МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Суть інфраструктури ринкуОднією з умов функціонування ринку є існування взаємозалежної системи організацій, що обслуговують потоки товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, що переміщуються в межах ринкової системи під впливом ринкових стимулів. І чим більший ринок, тим більше в ньому зайнятих спеціалізованих організацій, що обслуговують його. В економічній літературі сукупність таких організацій (інститутів) визначається поняттям «ринкова інфраструктура».
Термін «інфраструктура» (від латин., Infra - основа, фундамент, і struktura - будова, взаєморозташування) вперше був застосований у дослідженнях західних економістів. Є декілька варіантів пояснення походження даного терміну. Відповідно до одного з них виникнення інфраструктури пов'язано з будівельним виробництвом, тобто вона ототожнювалася з фундаментом будь-якого будови. Інший пов'язує походження терміна з військовим профілем дій, як комплекс споруд і комунікацій, що забезпечують успішні військові операції. У 40-ті роки минулого століття під інфраструктурою розуміли сукупність галузей, що сприяють нормальному функціонуванню матеріального виробництва. Суть інфраструктури слід розглядати з урахуванням таких підходів, як хронологічний, генеалогічний, структурно-логічний і функціональний. Хронологія появи перших спроб вживання терміну «інфраструктура» в економічній літературі (виходячи з аналізу опублікованих в різних країнах робіт), значною мірою досить невизначена. В одних роботах вказується післявоєнний період, кінець 40-х років XX в., в інших стверджується, що термін «інфраструктура» був введений в економічну науку в 1955 р. американським економістом П. Розенштейном-Роданом. Поняття «інфраструктура» він застосував до «усіх умов навколишнього суспільного середовища, необхідним для того, щоб приватна промисловість була в змозі зробити перший ривок». Англійський економіст А. Янгсон називає першовідкривачем даного терміну X. Зінгера, який у своїх роботах на початку 40-х років вжив термін «overhead саріtal» - «інфраструктура». Американський економіст П. Розенштейн-Родан включав в інфраструктуру «базові галузі економіки (енергетику транспорт, зв'язок), розвиток яких відбувається більш швидкими темпами і дуже швидко окупається». Значна частина зарубіжних і вітчизняних дослідників, конкретизуючи природу інфраструктури, приходять до думки про те, що найбільш істотною ознакою зазначеної категорії є її роль у створенні загальних передумов відтворювального процесу, загальних умов зростання суспільного виробництва і прогресу. Разом з тим «загальні умови» трактують неоднозначно. Слід підкреслити, що економічна категорія «інфраструктура» трактується в спеціальній літературі неоднозначно. Так, автори наукового видання «Інфраструктура товарного ринку» В.П. Федько і Н.С. Федько під інфраструктурою розуміють «сукупність видів діяльності, які забезпечують ефективне функціонування об'єктів ринкової економіки та їх єдність у певному реальному ринковому просторі» [2]. Проф. І.К. Біляївський трактує інфраструктуру ринку як «совокупність допоміжних підгалузей і засобів, що організаційно та матеріально забезпечують основні ринкові процеси, взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товару, обмін товарів на гроші, а також господарсько-економічну та фінансову діяльність ринкових структур» . Різноманіття думок про суть інфраструктури дозволяє зробити висновок про те, що, з однієї точки зору, інфраструктура- це сукупність галузей та суб'єктів господарювання, а з іншого - це сукупність організаційних, виробничих і соціальних функцій ринку.
Сучасне розуміння інфраструктури включає найважливіші блоки, що визначають ефективність функціонування економіки в цілому (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Склад інфраструктури комплексу економіки
Виробнича інфраструктура є сукупністю галузей і підгалузей, основними функціями яких є виробничі послуги та забезпечення економічного обігу в народному господарстві. Вони створюють загальні умови для розміщення та успішного функціонування суспільного виробництва. Виробнича інфраструктура включає: - транспорт всіх видів для обслуговування виробництва; - засоби зв'язку для обслуговування виробництва; - матеріально-технічну постачання і систему просування товарів; - підприємства, що забезпечують заготовку та збут сільськогосподарської продукції; - об'єкти електроенергетики. Соціально-побутова інфраструктура - це сукупність галузей і підгалузей, що забезпечують матеріальні, культурні та побутові умови для розміщення та нормальної життєдіяльності людей. Оскільки практична реалізація цих умов виражається в послугах і духовних благах, то соціально-побутову інфраструктуру можна назвати сферою виробництва послуг і духовних благ. У галузевій класифікації соціально-побутова інфраструктура представлена: - освітою, - охороною здоров'я, - фізкультурою і спортом, - культурою і мистецтвом, - роздрібною торгівлею та ресторанним господарством, - житлово-комунальним господарством, - побутовим обслуговуванням, - пасажирським транспортом, - зв'язком для обслуговування населення. Інституційна інфраструктура виступає не як самостійна галузь або підгалузь, а як обслуговуюча їх у ролі керуючої підсистеми. Вона формується з організацій, які безпосередньо керують відтворювальним процесом або обслуговують сферу обігу : - установи фінансово-кредитної і банківської систем, - обчислювальні центри тощо). Екологічна інфраструктура складається із споруд і об'єктів, призначених для охорони, відтворення і поліпшення навколишнього природного середовища. Формування екологічної інфраструктури стало першочерговою необхідністю сучасного етапу розвитку суспільства, обумовленого зростанням темпів видобутку і використання різних природних ресурсів, забрудненням зовнішнього середовища відходами виробництва і споживання.
Персональна інфраструктура охоплює кількість і «якість» (рівень підготовки) людей, що приймають участь в розподілі праці товарного господарства, з урахуванням їх роботи, яка сприяє підвищенню ступеня інтеграції господарської діяльності. Інфраструктура за своїм змістом має ряд властивих їй ознак: 1) вона є продуктом розвитку продуктивних сил суспільства; 2) вона виступає як результат процесу виробництва матеріальних благ; 3) її зміст визначається внутрішньою економічною єдністю галузей, які її формують, та видів діяльності; 4) вона є відображенням тих економічних відносин, які склалися на даному етапі розвитку або властиві певному суспільству; 5) види діяльності галузей, які формують інфраструктуру, обумовлюються тими функціональними призначеннями або пріоритетами, які складаються в суспільстві. Вдосконалення інфраструктури благотворно впливає на економіку, тоді як її відсутність або недостатній розвиток може сприяти підвищенню інфляції. За результатами становлення та розвитку інфраструктури (у зіставленні з матеріальним виробництвом) можна виділити три групи країн: • першу групу представляють США, де рівень розвитку інфраструктурних складових національної економіки випереджає рівень розвитку інфраструктури; • другу групу складають країни Західної Європи, які отримали в післявоєнні роки великі інвестиційні вкладення США в свою економіку, які дозволили вирівняти темпи розвитку інфраструктури та матеріального виробництва; • третя група представлена країнами колишнього СРСР і державами колишнього соцтабору, рівень розвитку інфраструктури в яких значно відставав від рівня розвитку матеріального виробництва. Проблема полягала не в тому, що була відсутня елементарна інфраструктура, а в тому, що вона призначалася для централізованої планової економіки. Таким чином, ринкову інфраструктуру можна розглядати як сукупність організаційно-правових форм, які організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси - взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товару, обмін товарів на гроші, а також господарсько-економічну та фінансову діяльність ринкових структур. Читайте також:
|
||||||||
|