Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Методична карта теоретичного заняття .

План лекції .

 

1.Порушення пізнавальної діяльності. Розлади відчуття: гіперестезія, гіпестезія, анестезія, сенестопатія. Розлади сприймання: ілюзії, галюцинації, псевдогалюцинації.

Синдром Кандінського—Клерамбо. Патологія уваги, пам’яті.

Антеро- і ретроградна амнезія. Конфабуляції і псевдоремінісценції. Синдром Корсакова.

2.Розлади мислення: за темпом, систематизованістю, продуктивністю і цілеспрямованістю. Маячні ідеї та їхні види. Надцінні ідеї. Обсесії. Недоумкуватість (природжена і набута).

3.Патологія емоційної діяльності: ейфорія, депресія; характеристика маніакального і депресивного синдрому. Дисфорія, апатія, афект, страх, емоційна тупість.

4.Рухово-вольові розлади: рухове збудження (маніакальне, гебефренічне, кататонічне).

Ступорозний стан (кататонічний, психогенний, депресивний). Судорожні припадки: істеричний та епілептичний.

5. Розлади вольової сфери: інстинкту самозбереження, харчового інстинкту, перверзії статі. Клептоманія. Піроманія. Дромоманія.

6.Розлади свідомості: непродуктивні і продуктивні. Амбулаторні автоматизми.

 

 

Тема : „ Загальна психопатологія та основні методи обстеження

психічно хворих

Спеціальність :5.110101 „Лікувальна справа „

кількість годин 2.

Місце проведення - аудиторія .

 

1.Актуальність теми : Соціальна економічна нестабільність призводить до кількісних і якісних змін структури нервово-психічної захворюваності населення. Ця нестабільність призводить до негативного впливу на кількість деструктивно-дестабілізуючих та соціально зумовлених стресогенних чинників, а також зростання й розширення масштабів техногенних аварій і природних катастроф, що мають серйозні віддаленні медико-соціальні наслідки.

а)ознайомитися з : Місцем психіатрії та наркології серед інших медичних наук;

¾ сучасним науковим підходом до вивчення психічних захворювань;

¾ сучасними методами обстеження та лікування (медикаментозного, біологічного, психотерапевтичного та хірургічного) психічно хворих .

 

б) знати :Порушення пізнавальної діяльності. Розлади мислення Патологія емоційної діяльності Рухово-вольові розлади Розлади вольової сфери .Розлади свідомості

в) вміти : застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби;

¾ здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології;

¾ документувати всі етапи медсестринського процесу;

¾ володіти навичками спілкування з пацієнтами;

¾ вести спостереження за пацієнтом та оцінювати його результати;

¾ володіти технікою медсестринських маніпуляцій;

¾ надавати долікарську допомогу;

 

 

3. Виховна ціль : Розвинути відповідальність за пацієнта , клінічне мислення .Дуже важливо, щоб випускники медичних училищ і коледжів мали знання й навички, необхідні для кваліфікованого клінічного обстеження хворих, обґрунтування діагнозу, виконання лікувальних маніпуляцій, проведення протиепідемічних і диспансерних заходів.

 

 

4.Міждисциплінарні зв’язки :

Дисципліни Знати Вміти
1.Попередні дисципліни. Анатомія і фізіологія людини М/с в неврології . Анатомію , фізіологію нервової системи Невропатологію ¾ застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби; ¾ здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології; ¾ документувати всі етапи медсестринського процесу; ¾ володіти навичками спілкування з пацієнтами;  
2.Наступні дисципліни . Терапія . Хірургія . Гінекологія . Педіатрія . 1.Поняття про психіатрію як медичну науку. Основні етапи розвитку психіатрії. Заслуги вітчизняних вчених. ВНД — це вчення про процеси гальмування, збудження та аналізаторно-рефлекторні функції кори головного мозку. 2.Поняття про аналізатори, їх види та будова. Загальні відомості щодо етіології, патогенезу та класифікації психічних хвороб. 3.Характеристика психозів, граничних психічних хвороб, затримка (дезонтогенез) психічного розвитку. 4.Поняття про непсихотичні та психотичні порушення психічної діяльності. Первинна і вторинна профілактика психічних захворювань. 5.Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основи медичної психології, етики та деонтології.   ¾ володіти навичками спілкування з пацієнтами; ¾ здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології;  
3.Внутрішньопридметна інтеграція . З усіма наступними темами . Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основи медичної психології, етики та деонтології.   ¾ застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби;  

 

5. План та організаційна структура заняття :

 

Основні етапи заняття Методи контролю Рівні засвоєння Матеріали методичного засвоєння Розподіл часу
  Підготовчий етап        
Організаційна частина Перевірка присутніх, форми .       2 хв.
    Визначення навчальної цілі . а)ознайомитися з : Місцем психіатрії та наркології серед інших медичних наук; ¾ сучасним науковим підходом до вивчення психічних захворювань; ¾ сучасними методами обстеження та лікування (медикаментозного, біологічного, психотерапевтичного та хірургічного) психічно хворих .   б) знати :Порушення пізнавальної діяльності. Розлади мислення Патологія емоційної діяльності Рухово-вольові розлади Розлади вольової сфери .Розлади свідомості в) вміти : застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, враховуючи його потреби; ¾ здійснювати медсестринський процес у психіатрії та наркології; ¾ документувати всі етапи медсестринського процесу; ¾ володіти навичками спілкування з пацієнтами; ¾ вести спостереження за пацієнтом та оцінювати його результати; ¾ володіти технікою медсестринських маніпуляцій; ¾ надавати долікарську допомогу;           5 хв.    
  Основний етап       73 хв.
  1.Порушення пізнавальної діяльності. Розлади відчуття: гіперестезія, гіпестезія, анестезія, сенестопатія. Розлади сприймання: ілюзії, галюцинації, псевдогалюцинації. Синдром Кандінського—Клерамбо. Патологія уваги, пам’яті. Антеро- і ретроградна амнезія. Конфабуляції і псевдоремінісценції. Синдром Корсакова. 2.Розлади мислення: за темпом, систематизованістю, продуктивністю і цілеспрямованістю. Маячні ідеї та їхні види. Надцінні ідеї. Обсесії. Недоумкуватість (природжена і набута). 3.Патологія емоційної діяльності: ейфорія, депресія; характеристика маніакального і депресивного синдрому. Дисфорія, апатія, афект, страх, емоційна тупість. 4.Рухово-вольові розлади: рухове збудження (маніакальне, гебефренічне, кататонічне). Ступорозний стан (кататонічний, психогенний, депресивний). Судорожні припадки: істеричний та епілептичний. 5. Розлади вольової сфери: інстинкту самозбереження, харчового інстинкту, перверзії статі. Клептоманія. Піроманія. Дромоманія. 6.Розлади свідомості: непродуктивні і продуктивні. Амбулаторні автоматизми.         (a-II)   (a-II)   (a-II)   (a-II)     (a-II)   (a-II)     Таблиці .   Планшети .   Рентгенологічні знімки   Анатомічні атласи .   Алгоритми обстеження Карта пацієнта   Діагностичні карти постурального дисбалансу   Мультимедійні атласи та фільми .      
  Заключний етап        
    1.Резюме лекції         5 хв.
    2.Підведення підсумків заняття та відповіді на питання           5 хв.
  3.Завдання для самопідготовки     Перелік літератури і завдання (окремо додається) .          
  4.Матеріали для самостійного вивчення Окремо додається .        

 

 

Викладач ______________І.В. Лазебник

 

Жодна з клінічних дисциплін не використовує у своїй практиці такої кількості найменувань для характеристики патологічних розладів, як психіатрія. Це пов’язане з тим, що її становлення базувалось переважно не на загальномедичних критеріях, які передбачають, що кожна хвороба повинна мати свої відмінні від ін ших етіологію, патогенез та патоморфологічні дані, а за рахунок емпіричного описання різних патологічних синдромів.

Практично всі відомі психіатри XIX - початку XX століть, особливо французькі та німецькі, потрапили до історії медицини давши своє ім’я тому чи іншому психопатологічному феномену. У пошуках універсальної теорії, яка могла б узгодити чисельні симптоми і синдроми, психіатри звертались за допомогою до досліджень французьких матеріалістів ХVII століття, еволюційної теорії Ч. Дарвіна, патоморфологічних пошуків школи Вірхова, відкриттів І.М. Сєченова, І.П. Павлова та ін.

Помітну роль у формуванні уявлень про причини захворювання зіграла концепція Jackson H.J. (1864) про локалізацію функцій нервової системи. Цей автор розділив симптоми, що виникають внаслідок ураження головного мозку на негативні, або симптоми випадіння та позитивні - пов’язані із звільненням нижніх відділів мозку з-під контролю вищих.

Концепція Jackson знайшла своє відображення у дослідженнях Kraepelin E. (1920) про регістри психопатологічних синдромів.

Він виділив невротичні, афективні, галюцинаторні, маячні, дискінетичні та енцефалопатичні розлади.

Виходячи з глибини ураження психіки французькі дослідники H. Eni та J. Rouart (1936) розробили власну шкалу, виділивши 8 груп основних синдромів: невротичні, параноїдні, онейроїдні, сенестопатичні, маніакально-меланхолічні, сплутано-ступорозні, шизофренічні та цементуючі.

Ідеї Jackson були трансформовані і розповсюджені на клінічну синдромологію А.В. Цим дослідником був сформульований принцип нозологічної специфічності психопатологічних синдромів, згідно якого по мірі прогресування патологічного процесу синдроми перетворюються з простих у складні та з малих у великі. Він наполягав на наявності досить сталого співвідношення між позитивними і негативними синдромами та нозологічними одиницями, стверджуючи, що окремо розглянутий клінічний симптом або синдром, сам по собі ні про що не свідчить, виражаючи лише “певний епізод безперервного розвитку хвороби”.

Він виділяв 9 груп (кіл) позитивних і 10 груп (кіл) негативних синдромів, які розташовані один за одним виходячи зі ступеню тяжкості та наростання нозологічної специфічності. У числі перших: емоційно-гіперестетичні, афективні та невротичні розлади, вербальний галюциноз і паранояльні стани, кататонічні, галюцинаторно-параноїдні, парафренні синдроми потьмарення свідомості, парамнезії, судомні та психоорганічні синдроми. У числі других: виснажуваність психічної діяльності, суб’єктивно усвідомлена зміненість, об’єктивно визначена зміненість, дисгармонія особистості, падіння енергетичного потенціалу, зниження рівня особистості, амнестичні розлади, тотальна недоумкуватість і психічний маразм.

Варто зазначити, що на сьогодні будь-яка класифікація психічних симптомів не відповідає повною мірою різноманітності існуючих у психіатрії понять, даючи лише загальне уявлення про їх властивості.


Читайте також:

  1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  3. VІ. План та організаційна структура заняття
  4. Алгоритми шифрування в електронних картах
  5. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
  6. Вид заняття: лекція
  7. Вид заняття: лекція
  8. Вид заняття: лекція
  9. Вид заняття: лекція
  10. Вид заняття: лекція
  11. Вступне заняття
  12. Гігієнічна оцінка заняття з фізичної культури




Переглядів: 439

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Клінічна класифікація | Розлади сприйняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.