Суть інфраструктури ринку

Однією з умов функціонування ринку є існування взаємозалежної системи організацій, що обслуговують потоки товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, що переміщуються в межах ринкової системи під впливом ринкових стимулів. І чим більший ринок, тим більше в ньому зайнятих спеціалізованих організацій, що обслуговують його. В економічній літературі сукупність таких організацій (інститутів) визначається поняттям «ринкова інфраструктура».

Термін «інфраструктура» (від латин., Infra - основа, фундамент, і struktura - будова, взаєморозташування) вперше був застосований у дослідженнях західних економістів. Є декілька варіантів пояснення походження даного терміну. Відповідно до одного з них виникнення інфраструктури пов'язано з будівельним виробництвом, тобто вона ототожнювалася з фундаментом будь-якого будови. Інший пов'язує походження терміна з військовим профілем дій, як комплекс споруд і комунікацій, що забезпечують успішні військові операції. У 40-ті роки минулого століття під інфраструктурою розуміли сукупність галузей, що сприяють нормальному функціонуванню матеріального виробництва.

Суть інфраструктури слід розглядати з урахуванням таких підходів, як хронологічний, генеалогічний, структурно-логічний і функціональний.

Хронологія появи перших спроб вживання терміну «інфраструктура» в економічній літературі (виходячи з аналізу опублікованих в різних країнах робіт), значною мірою досить невизначена. В одних роботах вказується післявоєнний період, кінець 40-х років XX в., в інших стверджується, що термін «інфраструктура» був введений в економічну науку в 1955 р. американським економістом П. Розенштейном-Роданом. Поняття «інфраструктура» він застосував до «усіх умов навколишнього суспільного середовища, необхідним для того, щоб приватна промисловість була в змозі зробити перший ривок». Англійський економіст А. Янгсон називає першовідкривачем даного терміну X. Зінгера, який у своїх роботах на початку 40-х років вжив термін «overhead саріtal» - «інфраструктура». Американський економіст П. Розенштейн-Родан включав в інфраструктуру «базові галузі економіки (енергетику транспорт, зв'язок), розвиток яких відбувається більш швидкими темпами і дуже швидко окупається».

Значна частина зарубіжних і вітчизняних дослідників, конкретизуючи природу інфраструктури, приходять до думки про те, що найбільш істотною ознакою зазначеної категорії є її роль у створенні загальних передумов відтворювального процесу, загальних умов зростання суспільного виробництва і прогресу. Разом з тим «загальні умови» трактують неоднозначно. Слід підкреслити, що економічна категорія «інфраструктура» трактується в спеціальній літературі неоднозначно. Так, автори наукового видання «Інфраструктура товарного ринку» В.П. Федько і Н.С. Федько під інфраструктурою розуміють «сукупність видів діяльності, які забезпечують ефективне функціонування об'єктів ринкової економіки та їх єдність у певному реальному ринковому просторі» [2].

Проф. І.К. Біляївський трактує інфраструктуру ринку як «совокупність допоміжних підгалузей і засобів, що організаційно та матеріально забезпечують основні ринкові процеси, взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товару, обмін товарів на гроші, а також господарсько-економічну та фінансову діяльність ринкових структур» .

Різноманіття думок про суть інфраструктури дозволяє зробити висновок про те, що, з однієї точки зору, інфраструктура- це сукупність галузей та суб'єктів господарювання, а з іншого - це сукупність організаційних, виробничих і соціальних функцій ринку.

Сучасне розуміння інфраструктури включає найважливіші блоки, що визначають ефективність функціонування економіки в цілому (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Склад інфраструктури комплексу економіки

Виробнича інфраструктура є сукупністю галузей і підгалузей, основними функціями яких є виробничі послуги та забезпечення економічного обігу в народному господарстві. Вони створюють загальні умови для розміщення та успішного функціонування суспільного виробництва.

Виробнича інфраструктура включає:

- транспорт всіх видів для обслуговування виробництва;

- засоби зв'язку для обслуговування виробництва;

- матеріально-технічну постачання і систему просування товарів;

- підприємства, що забезпечують заготовку та збут сільськогосподарської продукції;

- об'єкти електроенергетики.

Соціально-побутова інфраструктура - це сукупність галузей і підгалузей, що забезпечують матеріальні, культурні та побутові умови для розміщення та нормальної життєдіяльності людей. Оскільки практична реалізація цих умов виражається в послугах і духовних благах, то соціально-побутову інфраструктуру можна назвати сферою виробництва послуг і духовних благ.

У галузевій класифікації соціально-побутова інфраструктура представлена:

- освітою,

- охороною здоров'я,

- фізкультурою і спортом,

- культурою і мистецтвом,

- роздрібною торгівлею та ресторанним господарством,

- житлово-комунальним господарством,

- побутовим обслуговуванням,

- пасажирським транспортом,

- зв'язком для обслуговування населення.

Інституційна інфраструктура виступає не як самостійна галузь або підгалузь, а як обслуговуюча їх у ролі керуючої підсистеми. Вона формується з організацій, які безпосередньо керують відтворювальним процесом або обслуговують сферу обігу :

- установи фінансово-кредитної і банківської систем,

- обчислювальні центри тощо).

Екологічна інфраструктура складається із споруд і об'єктів, призначених для охорони, відтворення і поліпшення навколишнього природного середовища. Формування екологічної інфраструктури стало першочерговою необхідністю сучасного етапу розвитку суспільства, обумовленого зростанням темпів видобутку і використання різних природних ресурсів, забрудненням зовнішнього середовища відходами виробництва і споживання.

Персональна інфраструктура охоплює кількість і «якість» (рівень підготовки) людей, що приймають участь в розподілі праці товарного господарства, з урахуванням їх роботи, яка сприяє підвищенню ступеня інтеграції господарської діяльності.

Інфраструктура за своїм змістом має ряд властивих їй ознак:

1) вона є продуктом розвитку продуктивних сил суспільства;

2) вона виступає як результат процесу виробництва матеріальних благ;

3) її зміст визначається внутрішньою економічною єдністю галузей, які її формують, та видів діяльності;

4) вона є відображенням тих економічних відносин, які склалися на даному етапі розвитку або властиві певному суспільству;

5) види діяльності галузей, які формують інфраструктуру, обумовлюються тими функціональними призначеннями або пріоритетами, які складаються в суспільстві.

Вдосконалення інфраструктури благотворно впливає на економіку, тоді як її відсутність або недостатній розвиток може сприяти підвищенню інфляції.

За результатами становлення та розвитку інфраструктури (у зіставленні з матеріальним виробництвом) можна виділити три групи країн:

• першу групу представляють США, де рівень розвитку інфраструктурних складових національної економіки випереджає рівень розвитку інфраструктури;

• другу групу складають країни Західної Європи, які отримали в післявоєнні роки великі інвестиційні вкладення США в свою економіку, які дозволили вирівняти темпи розвитку інфраструктури та матеріального виробництва;

• третя група представлена країнами колишнього СРСР і державами колишнього соцтабору, рівень розвитку інфраструктури в яких значно відставав від рівня розвитку матеріального виробництва. Проблема полягала не в тому, що була відсутня елементарна інфраструктура, а в тому, що вона призначалася для централізованої планової економіки.

Таким чином, ринкову інфраструктуру можна розглядати як сукупність організаційно-правових форм, які організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси - взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товару, обмін товарів на гроші, а також господарсько-економічну та фінансову діяльність ринкових структур.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Вступ. Місце інфраструктури в системі виробничо-економічних відносин.	\|	Характеристика основних елементів інфраструктури товарного ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.037 сек.