У XIX ст. поряд із симфоніями, сонатами у ряду великих композиторів, зокрема, в романтиків, провідним жанром є порівняно невеликі твори ліричного, а іноді й танцювального характеру. Для творчості композиторів-романтиків характерні елементи фантастики, казковості, образності, програмності. Їхні твори часто близькі до народної тематики, до природи. Твори нерідко об’єднуються якою-небудь спільною ідеєю і становлять цикл. Такими є, наприклад, фортепіанні цикли Шумана „Карнавал” і „Метелики”, цикли Шуберта „Експромти” й „Музичні моменти”.
Роберт Шуман.Цейнімецький композитор-романтик писав здебільшого фортепіанні твори, пісні і романси. Менш відомі його симфонії. У його творчості своєрідно поєднувалось відображення навколишнього життя з фантастикою. Кілька своїх творів він називає „Фантастичними п’єсами”. Для творів Шумана характерні контрасти: поєднання поривчастості, бурхливого настрою і ніжності, задушевності, мрійності. Дуже цікавий його „Карнавал” і „Метелики”. У святковій ході, зображеній в „Карнавалі”, музичні образи масок чергуються з танцями. „Альбом для юнацтва” і „Дитячі сцени” Шумана − це збірники п’єс, яскравих, різноманітних за змістом, доступних для дітей. Великої популярності набув також квінтет Шумана.