• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РК змінного струму.

Таблиця 5.

Медичне забезпечення- комплекс заходів по збереженню боєздатності та зміцнення здоров'я особового складу, надання медичної допомоги і відновлення боєздатності (працездатності) поранених і хворих.

Для виконання задач медичного забезпечення в штабі батальйону мається медичний пункт який у своєму складі має особового складу 9 чол. і 4 автомобілі із них АСГАЗ-66-1 од.; УАЗ-3962-3 од.

Що в себе включає медичне забезпечення показано на рис. 8.2.14.

Рис. 8.2.14. Медичне забезпечення включає

Медичне забезпечення в батальйоні (роті), взводі у бойовій обстановці організовується з метою розшуку поранених та хворих на полі бою (в осередках ураження), своєчасного надання їм першої та долікарської (фельдшерської) медичної допомоги, збору, вивезення (винесення) їх з поля бою (з осередків ураження) та підготовки до евакуації, а також з метою запобігання виникнення та розповсюдження у підрозділах хвороб.

Перша медична допомога пораненим та хворим надається в порядку само- та взаємодопомоги, санітарними інструкторами рот та стрільцями-санітарами взводів, показано на рис. 8.2.15 а,б, на місці поранення, у найближчому укритті або на медичному посту роти, а також особовим складом підрозділів, які виділені для рятівних робіт та лікувально-евакуаційних заходів в осередках масового ураження. Долікарська (фельдшерська) медична допомога пораненим і хворим надається на медичному пункті батальйону, а перша лікарська допомога — на медичному пункті бригади (полку) і на медичних пунктах батальйонів, які очолюються лікарями.

Збір, способи вивезення (винесення) поранених з поля бою (з осередків ураження) на медичний пункт батальйону здійснюється з їхньою особистою зброєю та протигазами, силами і засобами медичного пункту батальйону, показано на рис. 8.2.16 а,б,в,г,д, а при необхідності особовим складом та транспортними засобами, які додатково виділяються командиром батальйону (роти).

Надання допомоги утопленику показано на рис. 8.2.17 а,б.

При наявності в батальйоні значної кількості поранених та хворих в першу чергу евакуації підлягають важкопоранені та важкохворі. Легкопоранені, які не потребують госпіталізації, після надання їм медичної допомоги направляються у свої підрозділи.

Рис. 8.2.15 надання першої медичної допомоги (самодопомоги):а – самодопомога; б – взаємодопомога.

Рис. 8.2.16 а,б,в,г,д. Способи евакуації пораненого з поля бою

а – на спині; б – на плащ-наметі; в- на шенелі; г – на боці; д – на жердині і плащ-наметі.

Рис. 8.2.17 а,б. Надання допомоги утопленику:

а – видалення води із органів дихання та шлунку;

б – шляхом проведення штучного дихання потерпілому.

Порядок евакуації поранених із бойових машин БТР, БМП, танку показано на рис.8.2.18 а,б,в, 8.2.19 а,б,в.

а – через посадочний люк командира; б- через посадочний люк десанту (БТР-60ПБ);

в – через посадочний люк десанту (БТР-70, 80)

Рис. 8.2.19 а,б,в. Евакуація пораненого із БМП і танку

а – через люк механіка із БМП і танку; б - через люк навідного-оператора, командира танку; в – через кормовий посадочний люк десанту БМП.

Ветеринарне забезпечення – мета забезпечити охорону від інфекційних захворювань загальних для людини і тварини, а також від захворювань пов’язаних з вживанням заражених продуктів, профілактику і ліквідацію захворювань тварин. Що в себе включає ветеринарне забезпечення показано на рис. 8.2.20.

Рис. 8.2.20. Ветеринарне забезпечення вкдлючає

Торгово-побутове забезпечення – це комплекс заходів направлених на задоволення потреб військовослужбовців, членів їх сімей, робітників і службовців Збройних Сил України в товарах воєнного асортименту, продуктами харчування, пошивці (ремонті) обмундирування, взуття, одягу та надання банно-прального обслуговування яке відноситься до санітарно-гігієнічних заходів, показано на рис. 8.2.21.

Рис. 8.2.21. Банно-пральне обслуговування включає

Питання для самоконтролю:

1. Що таке тилове забезпечення, його мета?

2. Види тилового забезпечення, їх зміст?

3. Що в себе включає тилове забезпечення?

4. Порядок підвезення і поповнення матеріальних засобів у підрозділи в ході бою та на марші.

5. Порядок організації харчування особового складу у бойовій обстановці та на марші.

6. Медичне забезпечення у бойовій обстановці, його мета, що включає?

7. Порядок та способи евакуації пораненого з поля бою та із бойових машин (БМП, БТР, танку).

8. Порядок надання першої медичної допомоги (самодопомоги), пораненим.

РК змінного струму.

РК змінного струму 50 Гц з малогабаритною апаратурою (мал. 8.3, а) широко використовують на некодованих коліях станцій без електротяги. Таку назву вони одержали на початковій стадії введення завдяки використанню в схемах малогабаритних трансформаторів ПТМ на живлячому кінці і РТ-3 на релейному. Розміри і маса цих трансформаторів в кілька разів менші від колійних трансформаторів ПОБС.

Поряд з трансформаторами ПТМ як живлячі використовують також трансформатори ПРТ-А, а на релейному кінці-ПРТ-А і СТ-3 .Обмежувачем струму є резистор R_о, колійне реле - АНВШ2-2400. В експлуатації є ще РК з колійним реле НРВ1-250, НВШ2-200, НРВ1-1000, НВШ1-800. Допустима довжина РК, при якій забезпечуються всі режими, є 1500м. Потужність, яка використовується РК допустимої довжини є приблизно 30 ВА.

Мал. 8.3, Рейкові кола змінного струму 50 ГЦ з малогабаритною апаратурою

Живлячий і релейні трансформатори розміщують біля колії в трансформаторних ящиках або релейних шафах, а колійне реле на посту ЕЦ чи в приміщенні чергового по станції. Проводи між релейним трансформатором і колійним реле не дублюють при довжині кабеля 1500м.

Такі рейкові кола допускають кодування їх з живлячого і релейного кінців (мал. 8.3, б). При кодуванні з релейного кінця в як кодовий використовують трансформатор ПОБС-3А, а з живлячого – живлячий трансформатор ПРТ-А.

Допустима довжина кодованого РК складає 1200м. При шунтуванні вхідного кінця РК і мінімальному опорі ізоляції струм АЛС повинен бути не менший 1,2А. При кодуванні з релейного кінця вмикають резистор R₃.

Для контролю замикання ізостиків вторинні обмотки колійних трансформаторів вмикають так, щоб забезпечувалося чергування миттєвих полярностей струму в суміжних колах, а по обидві сторонах ізостика встановлюють однойменні прилади (реле – реле або трансформатор – трансформатор). З цієї ж причини полярність кодового струму при кодуванні з релейного кінця повинна співпадати з полярністю струму колійного трансформатора і бути протилежною полярності струму суміжного РК.

У випадку замикання ізостиків внаслідок зустрічного напрямку струму від трансформаторів суміжних кіл загальний струм зменшується і стає меншим від струму відпускання реле. Оба колійних реле відпускають якорі і стики що замкнулися можуть бути знайдені.

Але якщо РК зайняте поїздом, і в цей момент відбулося замикання ізостиків, то колійне реле буде одержувати живлення тільки від джерела суміжного кола. При цьому якщо рухомий склад перебуває поблизу замкнутих ізостиків, то оба колійних реле будуть зашунтовані, тому що опір рейок, що входить в опір шунта, буде невеликий.

При деякому віддаленні рухомого складу від пошкоджених ізостиків (250м і більше), коли в опір шунта буде входити опір рейок від рухомого складу до стиків, можливе спрацювання колійного реле від джерела суміжного кола. Тому вказаний контроль замикання ізостиків є недостатньо надійним, і такі РК вимагають більш ретельного огляду, особливо ізостиків при обслуговуванні пристроїв. Ці РК використовують в основному для обладнання колійних і стрілочних ділянок, по яких не проходять поїздні маршрути,- для маневрових районів, під’їздних колій і так далі. На перегонах такі РК не застосовують.

8.2.2Фазочутливі РК змінного струму 50 Гц з колійним реле ДСР-12 чи ДСШ-12

Фазочутливі РК змінного струму 50 Гц з колійним реле ДСР-12 чи ДСШ-12 (мал. 8.4,а). Використовують на станціях ділянок з автономною тягою які підлягають електрифікації. Як живлячий використовують трансформатор ПОБС-2А, обмежувачем струму є резистор Rо=2,2 Ом. Узгодження високого опору (600 Ом) колійної обмотки реле ДСШ (ДСР) з низьким вхідним опором РК (приблизно 1Ом) здійснюється релейним трансформатором СОБС-2А. За допомогою конденсатора С_р, включеного послідовно з колійною обмоткою досягається зсув фази по напрузі на колійній обмотці реле по відношенню до напруги місцевої обмотки на кут приблизно 90^О, необхідний для нормальної роботи фазочутливого реле. Допустима довжина РК 1500 м, потужність яка використовується при допустимій довжині 80 ВА (максимальна -100ВА). Дублювання жил кабеля між релейним трансформатором і колійним реле при довжині кабеля до 2000м не потрібне.

Фазочутливе РК допускає накладання кодування з живлячого і релейного кінців (мал. 8.4, б). Для кодування з релейного кінця в якості кодового використовують трансформатор ПОБС-ЗА і додатково включають резистор R₃ =1,2 Ом. При шунтуванні вхідного кінця РК струм АЛС в рейках повинен бути не меншим 1,2 А. Після звільнення РК в великому інтервалі коду спрацьовує колійне реле і РК переходить з режиму кодування в нормальний.

Мал. 8.4 Фазочутливе рейкове коло змінного струму 50Гц

Для виключення спрацювання колійного реле від струму суміжного кола при замиканні ізолюючих стиків в суміжних колах вторинні обмотки колійних трансформаторів вмикають так, щоб забезпечувалося чергування миттєвих поляростей струму. Первинні обмотки вмикають в одну і ту ж фазу. При цих умовах у випадку замикання ізостиків від джерела суміжного кола через колійну обмотку буде проходити струм, протилежний за фазою (зсунутий на кут 180^О). Під впливом цього струму створюється від’ємний обертовий момент, який намагається повернути сектор реле в низ до упору. Цим виключається спрацювання колійного реле від струму суміжного кола.

Для цього ж кола при кодуванні з релейного кінця миттєву потужність кодового струму встановлюють протилежною до полярності струму живлення суміжного рейкового кола.

Замикання ізостиків при вільному РК контролюється за рахунок взаємної компенсації сигнальних струмів суміжних РК. При цьому фіксується зайнятість одного обох суміжних рекових кіл.

У випадку переведення ділянки на електротягу на обох кінцях встановлюють дросель-трансформатор ДТ-0,2; трансформатор РТ і резистор R₃ знімають, а живлячий трансформатор ПОБС-2А і резистор Rо міняють відповідно на ПОБС-ЗА і РОБС-3А

При новому проектуванні на станціях ділянок з автономною тягою, як правило, використовюють РК змінного струму 25 Гц з фазочутливими колійними реле.

8.2.3 КОДОВІРК ЗМІННОГО СТРУМУ 50 ГЦ БЕЗ ДТ

Кодові рейкові кола змінного струму 50Гц без ДТ (мал. 8.5) Використовують на перегонах ділянок без електротяги з врахуванням подальшої електрофікації, чи там, де непередбачений перехід на електротягу, але є надійне джерело електропостачання змінного струму 50Гц від основої та резервної лінії.

В якості живлячого використовують трансформатор ПОБС-2А, конденсатор С_к=4 мкФ і резистор R_к=47 Ом, що служить для іскрогасіння на контактах трансмітерного реле Т, обмежувачем струму є реактор Z_о типу РОБС-4А. Імпульсне реле ИМВШ-110 підключають через трансформатор РТ типу СТ-4, що узгоджує високий опір реле(200Ом) з низьким вхідним опором РК. Для захисту апаратури від перенавантаження, яке може бути при грозових розрядах, на обох кінцях кола встановлені керамічні вирівнювачі ВК-10, які мають нелінійну вольт-амперною характеристикою.

РК регулюють змінною напругою на колійному трансформаторі таким чином, щоб при шунтуванні поїздом вхідного (релейного) кінця струм АЛС був не менший 1,2А при мінімальному опорі ізоляції. Таке регулювання в нормальному режимі на колійному реле викликає перенапругу, яка гаситься на резисторі R_д

Кодове РК використовують для контролю вільності і зайнятості ділянки, зв'язку між показами суміжних світлофорів і роботи АЛС.

Керування показами колійних світлофорів і дія АЛС здійснюється за допомогою кодових сигналів КЖ,Ж і З (мал. 8.6). З живлячого кінця РК контактом реле Т посилається кодовий сигнал КЖ, Ж чи З, в залежності від показання світлофору 1. При зеленому вогні світлофора збуджені сигнальні реле Ж і 3 і реле Т підключаються до контакту З трансмітера КПТШ, при жовтому вогні - до контакту Ж, і при червоному до контакту КЖ.

При вільному РК кодові сигнали сприймає імпульсне реле И, впливаючи на дешифраторну комірку ДЯ, на виході якої включені сигнальні реле Ж,3. При прийманні кодового сигналу КЖ збуджується реле Ж, а при прийманні сигналів Ж і 3 - сигнальні Реле Ж і 3. Контакти реле Ж і 3 керують сигналами колійного світлофора і вибирають кодові сигнали, що посилаються в суміжне РК.

У випадку зайнятої блок - дільниці припиняється імпульсна робота реле И, реле З і Ж обеструмлюються і на світлофорі 3 вмикається лампа червоного світла. Кодові сигнали при цьому сприймаються приймальними пристроями АЛС (приймальними катушками які підвішані над рейками перед першою колісною парою локомотива).

Мал. 8.9 Кодове рейкове коло Мал. 8.6 Принципова схема

змінного струму 50Гц без роботи кодового рейкового кола.

дросель-трансформаторів.

Після звільнення поїздом блок-дільниці в РК від світлофора 1 буде посилатися кодовий сигнал КЖ, починають працювати реле И і дешифратор ДЯ збуджуючи сигнальне реле Ж, і на світлофорі 3 включається лампа жовтого вогню. Таким чином одні і ті ж кодові сигнали використовують для роботи АБ (при вільному рейковому колі) і дії АЛС (при вступ ленні поїзда). Кодові сигнали завжди передаються назустріч руху поїзда.

Одноелементні імпульсні реле з випрамлячем ИМВШ-110 які використовуються в схемі не реагують на фазу приймаючого сигналу. Тому захистити реле від струму суміжного РК при замиканні ізостиків неможливо тому реле И при замикані ізостиків буде спрацьовувати від струму суміжного кола.

Для виключення або уникнення хибного збудження сигнальних реле Ж і З при спрацюванні реле И від струму суміжного кола в дешифраторі використовують схемний захист принцип дії якого базується на відключенні кола збудженя реле Ж і 3 при роботі реле И від джерела живлення суміжного кола, коли реле И і ЗТ починають працювати синхронно. Для нормальної роботи РК (це забезпечується при асинхронній роботі реле И і ЗТ) в суміжних колах використовують трансмітери з різною довжиною кодових циклів (КПТШ-5, КПТШ-7), що забезпечують асинхронну передачу сигналів в суміжні РК.

Допустима довжина РК, при якій забезпечуються всі режими, дорівнює 2600м. Потужність яку споживає РК допустимої довжини в нормальному режимі,-150ВА, в режимі короткого замикання (при шунтуванні живлячого кінця) вона зростає до 200ВА.

Читайте також:

1. Автоматичне розвантаження по струму.
2. Баланс потужностей у колі гармонічного струму.
3. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.
4. Види двигунів постійного струму.
5. Вимірювання потужності в колах постійного струму.
6. Вимірювання потужності у колах перемінного струму.
7. Випробування високовольтних вимикачів змінного струму
8. Витратоміри змінного перепаду тиску.
9. Вплив на людину різних величин постійного і змінного струмів
10. Густина струму.
11. Густина струму.
12. Діюче та середнє значення несинусоїдального струму.

Переглядів: 1016