Виконують за допомогою циркуля та лінійки. З кінців відрізка точок А і В проводять дуги кіл однакового радіусу, величина якого більше половини довжини відрізку АВ (рис. 3.3а). Точки 1 і 2 перетину проведених дуг з’єднують прямою лінією, яка поділяє заданий відрізок АВ на 2 рівні частини і перпендикулярна до нього .
Поділити відрізок на 2 рівні частини можливо без використання циркуля. Для цього будують довільний прямокутник, прийняв відрізок АВ за одну з його сторін. Через точку перетину діагоналей прямокутника проводять перпендикуляр до відрізку АВ. Отримана точка перетину С є серединою відрізку АВ (рис. 3.3б). Таким способом можна поділити відрізок на 4, 8, 16 і т.д. рівних частин.
а
б
Рис. 3.3. Поділ відрізка прямої на 2 рівні частини
3.2.2. Поділ відрізка прямої на n – рівних частин.
З кінця А відрізку АВ під довільним кутом до нього проводять допоміжну пряму а і відкладають на ній однакові відрізки довільного розміру в кількості, що дорівнює числу частин, на які ділять заданий відрізок АВ, наприклад сім(рис. 3.4). Кінець останнього на допоміжній прямій відрізку (точку 7) з’єднують прямою лінією в з другим кінцем (точкою В) відрізку АВ. Через точки поділу 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 на прямій а проводять ряд ліній, паралельно до побудованої прямої в, до перетину з заданим відрізком прямої АВ. Отримані при цьому точки 11, 21, 31, 41, 51, 61, 71 поділяють відрізок АВ на рівні частини.
Рис. 3.4. Поділ відрізка прямої на сім рівних частин
Рис. 3.5. Поділ відрізка прямої в пропорції «золотого перерізу»
3.2.3. Поділ відрізка прямої в пропорції «золотого перерізу».
Заданий відрізок АВ поділяють навпіл (точка 1). У точці В проводять перпендикуляр до відрізка АВ і відкладають на ньому відрізок В2=АВ/2. З’єднують кінцеві точки А і 2 прямою і на цій прямій відкладають відрізок 23, який дорівнює відрізку В2, тобто АВ/2. Потім на відрізку АВ відкладають від точки А відрізок АС=А3. Точка С поділяє відрізок АВ в пропорції АС:СВ=АВ:АС=0,618:0,382 (рис. 3.5).