Розрізняють зовнішнє та внутрішнє спряження прямої лінії з дугою кола.
4.3.1. Внутрішнє спряження прямої лінії з дугою кола радіуса R1, якщо задано радіус дуги спряження R.
На рисунку 4.4а показано побудову внутрішнього спряження прямої лінії а з дугою кола радіуса R1. Для визначення центру спряження спочатку на відстані радіусу R проводять пряму в паралельно до заданої прямої а. Потім з центра кола О1 проводять дугу радіусом R-R1 до перетину з прямою в.Одержану точку О - центр спряження з’єднують з центром заданого кола О1 і в перетині з колом одержують точку спряження А. Точку спряження В на прямій а визначають як основу перпендикуляру, який проводять з центру спряження О на пряму а.
а
б
Рис. 4.4. Спряження прямої лінії з дугою кола:
а – внутрішнє спряження, б – зовнішнє спряження
4.3.2. Зовнішнє спряження прямої лінії з дугою кола радіуса R1, якщо задано радіус дуги спряження R.
Для побудови зовнішнього спряження (рис. 4.4б) діють за тією ж послідовністю, тільки центр спряження О знаходять в точці перетину прямої в і дуги радіусом R+R1.