Організаційно-педагогічна дільність керівника закладу освіти

В організаційно-педагогічній діяльності керівників шкіл виокремлюють шість основних напрямів.

1. Виховна діяльність директора школи спрямована:

• на створення в педагогічному колективі єдиних ціннісних орієнтацій, того св тоглядного потенціалу, на основі якого забезпечується формування погляді і переконань кожного вчителя, відповідність його виховних ідеалів соціальні му призначенню педагога;

• на постійне збагачення і духовне зростання педагога в процесі його вихованні ісамовиховання, позитивно впливає на формування і збагачення особистою сучасного школяра, проектування морального становлення, духовного облич чя майбутнього громадянина;

• на вивчення кожного учня та вчителя, діагностику їх особистісних і професіо нальних можливостей, потреб та інтересів, рівня навченості та вихованості розвитку колективу і кожного його члена.

2. Суспільно-організаторська діяльність передбачає:

• залучення загальношкільних організацій до вирішення навчально-виховнш соціально-побутових, управлінських завдань, необхідність організації спільно діяльності керівників і суспільних організацій школи, позашкільних заклади щодо здійснення всіх соціальних перетворень;

• створення шкільної та методичної ради, організацію їх роботи спільно з педй гогічною радою; демократизацію стилю, характеру організаційних відносин! громадськими організаціями; керівник включає їх у процес управління і ро бить їх співорганізаторами та відповідальними за результативність діяльносі школи.

3. Інструктивно-методична діяльність.

Головне завдання директора школи — організувати життя шкільного колега ву відповідно до нормативних документів про школу, систематично проводити відповідний інструктаж учителів, учнів, батьків із метою пояснення основнш положень цих документів і шляхів реалізації їх у навчально-виховному процесі

4. Педагогічна діяльність.

Директор школи — це не лише керівник, організатор, але й педагог. У його педагогічній діяльності можна виокремити два аспекти: діяльність як вчителя з навчання, виховання і розвитку учнів і діяльність із професійного навчання вчителів.

5. Адміністративно-розпорядча діяльність.

На відміну від інших членів колективу директору надана влада і він особисто відповідає за стан і якість навчально-виховного процесу. Він повинен приймати оперативні конкретні і чіткі рішення за всіма питаннями, які висуває життя шкільного колективу.

6. Фінансово-господарська діяльність.

Необхідності виокремлення цього виду діяльності сприяли наявність у шкільному колективі навчально-допоміжного й обслуговуючого персоналу, необхідність вирішення фінансово-господарських питань, пов'язаних із функціонуванням школи й усіх підсистем, експлуатацією шкільної будови.

Принципи організаційно-педагогічної діяльності керівника школи спрямовані на організацію діяльності шкільного колективу і передбачають необхідність оцінки її результатів для організації вирішення нових завдань, розділяють за двома критеріями:

• за організацією дій: науковості, цілеспрямованості, плановості, головної ланки, стимулювання, безперервності;

• за організацією оцінки: компетентності, об'єктивності, оптимальності.

Принцип науковості потребує від керівника закладу обов'язкового використання при визначенні цілей, змісту та методів управління результатів наукових досліджень, новітніх досягнень у педагогіці, психології, теорії управління та практичного досвіду.

Принцип цілеспрямованості органічно пов'язаний із наступністю та перспективністю управлінської діяльності, використовується для конкретизації і лей і завдань управління освітнім процесом. Цілеспрямованість потребує є ності змістовного і методичного апаратів, організації діяльності і створені матеріальних умов для досягнення цілей, чіткої регламентації під час руху, визначеної мети.

Принцип плановості. Планування є однією з найважливіших функцій упраї ління. Принцип плановості витікає з об'єктивних законів розвитку суспільств Навчитися планувати роботу колективу і власну діяльність — важливе завдані кожного керівника. Чіткий, конкретний, добре продуманий план є необхідна передумовою успішного здійснення управління освітнім закладом.

Принцип безперервності витікає із діалектичного принципу розвитку, безперевної еволюції матеріального світу, економічного та духовного життя в суспільстві.

Принцип головної ланки передбачає визначення головного чинника, причк його виникнення, що дає можливість керівнику виробити заходи щодо регулі вання педагогічного процесу і цим усунути дію інших чинників, менш суттєвих або випадкових.

Принцип стимулювання відображає думку про вирішальну роль виконавці у будь-якій справі. Стимулювання виступає не тільки як засіб адекватної оціни праці, а й як засіб наповнення смислового змісту праці такими чинниками, яі матимуть для працівників більш вагомий зміст.

Принцип компетентності випливає з багатомірності сутності об'єктів управління, умов, в яких вони функціонують.

Принцип об'єктивності передбачає повне й беззастережне організаційне забезпечення життєдіяльності об'єктів. Відтворити в управлінському рішенні максимум особливостей об'єкта, ситуацій, у яких він перебуває в системі зв'язків внутрішнього і зовнішнього порядку і є найвищою управлінською об'єктивністю.

Принцип оптимальности Оптимальність розглядається як умова необхідності і достатності. Ця умова є обов'язковою для всієї організаційно-педагогічної діяльності керівника як при її плануванні й організації, так і при аналізі та оцінці ефективності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лінійна структура управління	\|	Організаційно-педагогічні методи управлінської діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.