Банківська система Англії складається з трьох рівнів. Найвищий рівень обіймає Банк Англії.
У функції Банку Англії входить:
а) кредитування уряду, інших банків, деяких вітчизняних та іноземних установ;
б) обслуговування державного боргу проведенням ринкових операцій на фондовій біржі, контроль за ринком коротко- і середньострокових позичок через встановлення мінімальної ставки позичкового процента;
в) консультування Міністерства фінансів, окремих фірм і міжнародних фондів.
Середній поверх належить торговельним (акцептним) банкам і дисконтним будинкам.
Термін “торговельні (акцептні)” застосовується до 16 членів Комітету акцептних банків — особливих установ, що спеціалізуються на кредитуванні зовнішньої торгівлі, їхніми головними операціями є акцепт (тобто згода або гарантія оплати) векселів експортерів, а також внутрішніх векселів, випуск в обіг іноземних цінних паперів тих держав, які потребують кредитів.
Дисконтні будинки — 11 фірм, які складають Асоціацію Лондонського дисконтного ринку, — займаються наданням коштів під векселі до закінчення строку їх дії за нижчою ціною. Таким чином, дисконтні будинки забезпечують короткострокові позички урядові, іншим банкам, фірмам.
Нижчий поверх займають комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи. Комерційні банки збирають вільні кошти і надають їх клієнтам за умови повернення з процентом, обслуговують поточні рахунки. Будівельні товариства збирають кошти і надають їх як кредити тим, хто бажає придбати нерухомість. Фінансові будинки обслуговують придбання через кредит товарів довготермінового користування. Страхові компанії надають у кредит кошти, отримані від тих фізичних осіб та підприємств, які страхують своє життя, майно, доходи тощо.