Наприкінці 20-х років сталінське керівництво СРСР зробило нову спробу реалізувати комуністичну ідею. Комунізм мислився як всебічно модернізоване суспільство, яке. на відміну від ринкового, будується на засадах планово-директивного управління, жорсткої централізації усіх сфер життя, їхньої уніфікації згідно з розробленими партійно-державними верхами СРСР зразками. Була відкрита нова сторінка історії Наддніпрянщини.
Якщо роки нової економічної політики характеризувалися компромісом між потребами економічного й національного розвитку України, з одного боку, і прагненням більшовицького керівництва СРСР — з іншого, то з кінця 20-х років цьому компромісу було покладено край.
У 1927-1929 рр. з непом було покінчено. Сталін повернувся до «воєнно-комуністичних» методів управління економікою і суспільно-політичним життям. Передбачалося, що за допомогою цих методів буде забезпечена швидка індустріалізація, з’являться потужні промислові комплекси, будуть модернізовані всі сфери життя суспільства і за 10—15 років Радянський Союз пройде той шлях, на який передовим капіталістичним країнам довелося витратити сотні років.