МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Суть інфраструктури ринкуОднією з умов функціонування ринку є існування взаємозалежної системи організацій, що обслуговують потоки товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, що переміщуються в межах ринкової системи під впливом ринкових стимулів. І чим більший ринок, тим більше в ньому зайнятих спеціалізованих організацій, що обслуговують його. В економічній літературі сукупність таких організацій (інститутів) визначається поняттям «ринкова інфраструктура».
Термін «інфраструктура» (від латин., Infra - основа, фундамент, і struktura - будова, взаєморозташування) вперше був застосований у дослідженнях західних економістів. Є декілька варіантів пояснення походження даного терміну. Відповідно до одного з них виникнення інфраструктури пов'язано з будівельним виробництвом, тобто вона ототожнювалася з фундаментом будь-якого будови. Інший пов'язує походження терміна з військовим профілем дій, як комплекс споруд і комунікацій, що забезпечують успішні військові операції. У 40-ті роки минулого століття під інфраструктурою розуміли сукупність галузей, що сприяють нормальному функціонуванню матеріального виробництва. Суть інфраструктури слід розглядати з урахуванням таких підходів, як хронологічний, генеалогічний, структурно-логічний і функціональний. Хронологія появи перших спроб вживання терміну «інфраструктура» в економічній літературі (виходячи з аналізу опублікованих в різних країнах робіт), значною мірою досить невизначена. В одних роботах вказується післявоєнний період, кінець 40-х років XX в., в інших стверджується, що термін «інфраструктура» був введений в економічну науку в 1955 р. американським економістом П. Розенштейном-Роданом. Поняття «інфраструктура» він застосував до «усіх умов навколишнього суспільного середовища, необхідним для того, щоб приватна промисловість була в змозі зробити перший ривок». Англійський економіст А. Янгсон називає першовідкривачем даного терміну X. Зінгера, який у своїх роботах на початку 40-х років вжив термін «overhead саріtal» - «інфраструктура». Американський економіст П. Розенштейн-Родан включав в інфраструктуру «базові галузі економіки (енергетику транспорт, зв'язок), розвиток яких відбувається більш швидкими темпами і дуже швидко окупається». Значна частина зарубіжних і вітчизняних дослідників, конкретизуючи природу інфраструктури, приходять до думки про те, що найбільш істотною ознакою зазначеної категорії є її роль у створенні загальних передумов відтворювального процесу, загальних умов зростання суспільного виробництва і прогресу. Разом з тим «загальні умови» трактують неоднозначно. Слід підкреслити, що економічна категорія «інфраструктура» трактується в спеціальній літературі неоднозначно. Так, автори наукового видання «Інфраструктура товарного ринку» В.П. Федько і Н.С. Федько під інфраструктурою розуміють «сукупність видів діяльності, які забезпечують ефективне функціонування об'єктів ринкової економіки та їх єдність у певному реальному ринковому просторі» [2]. Проф. І.К. Біляївський трактує інфраструктуру ринку як «совокупність допоміжних підгалузей і засобів, що організаційно та матеріально забезпечують основні ринкові процеси, взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товару, обмін товарів на гроші, а також господарсько-економічну та фінансову діяльність ринкових структур» . Різноманіття думок про суть інфраструктури дозволяє зробити висновок про те, що, з однієї точки зору, інфраструктура- це сукупність галузей та суб'єктів господарювання, а з іншого - це сукупність організаційних, виробничих і соціальних функцій ринку.
Сучасне розуміння інфраструктури включає найважливіші блоки, що визначають ефективність функціонування економіки в цілому (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Склад інфраструктури комплексу економіки
Виробнича інфраструктура є сукупністю галузей і підгалузей, основними функціями яких є виробничі послуги та забезпечення економічного обігу в народному господарстві. Вони створюють загальні умови для розміщення та успішного функціонування суспільного виробництва. Виробнича інфраструктура включає: - транспорт всіх видів для обслуговування виробництва; - засоби зв'язку для обслуговування виробництва; - матеріально-технічну постачання і систему просування товарів; - підприємства, що забезпечують заготовку та збут сільськогосподарської продукції; - об'єкти електроенергетики. Соціально-побутова інфраструктура - це сукупність галузей і підгалузей, що забезпечують матеріальні, культурні та побутові умови для розміщення та нормальної життєдіяльності людей. Оскільки практична реалізація цих умов виражається в послугах і духовних благах, то соціально-побутову інфраструктуру можна назвати сферою виробництва послуг і духовних благ. У галузевій класифікації соціально-побутова інфраструктура представлена: - освітою, - охороною здоров'я, - фізкультурою і спортом, - культурою і мистецтвом, - роздрібною торгівлею та ресторанним господарством, - житлово-комунальним господарством, - побутовим обслуговуванням, - пасажирським транспортом, - зв'язком для обслуговування населення. Інституційна інфраструктура виступає не як самостійна галузь або підгалузь, а як обслуговуюча їх у ролі керуючої підсистеми. Вона формується з організацій, які безпосередньо керують відтворювальним процесом або обслуговують сферу обігу : - установи фінансово-кредитної і банківської систем, - обчислювальні центри тощо). Екологічна інфраструктура складається із споруд і об'єктів, призначених для охорони, відтворення і поліпшення навколишнього природного середовища. Формування екологічної інфраструктури стало першочерговою необхідністю сучасного етапу розвитку суспільства, обумовленого зростанням темпів видобутку і використання різних природних ресурсів, забрудненням зовнішнього середовища відходами виробництва і споживання.
Персональна інфраструктура охоплює кількість і «якість» (рівень підготовки) людей, що приймають участь в розподілі праці товарного господарства, з урахуванням їх роботи, яка сприяє підвищенню ступеня інтеграції господарської діяльності. Інфраструктура за своїм змістом має ряд властивих їй ознак: 1) вона є продуктом розвитку продуктивних сил суспільства; 2) вона виступає як результат процесу виробництва матеріальних благ; 3) її зміст визначається внутрішньою економічною єдністю галузей, які її формують, та видів діяльності; 4) вона є відображенням тих економічних відносин, які склалися на даному етапі розвитку або властиві певному суспільству; 5) види діяльності галузей, які формують інфраструктуру, обумовлюються тими функціональними призначеннями або пріоритетами, які складаються в суспільстві. Вдосконалення інфраструктури благотворно впливає на економіку, тоді як її відсутність або недостатній розвиток може сприяти підвищенню інфляції. За результатами становлення та розвитку інфраструктури (у зіставленні з матеріальним виробництвом) можна виділити три групи країн: • першу групу представляють США, де рівень розвитку інфраструктурних складових національної економіки випереджає рівень розвитку інфраструктури; • другу групу складають країни Західної Європи, які отримали в післявоєнні роки великі інвестиційні вкладення США в свою економіку, які дозволили вирівняти темпи розвитку інфраструктури та матеріального виробництва; • третя група представлена країнами колишнього СРСР і державами колишнього соцтабору, рівень розвитку інфраструктури в яких значно відставав від рівня розвитку матеріального виробництва. Проблема полягала не в тому, що була відсутня елементарна інфраструктура, а в тому, що вона призначалася для централізованої планової економіки. Таким чином, ринкову інфраструктуру можна розглядати як сукупність організаційно-правових форм, які організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси - взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товару, обмін товарів на гроші, а також господарсько-економічну та фінансову діяльність ринкових структур. Читайте також:
|
||||||||
|