• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суди кримінальної юрисдикції

Кримінальна юстиція здійснювалася: а) королівськими суддями; б) судами за участю присяжних у вигляді Великого і Малого журі; в) вищими судами загального права. Поряд із судами загальної юрисдикції трьох вищевказаних підвидів існували суди спеціальної юрисдикції за категоріями справ, а також місцеві суди.

Спроби спрощення й централізації судової системи не могли бути послідовно реалізовані через неможливість зруйнувати історично сформований судоустрій. Він був пов'язаний з поданням позовів, які можна було висунути тільки в точно визначених судових інстанціях, котрі охоронялися „загальним правом”. Реформуванню судоустрою заважав також принцип незмінюваності суддів, затверджений на початку XVIIIст. Замість раніше діючого правила, згідно з яким судді залишаються на своїх посадах доти, „доки це завгодно королю”, було встановлено, що вони незмінювані „доки поводяться добре”. Це основне правило англійського правосуддя рівною мірою характеризувало як кримінальний, так і цивільний судоустрій. Призначалися судді всіх рівнів відомством лорда-канцлера від імені його влади. Вищий контроль за судами залишався у віданні парламенту.

Найнижчою інстанцією був суд магістратів на місцях (мирових суддів), у повноваження котрих входила перевірка законності арештів, вирішення незначних справ, з яких призначалися покарання у вигляді кількох днів ув'язнення, арешт і відсилання обвинувачуваних до судів більш високої компетенції.

Основна маса кримінальних справ вирішувалася в судах ассизів - традиційних роз'їзних судах загального права. Двічі на рік судді трьох вищих королівських судів об'їжджали особливі округи (їх було 8 на графства Англії й Уельсу) на підставі загальних доручень корони. За деякими традиційними такими дорученнями (встановлювати мирові угоди, вислуховувати й закінчувати справи, перевіряти в'язниці) вони й розглядали кримінальні справи у складі колегії 2 суддів.

Рівне з судами ассизів значення одержав новий, заснований у 1834 р. Центральний карний суд. Тут розглядалися справи Лондона та деяких центральних графств, а також спрямовані проти державних інтересів і центральної адміністрації. Головував у ньому лорд-мер Лондона, до складу суду входили лорд-канцлер і судді трьох вищих королівських судів. Збирався суд раз на місяць, вирішуючи справи також за участю присяжних.

Вищі суди розглядали, як правило, особливої важливості справи, а також обвинувачення від імені корони. До їх числа належали: 1) особливий суд коронної юрисдикції, що складався з шестисуддів вищих судів загального права; 2) Суд королівської лави; 3) Суд казначейства; 4) Суд лорда-сенешала. Крім особливих випадків, усі ці суди були апеляційними інстанціями, Суд казначейства також розглядав апеляції на рішення Суду королівської лави, а Суд лорда-сенешала, що складався з 24лордів, розглядав обвинувачення проти лордів королівства.

Найвищою інстанцією залишалася Палата лордів. Їй належала привілейована юрисдикція стосовно до перів (і пересс) королівства з приводу обвинувачень у державній зраді й фелонії. В іншому вона була вищою апеляційною інстанцією.

Читайте також:

1. Адміністративної юрисдикції
2. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
3. Безпека в умовах кримінальної злочинності
4. Вивчення стороною захисту матеріалів кримінальної справи після закінчення досудового слідства.
5. Використання матеріалів ОРД як приводів і підстав для порушення кримінальної справи, проведення невідкладних слідчих дій та як доказів у кримінальних справах
6. Загальна характеристика юрисдикції адміністративних судів
7. Загальні положення щодо цивільної юрисдикції
8. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
9. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії
10. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх
11. ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
12. Інститут конст юрисдикції в ЗК.

Переглядів: 664