міліції було зареєстровано 12 485 осіб, серед яких 4850 - неповнолітні. Це свідчить про високий рівень латентності явища (п'яти-десятикратної). За соціальним станом особи, що перебувають на обліку, розподіляються таким чином: • не працюють і не навчаються - 80,1 %; • службовці - 0,8 %; • робітники - 7,1 %; • учні шкіл - 1,2 %; • учні ПТУ, технікумів - 1,2 %; • студенти вищих навчальних закладів - 0,5 %; • інші категорії - 9,1 %. Питома вага чоловіків становить 82 %. Питома вага міських жителів - 82,4 %'27. Кримінологічний характер наркоманії- це розвиток наркотичного голодування (абстинентного синдрому) "ломка", при якому заради придбання наркотику особа здатна учинити різноманітні злочини (крадіжку, здирство, розбій, шахрайство). У стані абстиненції часто відбуваються й тяжкі насильницькі злочини. Зловживання наркотичними речовинами, неминуче призводить до соціальної та моральної деградації особистості, фізичної слабкості, часто - до самогубств (суїциду). Поряд із гомосексуалістами й проститутками, наркомани, що застосовують внутрішньовенне введення наркотиків, належать до груп підвищеного ризику зараження ВІЛ. Взаємозв'язок наркоманії зі злочинністю полягає в тому, що наркоманія спонукає до вчинення тяжких корисливих злочинів, породжує злочинний бізнес - наркобізнес, один з різновидів організованої злочинності (це й незаконне виробництво, перевезення, збут наркотичних речовин, утримання кубел для їхнього споживання). Особи, що зловживають наркотичними засобами, часто самі стають жертвами злочинних зазіхань (наркотична віктимність). Значна криміногенна небезпека полягає в залученні до вжиття наркотиків довколишніх осіб, зокрема й неповнолітніх. 126 Курс кримінології: Підручник: У 2 кн. / За заг. ред. О. М. Джужи. -К.: Юрінком Інтер, 2001. - Кн. 2. Особлива частина - С. 176. 127 Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків за даними МВС України за 2000-2004 роки. - К.: МВС України. Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків, 2005.
Читайте також:
|
|||||||||||
|