Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Водоносність відкладів верхньої і нижньої крейди.

 

Першим гідрогеологічним підрозділом є водотривкий комплекс в утворенняхдаояи кольматації», яка має потужність, що не перевищує 5... 10 м. Літологічно - це мертель текучо-пластичної консистенції, інтенсивно запіскований. Розвинутий всюди, крім південно-східної частини ВПАБ та річкових долин.

Нижче «зони кольматації» на всій території Волино-Подільського артезіанського басейну, крім його південних окраїн, розвинений водоносний комплексу відкладах туронсько -маастрихтського ярусів верхньої крейди2<:- т), представлений водозбагаченою крейдою писальною, мертелями і вап­няками. Потужність його не перевищує 150-180м. Основний напрямок потоку просліджується від вододілу Дністра та Прип'яті до долин цих річок і їх приток (рис.4.2).

Водоносність мергельно-крейдяної товщі обумовлена тріщинуватістю та закарстованістю порід. Тріщини переходять в підзону максимального розвитку відкритої тріщинуватості й карсту на глибинах 25 - 75м, яка прослідковується до глибини 80 - 100м. У північно-західній частині Волино-Подільської плити, де потужність відкладів маастрихту досягає декількох сотень метрів, зона інтенсивної тріщинуватості охоплює лише верхню частину розрізу. В Галицькому районі потужність водовмісних порід становить 60-100м. На схід і південний схід тріщинувата зона частково охоплює відклади турону. І, нарешті, на крайньому сході вона майже повністю поширюється на туронські відклади. Ще нижче знаходиться підзона затухаючої тріщинуватості, яка поширюється в північній частині до глибини 100-120м, а в південній - до 70 - 75м нижче відбувається поступове згасання тріщин.

Потужність морських відкладів крейди зростає в західному напрямку. Майже повна відсутність тріщинуватості в крейдяному масиві з глибини 180 до 700 м - в найбільш Пониженій частині Львівської крейдової мульди, в інтервалі 150 - 500м - у Галицько-Волинському районі, і 75 - 100м - у Полісько- Подільському районі, є підставою для виділення туронського водотривкого горизонту (К.21) (мергелі щільні).

Наявність потужної тріщинуватої зони в мергельно-крейдяній товщі туронсько-маастрихтського ярусів створила сприятливі умови для накопичення великих запасів підземних вод. Води на більшій частині території напірні, величина напорів по всій площі не перевищує 40м, у межах Львівської мульди в середньому складає 20м і менше 10м у східній частині басейну. На цій останній частині статичні рівні встановлюються на глибинах до 60м, на північному сході частіше 15 - 35м, а на південно-східній окраїні (Хмельницька обл.) - 10 - 20м. У центральній і західній частинах басейну положення п'єзометричних рівнів більш високе. У Долинах річок і балок рівні встановлюються значно ближче до поверхні (1 -2м), а в заплавах свердловини фонтанують.

 

 

Рис. 4.2. Карта поширення водоносного горизонту в мергельно-крейдяних відкладах турон-маастрихту Волино-Подільського артезіанського басейну (за К.М. Варавою і Т.С. Ніколаєнко)[17].

 

1 - контур поширення водоносного горизонту; 2 - основний напрямок руху підземних вод; 3 - гідроізоп'єзи; 4 - межі площ з водами різного мімічного складу; 5 - 7 - хімічні типи вод (5 - переважно гідрокарбонатні кальцієві, 6 - переважно гідрокарбонатні капьцієво-натрієві та натрієво-кальцієві, рідко гідрокарбонатні натрієві, 7 - переважно хлоридно-гідрокарбонатні натрієві та гідрокарбонатно-хлоридні натрієві); 8 - межі площ з водами різної мінералізації; 9 - 13 - мінералізація вод (9 - до 0,5 г/дм3; 10 - 0,5-1 г/дм3; 11 - до 1 г/дм3; 12 - 1-3 г/дм3; 13 - 3-10 г/дм3); 14 - опорна свердловина, її номер.

 

В Галицькому та Галицько-Волинському районах найбільш поширені дебіти від 0,6 до 28 дм3/с, при пониженнях Від 2 до 40 м, а при самовпливі - 50 дм3/с. Коефіцієнт фільтрації змінюється від 0,6 до 8-20 м/добу.

Водозбагаченість турон-маастрихтського водоносного комплексу коливається в значних межах, що обумовлено різним ступенем тріщинуватості й закарстованості водовміщуючих порід. Біля східної окраїни басейну (Рівненська та Хмельницька області), яка співпадає з областю живлення, обводненість туронської крейди незначна. Питомі дебіти свердловин і витрати джерел коливаються від 0,1 до 6 дм3/с. На західних ділянках (Тернопільська обл.) питомі дебіти свердловин змінюються від тисячних часток до 3,6 дм3/с. Дебіти свердловин на вододілах різко зменшуються. Найбільш водозбагаченими є ділянки інтенсивного розвитку річкової та яружно-балкової мережі. У долинах річок Золотої Липи та Серету витрати свердловин і джерел у середньому становлять 2-5 дм3/с, а іноді досягають 10 - 17дм3/с.

На крайньому півдні басейну (Івано-Франківська обл.) водозбагаченість горизонту низька. Питомі дебіти свердловин становлять 0,001-3,3 дм3/с, а на межі з Передкарпатським прогином знижуються до 0,02-0,11 дм3/с.

Найбільшою водозбагаченістю мергельно-крейдяна товща характеризується в центральній і західній частинах басейну (Волинська та Львівська області). На вододілах питомі дебіти свердловин 0,3-0,8 дм3/с, у долинах річок і глибоких балок - 2-8 дм3/с, і лише на ділянках тектонічних порушень вони зростають до 10-20 дм3/с. Потужні джерела з витратами до 50 дм3/с у верхів'ях р. Луги, а також зони підвищеної обводненості крейдяних порід на південь і захід від м. Львова, безперечно, також пов'язані з тектонічними порушеннями.

Якість вод мергельно-крейдяного горизонту добра. У північній частині басейну переважають води з мінералізацією 0,2-0,5 г/дм3, на південь мінералізація збільшується до 0,7-1,0 г/дм3. Менш чітко така сама закономірність прослідковується зі сходу на захід. Хімічний склад вод з глибиною закономірно змінюється. У Галицькому районі води верхньокрейдових відкладів, що залягають першими від поверхні, мають низьку мінералізацію (до 1 г/дм3), переважно гідро-карбонатний кальцієвий склад, а у Галицько-Волинському районі - хлоридний натрієвий, хлоридно- гідрокарбонатний і хлоридно-сульфатний натрієво-кальцієвий; загальну жор­сткість 4-5,8 мг-екв/дм3, рН - 7,0-7,2. Зона гідрокарбонатних кальцієвих і кальцієво-магнієвих вод, яка обмежується на півдні басейну глибинами 10-15м, на півночі занурюється до глибини 90-120м. У Львівській мульді на глибинах більше 250 - 300м розвинені гідрокарбонатні натрієві води, а в найглибших частинах розрізу з'являються гідрокарбонатно-хлоридні натрієві з мінералізацією до 3 г/дм3, місцями навіть 6-10 г/дм3.

Завдяки добрій якості води і високій водозбагаченості мергельно- крейдяний горизонт є основним джерелом централізованого водопостачання майже на всій площі регіону.

 

Рис. 4.3. Карта поширення водоносних горизонтів і комплексів у протерозойських і палеозойських відкладах (склала Т.С. Ніколаєнко).

 

1 - межі Волино-Подільського артезіанського басейну; 2 - 7 - контури поширення водоносних горизонтів і комплексів у відкладах (2 - поліської серії, 3 - вендського комплексу, 4 - кембрію, 5 - родовику та силуру, 0 девону, 7 - карбону); 8 - гідроізоп'єзи; 9 - межі площ з водами різного хімічного складу; 10 - 12 - хімічні типи вод (10 - переважно гідрокарбонатні кальцієві та кальцієво-магнієві, 11 - переважно гірокарбонатно-хлоридні натрієві та хлоридно-гідрокарбонатні натрієві, 12 - переважно хлоридні натрієві); 13 - межі площ з водами різної мінералізації; 14 - 18 - мінералізація вод (14 - до 0,5 г/дм3; 15-0,5-1 г/дм3; 16 - до 1 г/дм3; 17 - 1-3 г/дм3; 18-3-10 г/дм3); 19 - опорна свердловина, її номер.

 

Водоносність відкладів верхнього протерозою (рнфсю та вендського комплексу). З тріщинуватими аркозовими пісковиками і туфітами рифею та вендського комплексу пов'язані напірні водоносні горизонти, широко розви­нені в північно-східній і східній частинах басейну (Рівненська та Хмельницька обл.). (рис. 4.3).

У верхньому венді в межах Галицького і Передкарпатського районів виділений водоносний комплекс нерозчленованих відкладах верхньоканіловської серії2кп2). У Галицько-Волинському та Полісько- Подільському районах у верхньо-каніловській серії він стратиграфічно обґрунтований як водоносний горизонт, приурочений до студеницької світи. Підземні води циркулюють у пісковиках, перешарованих з алевролітами та аргілітами.

Підстеляється вказаний комплекс водотривкими відкладами, які в західній частині поширення серії є нерозчленованими, а в межах Галицько- Волинського і Полісько-Подільського районів водотрив утворюють відклади медведівської світи потужністю 130м [5].

Стратиграфічно нижче утворень каніловської серії в межах ВПАБ у Галицькому і Передкарпатському районах розповсюджений водоносний комплекс у нерозчленованих відкладах могилів-подільської серії2тр) у Галицько-Волинському - водоносний горизонт розницької світи (У2Г2), Полісько-Подільському районі - могилівськоі світи могилів-подільської серії 2ш81).

У нижньому венді в Галицькому районі виділяється нерозчленований водотривкий комплекс у відкладах волинської серії (регіональний водотрив), у Галицько-Волинському районі цей водотрив тяжіє до бабинської і ратнівської світ, а на Волино-Подолії - до случської світи. Комплекс представлений туфами, базальтами, лавобрекчіями; загальна потужність — до 500м.

В основі венду залягають водоносні пісковики, гравеліти з прошарками туфопісковиків, віднесені до водоносного горизонту горбашівської світи нижнього венду (У|§гЬ). Потужність горизонту не перевищує 40м.

Рифей представлений водоносним комплексом поліської серії середнього і верхнього відділу (К2.зр1). Комплекс складений пісковиками поліміктовимп з прошарками аргілітів і алевролітів. Потужність — до 700м.

У басейні р. Горинь напірні води рифею та вендського комплексу зустрічаються на глибинах 10-75 м, рідше 50 - 300 В селищі Степань Сарненського району із розкритого свердловиною горизонту рівень піднявся на висоту 2,5м вище поверхні землі [5]. Загалом, найбільші значення відміток п'єзометричних рівнів приурочені до підвищених ділянок рельєфу Волинського лесового підняття. Питомі дебіти свердловин змінюються від 0,03 до 8,3 дм3/с. Поряд з переважно великими дебітами свердловин, особливо при самовпливі, зустрічаються свердловини з мізерно малою продуктивністю. Найбільша водозбагаченість верхньопротерозойського водоносного комплексу зафіксована на лівобережній частині р.Горинь: свердловина, яка на глибині 25 - 74м розрила сильно тріщинуваті і пухкі аркозові пісковики і піски (с.Горбаків), при самовиливі дала дебіт 43,9 дм3/с [1].

 


Читайте також:

  1. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
  2. Анатомія кісток верхньої і нижньої кінцівок та їх з’єднання
  3. Вени верхньої кінцівки
  4. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та перевезенні матеріалів верхньої будови колії.
  5. ВІКОВІ, СТАТЕВІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ М'ЯЗІВ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
  6. ВІКОВІ, СТАТЕВІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ М'ЯЗІВ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
  7. Водоносність крейдових відкладів.
  8. Водоносність палеогенових відкладів.
  9. З'єднання кісток вільної нижньої кінцівки
  10. Зміщення нижньої щелепи вбік.
  11. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки




Переглядів: 1514

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Волнно-Подільський артезіанський басейн | Донецька гідрогеологічна складчаста область

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.