• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теоретична частина

1. Поняття, цілі і напрямки діяльності підприємства.

2. Правові основи функціонування підприємства.

3. Класифікація і структура підприємств.

4. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств.

5. Поняття, функції і структура ринку.

6. Система ведення локомотивного господарства, його роль і значення.

7. Структура і організація управління локомотивного господарства.

8. Основні техніко-економічні показники роботи залізничного транспорту.

9. Планування ремонтів локомотивів.

10. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів.

11. Оцінка, класифікація і структура основних фондів.

12. Знос і амортизація основних фондів.

13. Ефективність відтворення та використання основних фондів.

14. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.

15. Ефективність використання оборотних коштів.

16. Поняття, склад інвестицій та їх структура.

17. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.

18. Поняття і класифікація інноваційних процесів.

19. Поняття та класифікація продукції.

20. Поняття і види собівартості.

21. Сутність і методи калькулювання.

22. Загальна характеристика ціни. Види цін.

23. Методи ціноутворення на продукцію (послуги).

24. Сутність і показники прибутку. Функції прибутку.

25. Джерела і напрямки використання прибутку.

26. Основи організації наукової організації праці (НОП).

27. Поняття про режим праці і відпочинку.

28. Сутність і вимірювання продуктивності праці. Класифікація чинників.

29. Поняття, класифікація і структура персоналу.

30. Кадрова політика і система управління персоналом на підприємстві.

31. Виробничі процеси. Їх структура та класифікація.

32. Сутність і принципи планування локомотивного господарства.

33. Фотографія, хронометраж, баланс робочого часу. Їх цілі і завдання.

34. Сучасна політика оплати праці.

35. Форми заробітної плати, системи оплати праці.

36. Доплати і надбавки до заробітної плати.

37. Фінансова і кредитна політика держави.

38. Собівартість перевезень, методи її розрахунку.

39. Етапи інвестиційного проекту.

40. Внутрішньогосподарський розрахунок.

41. Види обліку, його сутність і значення

42. Звітність на підприємстві.

43. Сутність і методи аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства.

44. Характеристика економічної безпеки підприємства.

45. Фінансове оздоровлення і банкрутство підприємства.

Тема 1. Планування показників роботи залізниці

1.1 Планування кількісних і якісних показників роботи залізниці

Відправлення (прибуття) вантажу – кількість завантажених (вивантажених) тонн вантажів на шляхах даного полігону мережі залізниці.
Вантажообіг (пасажирообіг) - робота залізниці, яка визначається як добуток кількості перевезених тон вантажу (пасажирів) на відповідну відстань їх перевезення.
Вантажообіг тоно-кілометри брутто – кількісний показник, що складається з вантажообігу перевезених тон вантажу (тоно-кілометри нетто) і вантажообігу тари вагонів (тоно-кілометри тари).
Вантажонапруженість - кількість тон-кілометрів нетто, що припадають на 1 км експлуатаційної довжини залізничних ліній.
Ввезення - об'єм перевезень (т) вантажу, що поступив ззовні і вивантаженого в межах цієї дороги.
Вивезення - кількість вантажу (т), завантаженого на цій дорозі і вивезеного за її межі.
Місцеве сполучення- перевезення вантажу перевезення вантажу, завантаженого і вивантаженого в межах даного полігону мережі залізниці.
Транзитні перевезення – перевезення здійснювані по полігону мережі залізниці без завантаження і вивантаження.
Прийом вантажу –кількість вантажу (т), що поступив ззовні на цей полігон мережі залізниці.
Здача вантажу - кількість вантажу (т), що транспортується за межі території цього полігону мережі залізниці.

1.2 Планування якісних показників роботи залізниці
Коефіцієнт перевезення – відношення об'єму продукції, перевезеної залізничним транспортом, до усієї виробленої у даному районі. Цей коефіцієнт менше одиниці, якщочастина продукції споживається на місці виробництва або вивозиться іншими видами транспорту.
Нерівномірність перевезень по напрямах лінії - характеризується відношенням об'ємів по кожному з них (від меншого до більшого).
Нерівномірність перевезень в часі (годинам доби, дням тижня, декадам місяця, сезонам року) – це відношення їх максимального об’єму до середнього, за період, що розглядається.

Практичні завдання до теми: Планування кількісних і якісних показників роботи залізниць

1. Визначити плановий вантажообіг нетто (тоно-кілометри нетто) і брутто (тоно-кілометри брутто), а також їх співвідношення, якщо відомо, що … тис. т вантажу перевозиться на відстань L км; маса тари вагонів, в яких цей вантаж перевозиться (тис. т.) наводиться в таблиці початкових даних
Таблиця 1.1 - Початкові дані до завдання 1.

2. Визначити планову кількість перевезених по дорозі вантажів і пасажирів, середню дальність їх перевезень, вантажообіг, пасажирообіг, приведений вантажообіг при початкових даних в табл. 1.2

Таблиця 1.2 - Початкові дані до завдання 2.

Тема 2 Планування показників роботи локомотивних і вагонних депо

2.1 Планування кількісних показників роботи локомотивних і вагонних депо
Пробіг вантажних вагонів (вагоно-кілометри) - добуток числа вантажних вагонів на відстань їх переміщення; розраховується по ділянці, в межах обслуговування депо або на всьому шляху прямування. Пробіг вантажних вагонів можна розрахувати і як частку від ділення вантажообігу нетто (ткм нетто) на величину динамічного навантаження вагона робочого парку (т).
Кількість вагонів, що пройшли через пункти технічного обслуговування (ПТО) вагонного депо - частка від ділення величини пробігу вагонів (вагоно-кілометри) на середню величину пробігу вагона в межах обслуговування депо (км).
Число екіпірування пасажирського вагона приписного парку відповідає кількості обертів за рік.
Програма поточного ремонту пасажирських вагонів - частка від ділення загального річного їх пробігу (вагоно-кілометри) на норматив міжремонтного пробігу (вагоно-кілометри).
Програма ремонту поїзних (маневрових) локомотивів - частка від розподілу їх річного пробігу (експлуатованого парку) на міжремонтний пробіг (міжремонтний період), виражений у локомотиво-кілометри (роках). З цього результату віднімається число більш трудомістких ремонтів, розрахованих у відповідності з діючою системою планово-попереджувальних ремонтів локомотивів.
Загальний пробіг локомотивів (локомотиво-кілометри) поділяється на лінійний та умовний.
Лінійний пробіг локомотивів (локомотиво-кілометри) включає пробіг в голові поїздів і допоміжний лінійний пробіг.
Лінійний пробіг локомотивів у голові поїздів (локомотиво-кілометри) - добуток числа поїздів на відповідну відстань їх переміщення.
Допоміжний лінійний пробіг (локомотиво-кілометри) - пробіг локомотивів в одиночному проходженні (при підштовхуванні поїзда) і в якості додаткових (при кратною тязі).
Допоміжний умовний пробіг локомотивів (локомотиво-кілометри) - величина, до якої за допомогою спеціальних коефіцієнтів наводиться час простою поїзного локомотива не в робочому стані і виконання маневрової роботи.
Допоміжний загальний пробіг локомотивів (локомотиво-кілометри) - сума допоміжних пробігів (лінійного та умовного).
Вантажообіг (тонно-кілометри брутто) – добуток локомотиво-кілометрів лінійного пробігу на чолі поїздів на масу брутто складу.
Відсоток несправних локомотивів в депо - відношення фронту ремонту до експлуатованого парку локомотивів.
Фронт ремонту - відношення часу простою локомотивів в усіх видах ремонту за рік до річної тривалості робіт.

Планування якісних показників використання локомотивів і вагонів

Технічна швидкість - середня швидкість руху поїздів по ділянці без урахування стоянок на проміжних станціях, що визначається як частка від ділення пробігу поїздів (поїздо-кілометри) на ділянці на час роботи поїздів (поїздо-години) без урахування часу стоянок поїздів на проміжних станціях.
Дільнична швидкість - середня швидкість руху поїздів по ділянці з урахуванням часу їх стоянок на проміжних станціях. Визначається діленням пробігу поїздів (поїздо-кілометри) на ділянці на час роботи поїздів (поїздо-години), що включає також час стоянок поїздів на проміжних станціях.
Маса поїзда брутто (т брутто) - маса перевезеного вантажу у вагонах і тари цих вагонів.
Середньодобовий пробіг локомотива (км) - характеризує середній пробіг локомотива експлуатованого парку на поїзній роботі за добу. Визначається діленням пробігу локомотивів (локомотиво-кілометри) лінійного пробігу на кількість локомотиво-доби експлуатованого парку поїзних локомотивів. На конкретній ділянці звернення середньодобовий пробіг локомотива є частка від ділення подвоєної довжини цієї ділянки (км) на час повного обороту локомотива (доб.).
Повний оборот - час, протягом якого локомотив обслуговує одну пару поїздів (від моменту відправлення локомотива на чолі поїзда зі станції основного депо до відправлення цього локомотива на чолі наступного поїзда з цієї станції).
Якщо з часу повного обороту відняти час знаходження локомотива в основному депо, обчислена між моментами проходу контрольного поста депо туди і назад, то отримаємо значення експлуатаційного обороту.
Дільничний оборот - відношення кількості часу роботи локомотивів (локомотиво-години) за добу на ділянці, витрачених на обслуговування поїздів, до числа пар потягів, що пройшли по цій ділянці. Показник характеризує час, необхідний для обслуговування локомотивом однієї пари поїздів на ділянці.
Бюджет часу локомотива - розподіл часу доби (24 год) на: рух локомотива, простій на станціях основного, оборотного депо і зміни бригад, а також на проміжних станціях.
Коефіцієнт допоміжного лінійного пробігу - показує його частку в лінійному пробігу локомотивів; різниця одиниці і цього коефіцієнта характеризує частку їх пробігу в голві поїздів.
Коефіцієнт загального допоміжного пробігу - є відношення суми допоміжних лінійного і умовного пробігів до загального пробігу локомотивів.
Продуктивність поїзного локомотива - є його робота (вантажо-оборот ткм брутто) за добу, величина якої залежить від перерахованих вище якісних показників: маси поїзда брутто (т), середньодобового пробігу локомотива (км/добу), частки пробігу в голові поїздів і являє собою добуток трьох зазначених величин.
Експлуатований парк поїзних локомотивів визначається як частка від ділення:
а) добового лінійного пробігу (локомотиво-кілометри) на середньодобовий пробіг локомотива (км);
б) обсягу роботи (ткм брутто) на продуктивність локомотива вирахуваних за один і той же період.

Практичні завдання до теми: Планування показників роботи локомотивних і вагонних депо

1. Довжина ділянки обігу локомотивів і середня дільнична швидкість руху поїздів наведено в таблиці 2.5. Час (год): приймання локомотива з основного депо 0,5; підготовки відправлення поїзда зі станції основного депо 0,3; простою локомотива на станціях оборотного депо 0,7; основного - 2; здачі локомотива в основне депо - 0,4.
Визначити плановий час повного, експлуатаційного і дільничного обертів локомотива.

Таблиця 2.1 - Початкові дані до завдання 1.

2. Встановити плановий середньодобовий пробіг поїзного локомотива, якщо дано плановий коефіцієнт допоміжного лінійного пробігу, планова добова продуктивність локомотива, середня маса поїзда брутто (див. табл. 2.2).
Як повинен змінитися плановий середньодобовий пробіг, щоб при інших незмінних умовах продуктивність локомотива досягла 1500 тис. ткм брутто?
Таблиця 2.2 - Вихідні дані до завдання 2.

Тема 3. Планування контингенту працівників

Явочний контингент - кількість робітників, що необхідна для виконання планових завдань.
Обліковий контингент робітників - включає явочний і додатковий. Останній необхідний для заміщення перебувають у відпустці, відсутність за наявність хвороби і через виконання державних обов'язків у робочий час. Додатковий контингент враховується коефіцієнтом на заміщення, величина якого в залежності від зазначених вище факторів планується на підприємствах вагонного господарства в межах 1,07-1,09, локомотивного - 1,07-1,15.
Розрахункове (середньорічна) число змін робітників - потреба в працівниках для забезпечення виконання роботи протягом нормативного часу Т (год/рік) при календарному фонді робочого часу Ф (год/рік):

Планування явочного контингенту здійснюється на основі технічно обґрунтованих норм витрат праці:
- по питомій трудомісткості одиниці роботи Н (чол-год), обсягом роботи N (од.) при відповідному календарному фонді робочого часу за період Ф (год):

- норми виробітку за одиницю часу (од./чол.) і обсягом роботи за цей же період N (од.):

- змінному нормативу чисельності працівників Rсм (чол.) і розрахунковим кількістю робочих змін:

- норми обслуговування на даний об'єкт Нобсл (чол.), розрахунковим кількістю робочих змін і кількості об'єктів n:

- нормами підпорядкованості працівників і типовим штатним розкладам.
В наведених вище формулах - коефіцієнт зниження трудомісткості робіт < 1); - коефіцієнт виконання норм виробітку ( > 1). Ці коефіцієнти вводяться, якщо в плановому періоді передбачено підвищення напруженості норм витрат праці.

Практичні завдання до теми: Планування контингенту працівників

1.Визначити плановий коефіцієнт на заміщення робітників на ремонті рухомого складу при вихідних даних, наведених у таблиці 3.1, якщо відомо, що розрахункове число робочих днів у році 305.
Таблиця 3.1 - Вихідні дані до завдання 1.

2.За даними таблиці розрахувати плановий явочний та обліковий контингент на ремонті локомотивів. Плановий коефіцієнт на заміщення робітників на ремонті рухомого складу прийняти за завданням 1.
Таблиця 3.2 - Вихідні дані до завдання 2.

Тема 4. Планування заробітної плати

Фонд заробітної платиробітників включає тарифний фонд, відрядний приробіток, доплати і надбавки, премії.
Тарифний фонд заробітної плати планується як добуток трьох величин: часовий (місячної) тарифної ставки, кількості годин (місяців) роботи за рік і запланованої чисельності відповідних робітників. Годинна ставка встановлюється за середнього тарифного розряду групи (бригади) робітників.
Середній тарифний розряд групи (бригади) робітників визначається як величина розрядів, зважена за кількістю робітників, які мають відповідний розряд,
Приклад. У бригаді 10 чол.: один - V розряду, шість - IV, решта - III. В цьому випадку середній розряд: (1×5+ 6×4 + 3×3):10= 3,8.
Годинна тарифна ставка дробового розряду встановлюється інтерполяцією між значеннями найближчих розрядів.

де - середній розряд;
- годинна тарифна ставка дробового розряду;
і - найближчий цілий розряд роботи, який передує дробовому розряду;
ЧТСі - годинна тарифна ставка, відповідна і-го розряду;
ЧТСі+1 - годинна тарифна ставка, відповідна (і+1)-го розряду.
Приклад. Для розряду 3,8 - годинна ставка найближчого меншого (III) розряду - 3,31 грн., найближчого більшого (IV) - 3,74 грн. Годинна ставка дробового розряду 3,8:
грн.
Відрядний приробіток планується для робітників з відрядною формою оплати праці за перевиконання ними норм виробітку і визначається множенням тарифного фонду заробітної плати на плановий коефіцієнт перевиконання норм. Так, при перевиконанні норм на 10 % коефіцієнт перевиконання склало 0,1, а сума відрядного приробітку - 0,1 від тарифного фонду зарплати розглянутої групи робітників.
Тарифний фонд зарплати та відрядний приробітокв сумі складають тарифний заробіток робітника.
Доплати і надбавки плануються окремо: за роботу в нічний час, святкові дні, тощо. Доплата за роботу в нічний час, виплачується в розмірі 40 % годинної тарифної ставки за кожну годину роботи у нічний час. Нічним вважається час з 22-00 до 6-00 год. (8 год.) або 1/3 доби. При цілодобовій щоденній роботі час нічний роботи одного робітника в середньому за місяць складає 167,3/3=55,7 годину, а коефіцієнт доплат за роботу в нічний час становить:
=0,133

або 13,3 місячної тарифної ставки.
У святкові дні робота оплачується в подвійному розмірі. Протягом року на частку святкових днів випадає 8×10=80 годин, що до середньорічного фонду робочого часу становить (80/167,3/12)×100=3,98%.
Преміяпланується як добуток встановленого коефіцієнта премії на тарифний фонд заробітної плати.
До інших доплат ставляться доплата за суміщення професій, надбавки за клас кваліфікації.
Фонд заробітної плати основних робітників при плануванні поділяється на основний і додатковий.
Основний фонд призначений для оплати праці робітників за фактично відпрацьований час, вироблену продукцію (виконану роботу).
Додатковий фонд виплачується за невідпрацьований, але за законом оплачуваний час (відпусток, виконання державних обов'язків у робочий час).
Частка додаткового фонду від загального фонду заробітної плати планується в розмірі: 0,05 - для робітників на ремонті рухомого складу, 0,07 - на екіпіровці локомотивів, 0,11 - для локомотивних бригад. На основний фонд припадає решта: відповідно 0,95; 0,93;. 0,89 загального запланованого фонду заробітної плати.
Відрахування на соціальне страхування плануються в розмірі 38,5 % від загального фонду заробітної плати всіх працюючих.

Практичні завдання до теми: Планування заробітної плати

1. У бригаді 10 робітників - відрядників.
Визначити середні тарифні показники по бригаді: розряд, годинну ставку.
Таблиця 4.1 - Вихідні дані до завдання 1

Годинні тарифні ставки по розрядах:

2. У бригаді працюють робітники з IV, III и II розрядами. Розрахувати середній тарифний розряд і по ньому середню годинну тарифну ставку. Задачу розв'язати для двох варіантів робіт, пов'язаних:

1) з важкими умовами праці в депо;
2) з пропарюванням цистерн (особливо важкі умови праці).
Таблиця 4.2 - Вихідні дані до завдання 2.

Тема 5. Планування експлуатаційних витрат

Експлуатаційні витрати лінійних підприємств - їх поточні витрати, пов'язані із здійсненням або забезпеченням перевізної роботи залізничного транспорту.
Планування експлуатаційних витратведеться за статтями але-менклатуры. Всередині кожної статті витрати плануються за елементами: заробітна плата, відрахування на соціальні заходи, витрати на матеріали, витрати на паливо, витрати на електроенергію, амортизаційні відрахування, інші витрати.
Амортизаційні відрахування - елемент експлуатаційних витрат, пов'язаний з участю основних фондів виробничого призначення і представляє собою зношену за рік частина їх вартості, витрати на (розраховуються по нормативному відсотку амортизаційних відрахувань від середньорічної вартості основних засобів, що знаходяться на балансі підприємства).
Планування витрат матеріальних, паливних та енергетичних ре-сурсів повинно проводитися множенням технічно обґрунтованої норми витрат, що припадає на вимірювач, на кількість вимірювача. В якості вимірників можуть бути прийняті: одиниця продукції, роботи, один працівник, об'єкт або його одинична характеристика (1 м² площі, 1 м³ об'єму, 1 од. ремонтної складності обладнання тощо).

Практичні завдання до теми: Планування експлуатаційних витрат

1. Встановити річні витрати на матеріали для ремонту електровозів у депо.
Як зміняться витрати, якщо за рахунок застосування передових методів ремонту деталей і вузлів норми витрат знизяться на 5 %?

Таблиця 5.1 - Вихідні дані до завдання 1.

Продолжение табл. 5.1

5.2. Запланувати витрати на матеріали для екіпірування тепловозів за видами руху: вантажному, пасажирському, господарському, маневровому. Норма витрати матеріалів встановлена на 1000 локомотиво-кілометрів: на вантажній і пасажирської роботи 90 грн., господарської та маневрової 45 грн.
Таблиця 5.2 - Вихідні дані до завдання 2.

Читайте також:

1. I. Вступна частина
2. II Основна частина
3. II Основна частина
4. II Основна частина
5. II частина.
6. II. Основна частина
7. II. Основна частина
8. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
9. III Заключна частина
10. III Заключна частина
11. III Заключна частина
12. III Заключна частина

Переглядів: 1370