Щоб побудувати спряження двох прямих а і в (рис. 4.3а), що перетинаються під гострим кутом, дугою заданого радіуса, спочатку визначають центр спряження О. Для цього на відстані R проводять прямі, паралельні сторонам кута, до перетину в точці О. З центра О проводять перпендикуляри на сторони кута й одержують точки спряження А і В.
а
б
в
Рис. 4.3. Спряження сторін кутів
4.2.2. Спряження сторін тупого кута.
Як і в попередньому випадку, для визначення центра спряження проводять на відстані R прямі, паралельні сторонам кута, до перетину в точці О (рис. 4.3б). Одержують точки спряження А і В аналогічно п 4.2.1. З центра спряження О описують дугу радіусом R, яка й буде дугою спряження.
4.2.3. Спряження сторін прямого кута.
Щоб побудувати спряження двох взаємно перпендикулярних прямих а і в дугою кола заданого радіуса R, описують з вершини кута дугу радіусом R до перетину з цими прямими в точках А і В (рис. 4.3в). З цих точок перетину, як із центрів, тим самим радіусом проводять дуги до взаємного перетину в точці О. З точки О радіусом R проводять дугу спряження. Точки А і В будуть точками спряження.