Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Науково-технічна революція у другій половині ХХ ст.

Динаміка розвитку зовнішньої торгівлі істотно вплинула на ситуацію на світовому ринку. Провідне місце належало економічно розвиненим країнам. Перше місце в світовому експорті зберегли США — 15,4 % .

Відбулися принципові зрушення в товарній структурі міжнародної торгівлі. Значення сировини і продуктів харчування зменшилося, а палива — зросло. Значно розширилася торгівля готовими виробами. У структурі промислових товарів 1/3 припадала на машини, обладнання, засоби транспорту. Соціалістичні країни індустріалізували господарства на власній технічній базі, тому їхня частка у світовому імпорті-експорті машин була незначною — 12—13 %.

Ринком збуту продукції обробної промисловості, який швидко зростав, були країни, що розвиваються. У свою чергу, вони постачали на світовий ринок менше ніж 10 % готових виробів, 1,3 % машин і обладнання.

Змінився географічний розподіл зовнішньої торгівлі, який визначався економічною інтеграцією країн і відбувався в рамках ЄС, РЕВ, Європейської асоціації вільної торгівлі. До її складу входили Великобританія, Австрія, Данія, Норвегія, Португалія, Швейцарія, Швеція.

Загальною тенденцією для всіх країн, що розвиваються, було поступове зменшення взаємної торгівлі. Основні їхні партнери — економічно розви­нені країни світу. Зовнішня торгівля між останніми розвивалася найбільш динамічно і становила до 80 % їхнього торгового обороту.

Стимулюючим фактором зростання міжнародної торгівлі, зміни її товарної та галузевої структури було поглиблення міжнародного поділу праці під виливом науково-технічного прогресу. Внаслідок спеціалізації, кооперації, особливо в обробній промисловості, в торговий оборот залучалися проміжні товари (вузли, деталі). Значний вплив мало зростання обсягу міжнародних внутрішньокорпораційних поставок транснаціональних ком­паній і міжнародних монополій, який перевищував 30% товарообігу на світовому ринку. Зменшилася залежність економічно розвинених держав від натуральної сировини. Індустріалізація сільського господарства спричинила повну самозабезпеченість продуктами харчування і зменшення їхнього імпорту.

Протягом 50 —60-х років для більшості економічно розвинених країн постійною ознакою був пасив зовнішньої торгівлі внаслідок перевищення імпорту над експортом. Лише в США, Японії, Італії, ФРН експорт постійно був вищим, ніж імпорт. Торговий дефіцит компенсувався за рахунок доходів від іноземних інвестицій, туристичного бізнесу, продажу послуг в інших сферах. У 70-х роках науково-технічний прогрес посилив інтеграційні процеси в європейських країнах, які сприяли їхньому економічному суперництву з США та Японією. Назріла проблема створення для ЄС єдиної валютної системи. У 1973 р. в ЄС вступили Великобританія, Ірландія, Данія, що посилило його економічну могутність.

Протягом 70 —90-х років продовжувала свою діяльність Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ). До неї входили: Австрія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Швейцарія. Між державами було скасовано митні бар'єри та кількісні перевезення товарів. Однак у цій спільноті були відсутні єдині зовнішні тарифи. Кожна країна з державами проводила самостійну економічну політику: товари цих країн не могли вільно пересуватися всередині ЄАВТ.

Структурні зміни в економіці економічно розвинених держав супроводжувалися розвитком сфери нематеріального виробництва, тобто сфери послуг. Найприбутковішими у цій галузі є фрахт, транспорт, туризм.

У міжнародно-економічних відносинах величезне значення має науково-технічна інформація. Економічно розвинені країни особливу увагу сьогодні приділяють розвитку науково-технічного прогресу. Значні інвестиції вкладаються у НДДКР.

Наймогутніший економічний потенціал сконцентровано у сімці країн - США, Японії, Німеччині, Франції, Великобританії, Канаді, Італії. Інтернаціоналізація виробництва сприяє підвищенню ефективності національних економік, прискорює розвиток науки, техніки, зростання життєвого рівня.

Закінчилася конфронтація між так званим соціалістичним табором і економічно розвиненими державами. Дедалі більше країн, вирвавшись із "соціалістичної" системи, намагаються увійти в економічні, політичні, культурні, воєнні структури Європейського Союзу.

Особливою тенденцією міжнародних економічних відносин стало не тільки зростання інвестицій на модернізація виробництва, а й раціональне його розміщення. Усуваються шкідливі для людини і навколишнього середовища енергоємні виробництва.

У "третьому світі" з'явилися країни, які швидко розвиваються. Вони виробляють і експортують готову продукцію, в тому числі наукоємну. Для цього створюються промислові зони, звільнені від податків та мита. Головний напрям їхнього розвитку становить експорт товарів на світовий ринок. Організатором промислового виробництва у цих країнах та регулятором експортно-імпортних операцій є транснаціональні компанії. Світове співтовариство мусить рахуватися з тим, що у "третьому світі" зберігається градація країн на слаборозвинені, середнього розвитку і такі, що вийшли на сучасний рівень.

Світ сьогодні економічно інтегрується. Головна мета союзів держав, яких сьогодні є господарське зближення в ім'я прогресу. Наймогутніший з них — Європейський Союз.

На сучасному етапі світова економіка формується в процесі інтер­націоналізації господарського життя. Понад 200 незалежних держав пов'язані у сфері виробництва, капіталовкладень, міграції робочої сили в області науки і техніки.

США зберігають промислове і науково-технічне лідерство у світі, починаючи з 20-х років ХХ сторіччя, тому не дивовижно, що саме тут починається Третя промислова революція. Хронологічно, її початком вважається поява першого мікропроцессора, який перевернув сучасну техніку і технологію.

Її джерелом були значимі відкриття у фізиці (наприклад, особливості структури і розподілу атомного ядра; пізніше - керована ядерна реакція; квантова теорія, основи електроніки), хімії, біології, технічних науках.

Науково-технічна революція базувалася на трьох науково-технічних напрямках: освоєння енергії атома; створення синтетичних матеріалів; кібернетика й обчислювальна техніка. Вищим науково-технічним досягненням ХХ сторіччя стало освоєння людиною космічного простору в результаті синтезу науково-технічних напрямків: математика і космонавтика; теорія керування й ЕОМ; металургія і приладобудування ракетної й оптичної техніки.

Технічний прогрес почав проникати й у побут. Проте, основні досягнення НТР в умовах протистояння двох систем використовувалися в основному військовими галузями. Серед недоліків НТР можна виділити наступні: вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, посилення експлуатації країн, що розвиваються. Ці причини викликали кризу 70-х років: енергетичну, технологічну, економічну, екологічну, соціальну.

Матеріальною основою подолання кризи стала друга НТР або інформаційно-електронна революція, яка ознаменувала перехід від постіндустриального технологічного засобу виробництва. Її ядром стала тріада базових науково-технічних напрямків: мікроелектроніка; біотехнологія; інформатика.

Ці базові напрями є фундаментом якісних змін усіх сфер життєдіяльності товариства - виробничої і соціальної. Вичерпання традиційних енергоресурсів і їх висока екологічна небезпека змушують шукати й освоювати нетрадиційні джерела енергії (сонячної, повітряної тощо), високотемпературну провідність і мікропроцесорну техніку для накопичення і заощадження енергії.

Підходить до свого закінчення залізний вік (залізо було основним конструкторським матеріалом практично 3 тисячоріччя). Пріоритет віддається матеріалам з особливими властивостями: композитам, кераміці, пластмасам і синтетичним смолам, виробам із металевих порошків. Відбувається освоєння принципово нових технологій - геотехнології при видобутку сировини, маловітходних і безвідхідних технологій при його опрацюванні, мембранні, плазменні, лазерні, електроімпульсивні технології.

Корінні зміни відбуваються в техніці, зв'язку і транспорті. Волокно-оптичні лінії зв'язку, космічний, факсимільний, стільниковий зв'язок здійснюють переворот у цій галузі. До принципово нових видів транспорту належать кораблі на повітряних подушках, залізничний транспорт на магнітній подушці, електромобілі тощо. Проходить вже друга «зелена революція» у виробництві. На перший план виходить виробництво екологічно чистих продуктів харчування з використанням методів біотехнології, скорочення забруднення природного середовища гербіцидами і пестицидами, мінеральними добривами, використання мікропроцесорної агротехніки й інтенсивних технологій, що забезпечує одержання прогнозованих врожаїв.

Якщо для першої НТР було характерно наукове і військове освоєння космосу, то для другої - технологічне і промислове.

В даний час здійснюються комерційні запуски супутників, без них неможливо існування сучасного зв'язку. Доведено, що в космосі можна вирощувати кристали, використовувати унікальні біотехнології.

Друга НТР обумовила радикальні зміни у формах організації виробництва. Поступово місце гігантів займають малі і середні підприємства з виробничим циклом, які гнучко програмуються і швидко перебудовуються. Ці підприємства можуть за умови виникнення необхідності об'єднуватися в м'які інтеграційні форми - консорціуми, асоціації, багатогалузеві фінансово-промислові групи. Такі трансформації забезпечують і прискоряють реакцію на ринкові зміни, сприяють зниженню накладних витрат.

Дрібний і середній бізнес у Японії, Італії, Іспанії, Франції й інших країнах випускає більше половини валового національного продукту, забезпечує додаткові робітники місця, відрізняється високою швидкістю реакції на іновації.

Використання ЕОМ, особливо персональних комп'ютерів і інформаційних технологій дозволяє автоматизувати складні процеси управління виробництвом, економікою і соціальною сферою, підвищує обгрунтованість рішень, а також якість контролю за їхнім виконанням і за якістю продукції.

Значні зміни відбулися в сфері обігу. Для проведення маркетингових досліджень і прогнозів, кривої формування цін, аналізу ринкової кон'юнктури, опрацювання банківської і комерційної інформації, розрахунків системи економічних індикаторів і індексів, використовуються сучасні інформаційні технології.

Внутрішня торгівля теж стала електронною. Про це свідать наступні нововведення:

- продаж електронних товарів (аудіо-, відеоапаратури, персональних комп'ютерів, калькуляторів, електронних ігор, тощо);

- використання електронних касових апаратів і фасованих товарів з обов'язковим електронним (або штрих-) кодом;

- безготівкова торгівля за допомогою електронних кредитних карток.

Зміни відбуваються також і в банківській сфері. Так, широко використовуються банкомати - автомати для видачі готівки по електронних кредитних картках.

Що стосується країн-лідерів епохи НТР, то тут відбуваються значні зміни. На друге місце після США швидко і упевнено вийшла Японія, причому в більшості сучасних галузей вона наздогнала США. Приклад Японії вселив надію в так звані «нові індустріальні країни», або як їх ще називають «азіатські дракони» - Південну Корею, Сінгапур, Тайвань, Гонконг, Малайзію, Індонезію. Вони розвивають найсучасніші галузі промисловості, пов'язані з електронікою, як самостійно, так і на основі японських і американських технологій. Деякі вчені вважають, що саме країни басейну Тихого океану сформують найбільше активну зону економічного і науково-технічного розвитку світу у XXI сторіччі.

 


Читайте також:

  1. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  2. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
  3. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
  4. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
  5. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  6. Вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні.
  7. Визвольна революція українського народу сер. 17 століття. Воєнні дії 1648-1649 р.р.
  8. Галицько-Волинське князівство, його політичний розвиток у 12 - першій половині 14ст
  9. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині ХІХ ст.
  10. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст.
  11. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст.
  12. Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Рейганомика”, її результати | Неокейнсіанство

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.