Запитання і завдання

Ввічливість, тактовність, етична відповідальність при розробці плану вирішення проблеми клієнта

Після того, як соціальний працівник зібрав достатню інформацію й прийняв рішення, він може рекомендувати своєму клієнтові різні можливі варіанти вирішення проблеми. Аналізуючи кожен з обраних варіантів, варто розглядати всі його можливі аспекти – правові, психологічні, побутові, медичні та ін., намагаючись передбачити можливі негативні наслідки, які можуть мати місце у випадку вибору того чи іншого варіанту.

При цьому не слід наполягати на виборі одного з них – це право належить клієнтові. Якщо клієнт наполегливо вимагає конкретних рекомендацій у частині своїх наступних дій, то необхідно все ж, уникати їх, оскільки, незважаючи на зацікавленість клієнта в успішному вирішенні проблеми, він міг деякі подробиці справи забути або не надати їм значення і тому не повідомити консультанта, а без них конкретика просто неможлива. Крім того, маючи цілком певні особистісні якості, діяльність клієнт швидше за все залежатиме саме від них, хоча у випадку несприятливого результату звинувачуватиме переважно соціального працівника.

Якщо клієнтові необхідно кілька консультацій, то варто відразу обговорити, коли й у зв’язку з чим буде проведена наступна, при цьому соціальний працівник може виявити наполегливість – це допоможе клієнтові мобілізуватися й виконати заплановані дії вчасно. Якщо ж термін наступної консультації точно встановити неможливо, необхідно домовитися про способи взаємного інформування. Консультаційна робота припиняється, коли проблема клієнта вирішена або за його бажанням. Якщо клієнт зненацька перестав відвідувати консультації, соціальному працівникові варто зв’язатися з ним і з’ясувати, чому це сталося.

Для першої зустрічі варто запросити клієнта до установи соціального захисту – це дозволить створити відповідну обстановку для бесіди; причому у цьому випадку рекомендації стосовно поведінки і дії соціального працівника не будуть відрізнятися від тих, які були викладені вище, однак тон бесіди тепер має бути діловий. Надалі зустрічі можуть відбуватися в міру необхідності як у приміщенні соціальної служби, так і за місцем роботи або проживання клієнта. При кожній зустрічі доцільно обмінюватися інформацією про результати діяльності й координувати плани на майбутнє. За підсумками роботи кожному з учасників спільної діяльності варто висловити слова подяки.

1. Розкрийте сутність понять гуманізм, гуманність, альтруїзм, співчуття, щирість, милосердя. Яке значення мають ці морально-етичні категорії для особистості соціального працівника і його діяльності? 2. Що таке комунікабельність? 3. Які етичні правила знайомства соціального працівника з клієнтом? 4. Які морально-етичні вимоги до вітання, представлення, звертання, спілкування соціального працівника з клієнтом? 5. Які чинники допомагають встановити контакти з людьми? Чого треба уникати при цьому? 6. як повинен себе вести соціальний працівник при розробці плану вирішення проблем клієнта?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Культура поведінки соціального працівника з клієнтом: знайомство, вітання, представлення, звертання, спілкування тощо	\|	Етичні особливості роботи соціального працівника з людьми похилого віку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.