Другою стадією модернізму став розвиток власне модерністських течій, який припадає на 20—50-ті роки XX ст. Більшість дослідників пояснює виникнення модернізму своєрідною світоглядною та художньо-естетичною реакцією на глибоку духовну кризу суспільства. Внаслідок помітного ускладнення соціальних відносин і загострення суперечностей, розрив між сутністю та видимістю виявився настільки явним, що для його подолання позиція реаліста — констататора, який лише прискіпливо спостерігає за дійсністю, — вже вкотре в історії стає непридатною, неефективною. Ця ситуація вимагала нових естетичних принципів, нової стилістики, принципово нової організації художньої реальності. Крім того, поглиблюється процес самопізнання людини, відкриття в індивіді невідомих до того науці таємниць. З'явилась потреба у нових засобах виразності в літературі, музиці, живописі, кіномистецтві тощо. Так звана духовна революція вимагала, звичайно ж, філософського, ідейного підґрунтя.
До філософських підвалин модернізму слід, насамперед, віднести ідеї таких мислителів ХІХ-ХХ ст., як Артур Шопенгауер, Фрідріх Ніцше, Анрі Бергсон, Зиґмунд Фрейд, Карл Юнг, Жан Сартр, Альберт Камю та ін. їхня філософська спадщина сповнена роздумів про трагізм життя, в якому людина відчуває себе приреченою і самотньою, про складний і суперечливий характер спілкування людини з навколишнім світом. Так, найважливішими філософськими ідеями, що стали основою модернізму, слід назвати такі:
Людина може осягнути природу явищ, якщо звернеться не до розуму, а до інтуїції (А. Бергсон).
Людина не все може підкорити раціональному, оскільки існують таємні ділянки людської психіки — підсвідоме (3. Фройд).
Психіка людини первинна, саме вона визначає буття людини (К. Юнг).
Висновки, до яких приходять філософи, здебільшого досить песимістичні: світ жорстокий і абсурдний, суперечності й конфлікти неможливо розв'язати раз і назавжди, самотня людина безсила щось змінити, бо всі її дії і вчинки безглузді, а обставини, в яких вона мусить перебувати, - ворожі щодо неї і подолати їх без принципового переосмислення світоглядних підвалин, ідеалів і цінностей людства неможливо.