• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні вказівки.

У середині І тисячоліття н.е. західноєвропейський світ вступив в епоху Середніх віків (V-XVII ст.), головним змістом якої стало утвердження та розвиток феодальної суспільно-економічної формації.

Перше питання семінарського заняття пов’язане з однією з головних характеристик феодального ладу, яка істотно впливала на соціальну структуру і політичний лад країн Європи, це поземельні відносини. В основі соціально-політичного устрою феодалізму були міжособистісні відносини як всередині самого класу феодалів, так і між селянином та землевласником. Новим інститутом, у порівнянні з рабовласницькою державою, постає система сюзеренітету – васалітету. Чому? Треба відповіді шукати в підручниках та законспектувати. Одним із вузлових питань даної теми є утворення та розвиток франкської держави. Зверніть увагу на організацію, структуру, компетенцію органів влади. Завершити питання аналізов суспільного ладу франків та змін в правовому становищі населення.

Працюючи над другим питанням семінарського заняття потрібно вивчити основні джерела права саличних франків та риси головних галузей права франків. Знайдіть в підручнику та занотуйте в зошиті судові органи та судовий процес.

Відповідаючи на третє питання слід акцентувати увагу на діяльність королей Карла Лисого та Гуго Капети. З’ясуйте і законспектуйте особливості феодальної Франції періоду утворення.

Головну увагу в четвертому питанні слід звернути на конфлікт між Папою Римським і королем Філіпом ІV Красивим у результаті чого були скликані перші Генеральні Штати. За розділом підручника проаналізуйте діяльність станово-представницького органу та перехід Франції та повноваження органів влади.

Готуючись до відповіді на п’яте питання треба знати основні етапи розвитку Франції на етапі феодалізму. Користуючись текстом підручника, знайдіть та законспектуйте правове положення суспільних верств Франції в період абсолютизму на етапі абсолютної монархії.

Розкриваючи шосте питання семінару, треба знати, що феодальна сутність права Франції проявлялася у тому, що воно закріплювало виключність власності духовенства і дворян на землю. Існувало і громадське землеволодіння куди входили ліси, луги та вигоми для випасу тварин. У ХVI ст. дворяни одержали право вилучати третину громадських земель на свою користь. Знайдіть в підручнику та занотуйте в конспекті сімейно-шлюбні відносини та кримінальне право.

Словник термінів:

Алод – подарована знаті королівська земля, що ставала успадкованою власністю, яка могла вільно відчужуватися (Держава франків).

Армія – сукупність збройних сил держави. Походить від лат. «armare» - «споряджати», «робити придатним до боротьби».

Архікапеллан – духовник короля франків, найстарший серед придворних.

Бальяжі – адміністративні одиниці, на які була поділена територія домена короля Франції.

Бенефіцій – земельні ділянки разом з селянами, які надавалися Франкським королем у довічне користування феодалом за службу.

Березневі поля – щорічні військові огляди народного ополчення Держави Франків. Пізніше – феодальні з’їзди.

Васал – землевласник – феодал, який знаходився у залежності від свого пана (сюзерена) і зобов’язаний йому різними повинностями (головним чином – службою).

Васалітет – система взаємовідносин між феодалами, за якої сеньйор (вищий феодал) мав верховенство над меншим феодалом (васалом).

Відчужувати – передавати (майно) на користь іншої особи, організації чи держави на певних умовах.

Виллани – особисто вільні селяни (Франція).

Генеральні штати – загально французьке зібрання представників трьох станів суспільства доби станово – представницької монархії.

Герцогство – велике територіальне прикордонне об’єднання, що складалося з кількох округів (Держава франків).

Граф – посадова особа, призначена франкським королем для управління округом.

Землеволодіння – володіння землею на правах приватної власності, земельна ділянка, що знаходиться у чиємусь володінні.

Землекористування – використання землі, її сільськогосподарський обробіток, експлуатація. Користування землею на передбачених законом підставах.

Ієрархія – порядок підпорядкування нижчих чинів чи посад вищим.

Інтедент – посадова особа у Франції в ХV- XVII ст., яка відала окремою галуззю державного управління (торгівлею, фінансами тощо).

Каменарій – чиновник у Франції, завідувач королівською казною.

Канцлер – найвища посадова особа у Франції доби станово – представницької монархії, яка здійснювала поточне управління державою і контроль за діяльністю чиновників.

Капітулярії – законодавчі постанови королівської влади (Держава франків).

Коннетабль – командир кінного рицарського ополчення, згодом – командувач королівською армією (Франція).

Королівська курія – (Велика рада) – загальнодержавний орган державної влади і управління феодальної Франції.

Кутюми – місцеві звичаї (Франція).

Літи – категорія залежних людей (Держава франків).

Лічильна палата – найвищий орган фінансового управління феодальної Франції.

Майорат – система успадкування, що зародилася при феодалізмі, за якої нерухоме майно переходить до старшого сина або старшого у цьому роді.

Марка – територіальна сільська община (Західна Європа).

Маршал – у Державі франків начальник кінного королівського війська.

Міністеріали – найвищі посадові особи Держави франків.

Монархія – форма правління, за якої верховна влада в державі повністю чи частково здійснюється однією особою, що належить до правлячої династії.

Ордонанс – королівський указ (феодальна Франція).

Палатини – радники французького короля, виконавці його особливих доручень.

Паги – адміністративно-територіальні округи Держави франків.

Прокуратура – група особливо довірених осіб французького короля-прокурорів, офіційно уповноважених стежити за дотриманням інтересів корони при судовому розгляді загальнодержавних справ.

Паризький парламент – найвища судова палата і найвища апеляційна інстанція феодальної Франції.

Прево – посадова особа у Франції у ХІ-XVIII ст.

Превожаті– округи, на які поділялися бальяжі (феодальна Франція).

Пфальцграф – посадова особа Держави франків, яка очолювала королівських слуг і була главою двірського суду.

Рахімбурги –виборні судді Держави франків.

Регент– тимчасовий правитель монархічної держави.

Рояліст – прихильник королівської влади, монархіст.

Серви – особисто залежні селяни (феодальна Франція).

Система сюзеренітету-васалітету – ієрархічна система підпорядкування соціальних прошарків класу феодалів від нижчого до вищого.

Станово-представницька монархія – форма правління, яка представляла собою союз королівської влади і городян (бюргерства) для боротьби проти феодальної анархії та усобиці.

Тезаурарій – «хранитель скарбів», управитель матеріальних цінностей, що поступали у розпорядження франкського короля.

Феодальна держава – політична організація класу феодалів, за допомоги якої він здійснював свою владу щодо інших верств населення.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
3. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
4. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1
5. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2
6. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
7. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
8. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
9. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
10. Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
11. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
12. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю

Переглядів: 511