Поняття та значення доказів. Належність і допустимість доказів. Класифікація доказів.

Успішне вирішення завдань кримінального судочинства потребує, щоби по кожному кримінальному провадженню, яке розглядається судом, був винесений законний та обґрунтований вирок, щоби у цьому вироку був наданий правильний аналіз об’єктивної дійсності, була надана відповідь на питання: чи було вчинено кримінальне правопорушення і хто його вчинив.

Оскільки кримінальне правопорушення завжди є подією минулого для тих, хто розслідує обставини його вчинення або розглядає справу по суті, то ці особи не можуть особисто спостерігати, як правопорушення було вчинено. Якщо слідчий, прокурор, слідчий суддя,суд випадково стануть очевидцями вчинення правопорушення, то вони не вправі проводити розслідування або судовий розгляд. Такі особи допитуються в якості свідків.

Тому встановлення фактів об’єктивної дійсності у кримінальному процесі здійснюється опосередкованим шляхом – а саме, шляхом використання відповідних доказів, за допомогою яких ці факти пізнаються. Найчастіше ці факти пізнаються із показань осіб, які сприймали особисто обставини вчиненого кримінального правопорушення ( свідок розповідає, що він бачив або чув тощо). Але разом із тим, у кримінальному судочинстві іноді можливе особисте пізнання суб’єктами, що ведуть процес, деяких фактів, що продовжують існувати і після вчиненого кримінального правопорушення ( при проведенні огляду місця події, огляді судом речових доказів). Таке безпосереднє пізнання слідчим або судом може здійснюватися лише у межах кримінального процесу і лише при проведенні визначених в закону слідчих або судових дій.

Таким чином, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч.1 ст.84 КПК).

Для того, щоби встановити факти, які є доказами у кримінальному процесі необхідно отримати стосовно них відповідні свідчення.

Ч.2ст.84 КПК встановлює вичерпний перелік джерел доказів, до яких відносить:

- показання;

- речові докази;

- документи;

- висновки експертів.

Під джерелом доказів у кримінальному процесі розуміється процесуальна форма, за допомогою якої встановлюються фактичні дані, що визнаються доказами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Доказове право - підгалузь кримінального процесуального права.	\|	Тому докази у кримінальному процесі – це фактичні данні які містяться у встановлених законом джерелах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.